«Вони просто не пройдуть»: чи загрожує Одесі висадка російського десанту?

Західна преса, з посиланням на інформацію спецслужб США, повідомляє, що Росія майже завершила підготовку до можливого нового вторгнення в Україну і статися воно може протягом найближчих кількох днів. А у Кремлі і надалі наполягають, що атакувати Україну не планують. Водночас відправили у Чорне море шість десантних кораблів Балтійського флоту, начебто для участі у навчаннях. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» поїхали в Одесу, щоб поговорити з місцевими жителями про загрозу вторгнення та дізнатися, чи під загрозою вільне судноплавство у Чорному морі?

На місцевому «Привозі» типова атмосфера продовольчого ринку. Та все ж у загальному галасі розмов про торгівлю та одеського гумору подекуди відчуваються нотки тривоги.

«Про що у місті говорять? Що війна скоро почнеться. Звичайно, страшно. Кажуть, що скоро всі без роботи залишаться. Люди в паніці, потрібно закуповуватися, купувати товари», – розповідає жителька Одеси.

«Здебільшого пенсіонери бояться – куди йти, якщо війна? Не хотілося б з Росією воювати. Росія велика держава, могутня, а Україна що, маленька. Не вистоїмо. Якщо нападуть, то будемо оборонятися за свою Україну, звичайно. Земля наша і будемо захищати. Коли Дебальцеве захопили, я там був. Ледве-ледве опинився тут, працюю тут. Не хотілося б, звичайно, щоб війна була на нашій території. Ми мирні люди, навіщо нам ця війна?» – розмірковує житель Одеси.

«Я навчалась в Донецькому інституті. Я знаю, яке там населення. Вони завжди були миролюбні. Там залишились мої найкращі друзі і вони завжди кажуть – ми хочемо бути з Україною, але ми хотіли б, щоб наш уряд думав про людей. Розумієте, ось про що вони говорять, тому що таке враження, що ми нікому не потрібні», – каже жителька Одеси.

«Це не війна, це політичні розбірки! Українцями крутять, вертять, хочуть нас заінтригувати. Але не ваша це справа. Ми люди, між собою вирішимо, не треба чіпати людей», – обурюється житель Одеси.

«У нас дехто каже так (буде війна – ред.), а дехто – «та не може бути». З Америки мені знайомі дзвонять, кажуть, ви не бійтеся, живіть, війни не буде. Якщо буде війна, то це буде світова війна, не тільки в Одесі», – зауважує місцева пенсіонерка.

Блокада Одеси чи десантна операція?

З 13 лютого Росія анонсувала масштабні військові навчання у Чорному морі, можливо, із ракетними стрільбами. Українські експерти, аналізуючи карту перекритих ділянок Чорного моря, побоюються блокади портів «великої Одеси» та інших морських і річкових воріт на півдні України. Журналісти Донбас Реалії за два дні до початку російських навчань вийшли в море на патрулювання з морською охороною Державної прикордонної служби України.

«По траверсу правого борту курс на Автономну Республіку Крим і, відповідно, на Севастополь. Від Одеси до Севастополя 339 морських миль. Можемо розрахувати орієнтовний час 24-28 годин, якщо брати швидкість 12 вузлів. Але все залежить від стану моря і від тактико-технічних характеристик корабля. Наші кораблі постійно несуть службу за сприятливих погодних умов у морі. Якщо погодні умови не сприяють, то вони в пунктах постійного чи тимчасового базування. Але цей процес не припиняється. Озброєння, яке є на наших кораблях, катерах дозволяє стримати агресора на той час, який нам необхідний, щоб передати інформацію Військово-морським силам», – розповідає заступник командира першого загону морської охорони ДПСУ Андрій Метеха.

Із 13 по 19 лютого російські військові навчання закривають фарватер для проходу великих торговельних суден до українських морських та південних річкових портів. До таких висновків дійшли в «Інституті Чорноморських стратегічних досліджень», проаналізувавши закриті для навчань ділянки акваторії Чорного моря. ​

«Ми повинні розуміти, що навчання в морі і фактична збройна агресія, збройний напад, це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Дійти сюди непоміченими вони не зможуть у будь-якому разі, тому що ми постійно спостерігаємо за їхнім пересуванням, місцем перебування, станом, положенням, характеризуємо ймовірний характер дій», – розповідає Андрій Метеха.

Перекриття окремих ділянок Чорного і Азовського морів Росією траплялися і раніше, але цього разу йдеться про те, що українські порти можуть бути повністю заблоковані. Після розголосу Росія скасувала обмеження в Азовському морі, але не в Чорному.

Прессекретар президента Росії Дитро Пєсков заявив, що дії Росії відповідають міжнародному морському праву.

«Вони перекривають міжнародні транспортні коридори, шляхи, ускладнюють навігацію, а в умовах зимового моря, це ще і штормова погода, це складає додаткові шляхи обходу, за якими торговельні судна мають обходити оголошені закритими райони і, відповідно, ускладнює потрапляння вантажів і перехід суден з порту в порт. Звісно, це накладає певний відбиток на загальну навігацію, але саме це і є ознакою гібридної війни», – зазначає речниця морської охорони ДПСУ Наталія Гуменюк.

«Це дуже хороша відповідь на візит до президента Путіна пана Макрона. Отака відповідь: взяли, захотіли, і перекрили. Це нахабство. Це імперська політика зверхності. Вони хочуть подивитися, як буде Україна і не тільки Україна на це реагувати. Я думаю, що реакція буде високого рівня. Жорстка. Морський бізнес починає дивитись на карти і розраховувати, чи пройдуть величезні балкери по 200 тисяч тонн, які ходять у нас до Одеси, до Южного і так далі, чи пройдуть вони отією вузькою смугою територіальних вод до Одеської області?» – розповідає керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко.

У ВМС України заявили, що російська активність в акваторії може призвести до відчутних втрат для української економіки. Зараз 60 відсотків експорту йде саме через порти. Дві треті цієї цифри – обсяги виключно Одеської області.

«Якщо може відбуватись блокування роботи портів, то треба розуміти, що це може призвести до певної соціальної напруги. Тому що в портах реально працює велика частка населення. Маріуполь, Одеса – це, скоріш за все, такі міста, де Росія зможе використати цю соціальну напругу на свою користь. Тобто, якимось чином налаштувати населення або підбурити до якихось невдоволень щодо української влади», – каже економіст Центру економічних стратегій Богдан Прохоров.

Водночас цікавий епізод трапився в районі Одеси 6 лютого. Тоді на відстані 20 миль від порту прикордонники помітили розвідувальний корабель Чорноморського флоту РФ «Іван Хурс».

«Там саме такий корабель був помічений перший раз за останні роки. Розвідувальний корабель – це одиниця дуже цікава. Вони слухають всі електромагнітні випромінювання, вони визначають, хто працює, яка там зараз йде активація наших сил. Цей корабель повністю знімає інформацію. І те, що там цей «Іван Хурс» перебуває – це серйозний індикатор того, що йде серйозна оцінка цього театру», – розповідає заступник начальника штабу ВМС України (2014–2020) Андрій Риженко.

«Зараз існує ситуація, коли з 2 січня – місяць і тиждень – немає жодного корабля нечорноморських країн НАТО в Чорному морі. Ми очікуємо, що вони прийдуть днями. Бо вони розуміють цю ситуацію. Але тут треба розуміти ще таку особливість: наразі проходять величезні навчання НАТО в Середземному морі. І там одразу перебуває три ударних авіаносних групи – американська, французька, італійська. Це декілька десятків кораблів. Крім того, росіяни ж не випадково там стягнули в Середземне море більше двох десятків кораблів своїх. Це тактика розтягування сил НАТО. Але ми сподіваємось, що ми, все ж таки, найближчими днями в Чорному морі побачимо потужні військові кораблі країн НАТО», – розповідає Андрій Клименко.

Зараз в акваторії Чорного моря перебуває рекордна з часу окупації Криму кількість російських десантних кораблів.

«У 2014 році десантних кораблів інших флотів під час операції з захоплення Криму було чотири. В тому числі чотири з тих шести, про які ми зараз говоримо. Навесні, в квітні 2021 року, коли була весняна ескалація біля кордонів України і в окупованому Криму, було теж чотири. Тобто таке десантне угруповання, як зараз, шість кораблів інших флотів і шість діючих кораблів Чорноморського флоту десантних, тобто дванадцять, такого не було ніколи», – розповідає Андрій Клименко.

«Така ситуація була в 2014 році, коли було забезпечення проведення Олімпійських ігор. Тоді також приходили десантні кораблі з інших флотів. І ми пам’ятаємо, чим це тоді закінчилось. На тлі Олімпійських ігор, ці десантні кораблі були залучені для того, щоб в нічний час приховано перекидати «зелених чоловічків» на Кримський півострів», – розповідає Андрій Риженко.

Андрій Клименко говорить, що цих кораблів вистачить для висадки близько чотирьох тисяч військових і ста одиниць бронетехніки. У той же час в України вже давно розгорнуті бригади морської піхоти і берегова артилерія, які постійно тренуються захищати узбережжя.

«Додатково до п'яти десантних кораблів Чорноморського флоту прийшло ще шість кораблів з Північного флоту і з Балтійського. Разом – це досить серйозне угруповання. У взаємодії з повітряним десантом, з амфібійним десантом на менших катерах на Азовському морі це може мати дуже серйозний вплив на безпеку України в південних її територіях», – розповідає Андрій Риженко.

«Самооборона» для одеського узбережжя

В Одесі місцеві активісти створили громадське формування «Одеська морська самооборона», до якої входять кількасот осіб. Розповідають, що допомагають у патрулюванні прикордонникам, особливо на десантно небезпечних напрямках.

«Я абсолютно впевнений, що буде опір, вже «зеленими чоловічками» не обійдеться. Це вже вчорашній день, ми своє «в обіду» не дамо. Я вважаю, що місто змінилося сильно. Принципово. Якщо раніше було 50 на 50 – хто хоче в Росію, хто не хоче. Я сподіваюсь, що зараз їх залишилось процентів 15-20», – вважає учасник «Одеської морської самооборони» Петро Євдокимов.

«Ми знаємо, що таке в Молдові «Придністровська республіка», що в Грузії було, знаємо, що Росія в Чечні дві війни робила. Вони можуть те ж робити і в Одесі. Хочуть робити, але ми їм цього не дамо робити. Тобто, його «хотелки» – цього «карлика», це ще не все. Він хотіти може дуже багато, але ми цього не дамо. Ми вчимося на своїх помилках», – наголошує інший учасник «Одеської морської самооборони» Юрій Пінчук.

«Наприклад, вийдуть вони з Севастополя, скільки там тих десантників? Їм на Кінбурнську косу пройти – там полігон. Їм потрібно Очаків пройти – там полігон. Їм треба тут на підступах до Одеси проходити – теж полігони, батареї – 16 батарей. Ніде висадитися не можна. Це неможливо технічно, вони просто не пройдуть. Ми тут самі все вирішимо. Ніхто не повинен приходити і показувати нам, «почем в Одессе рубероид» продають», – зазначає командир «Одеської морської самооборони» Геннадій Корольов.

«Ми не переживаємо, що буде війна»

Донбас Реалії поїхали у місто Южне, щоб там розпитати у місцевих жителів про їхні думки щодо ймовірного російського вторгнення.

«Ми не переживаємо, що буде війна. Війни не буде. Все спокійно, ніхто не переживає. У нас є армія, захистять нас. Президент у нас розумний, нормальний, розважливий. Весь Захід з нами», – розмірковує місцева пенсіонерка.

«Я піду і буду кашу варити, якщо я не зможу чимось іншим допомогти. Нікуди тікати не буду! Я тут народилась, для мене Україна – це батько і мати», – розповідає інша пенсіонерка.

«Мені здається – це більше фейки, поки все спокійно. Начебто там мізки на місці, якось домовляться. Не думаю, що дійде до кровопролиття», – розповідає житель Южного.

«Ми живемо в такому регіоні, який цікавий для Росії, вони не раз заявляли про це, але ми не панікуємо. Якщо попередній раз у нас були тренування у бомбосховищі, ми ходили, ми з дітьми знаходили, де ці бомбосховища, то зараз ні, поки що нічого немає», – розповідає жителька Южного.

Катакомби – прихисток для партизан?

Про одеські катакомби, шахти, перероблені під бомбосховища, ще за Радянського Союзу ходили легенди. Дехто навіть був упевнений, що під містом розташоване ще місто, і у випадку війни – Одеса перебереться під землю. Разом з місцевим гідом Донбас Реалії спускаються в катакомби. Сховище, яке збудували у розпал Холодної війни наприкінці 50-х років минулого століття, розташоване на рівні 25 метрів під землею.

«На екскурсіях люди питають: а ось зараз в новинах розповідають – чи можна тут ховатися? І ми розповідаємо, що якщо брати конкретний приклад, саме музейний блок, тут немає систем життєзабезпечення, тому використовувати його як бомбосховище... Можливо, для невеликої кількості і можна було б спуститися і перечекати, але довго тут не вийде перебувати», – розповідає місцевий екскурсовод.

Про одеські катакомби як прихисток для партизан у своєму відео згадує місцевий активіст, лідер громадської організації «Вуличний фронт» Дем’ян Ганул. Каже, що ролик – реакція на скупчення російських військ біля українських кордонів.

«Ідея ролику полягала в тому, щоб більше слів, речень було російською мовою, щоб позбавити російську сторону будь-яких маніпуляцій та спекуляцій на мовному питанні, адже його немає в Україні. Тому тільки я говорив українською і були вибрані такі одеські фрази, наприклад, «у нас таки есть чем вас встретить», це кінцева фраза ролику. Ще дуже характерне словосполучення «отступать некуда – за нами только море» використовували різні проросійськи налаштовані сили в 2014 році, які збирались на Куликовому полі і ми вирішили, що потрібно це використати проти цих же проросійських сил», – розповідає Дем’ян Ганул.

2 травня 2014 року у протистоянні українських і проросійських активістів на Грецькій вулиці і Грецькій площі в Одесі загинули шість людей. Ще 42 стали жертвами пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі.

«Навіщо вони це зробили? Тому що Росія розуміла, а там було власне чимало агентів російських спецслужб, вони розуміли, що потрібно максимум вижати з цієї ситуації. Їм начхати на Одесу, їм начхати на Україну, їм начхати на людей, навіть на тих, які за них, кликали їх сюди, за «русский мир». І вони вирішили, що треба зробити щось цього дня, щоб можна було б маніпулювати, спекулювати, кожного року. Це відбувається кожного року, сюди несуть квіти всі, «кому не лень», вибачте за російську. Вони починають казати – вбили одеситів, вот «бандеровци» і так далі. Хоча це не так. Якби цього не відбулось, то тут би був Донецьк. Теперішній Донецьк», – вважає Дем’ян Ганул, який був учасником подій 2 травня.

Ще один одеський активіст Марк Гордієнко говорить, що проросійські настрої в Одесі є, але не так багато, як у 2014 році і «розхитати» ситуацію не вийде.

«В Одесі є «ватні» настрої, але я думаю, що це рівень, так би мовити, «маргіналізації» населення. Якщо ми вистояли у 2014 році, маючи мінімум ресурсів, маючи складну ситуацію з правоохоронними органами, які могли хитатися в різні сторони і у нас була невпевненість у них, то сьогодні я абсолютно спокійний за Одесу, ми абсолютно розуміємо, що Одеса буде боротися за Україну і воювати. Та «вата», яка залишилась, вона буде тихо сидіти у своїх квартирах і просто по-злому шипіти, але вийти на вулицю побоїться, а якщо хтось і вийде, то одразу зайде назад», – розповідає керівник «Ради громадської безпеки» Марк Гордієнко.

Донбас Реалії також поговорили зі ще одним одеським активістом, у якого абсолютно інакший погляд на події 2 травня і війну на Донбасі.

«На мою думку, на Донбасі було народне повстання. Таке, як в Одесі. В Одесі у цьому сенсі не стільки народне повстання, а скільки народне протистояння тому, що відбувалось в Києві і на Майдані. Ось приклад загиблих людей у Будинку профспілок в результаті того і тільки через те, що не сподобалась тій стороні їхня позиція. Не сподобалось те, що вони можуть сказати ні тій владі, яка тоді прийшла в Україну. Це просто був привід для того, щоб вбивати людей у Будинку профспілок, що от Росія піднімала людей. Я один з учасників, я один з тих, хто не хоче, щоб ні Росія, ні Америка, ні Захід не втручалися в справи України – дайте українцям вирішити свою долю», – каже активіст руху «Куликове поле» Моріс Ібрагім.

Розгляд судових справ та розслідування кримінальних проваджень щодо подій 2 травня 2014 року триває. Щодо загроз, які нині нависли над Одесою та всією Україною у зв’язку зі скупченням російських військ біля кордонів та можливим блокуванням українських портів, то думки у жителів міста – різні. Хтось ставиться до повідомлень про ймовірне вторгнення збройних сил Росії скептично, хтось навпаки. Але об’єднує їх бажання жити у своїй мирній Одесі.