Напруга у відносинах між Пекіном і Вашингтоном знову зросла через рідкісноземельні метали – групу з 17 елементів, які використовуються у всьому – від акумуляторів електромобілів і смартфонів до ключових технологій оборони.
«Крок Пекіна знову звертає увагу на те, як Китай використовує свій вплив як найбільша торговельна нація світу та свій контроль над виробничими ланцюгами, щоб проєктувати силу у міжнародних справах», – написав у своєму аналізі старший науковий співробітник британського аналітичного центру Chatham House Джеймс Кінге.
Цей крок було зроблено за кілька тижнів до можливої зустрічі президента США Дональда Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном, і аналітики розглядають його як різку ескалацію довгострокової стратегії Пекіна щодо використання своєї домінантної ролі у сфері рідкісноземельних металів як інструменту тиску.
Китай контролює понад 70 % світового видобутку, 90 % переробки та 93 % виробництва магнітів із цих металів.
Відтепер іноземним компаніям доведеться отримувати спеціальний дозвіл від Пекіна, якщо вони хочуть експортувати з Китаю рідкісноземельні магніти або певні напівпровідникові матеріали, що містять щонайменше 0,1 % таких металів.
Нові правила також передбачають, що компаніям, пов’язаним із іноземними арміями (зокрема США), у більшості випадків відмовлятимуть у видачі експортних ліцензій.
«Ці нові обмеження є найсуттєвішими заходами Китаю, спрямованими проти оборонного сектору, з усіх, запроваджених досі», – заявила Грейслін Баскаран, директорка Програми безпеки критичних мінералів у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні.
«Фактично політика має на меті запобігти прямій або опосередкованій участі китайських рідкісноземельних металів чи пов’язаних технологій у закордонних оборонних ланцюгах постачання»
Що це означає для Європи та війни в Україні?
Це викликало побоювання в Європі, що нові правила можуть ускладнити надання військової допомоги Україні.
Наразі США погодилися продавати сучасне озброєння союзникам по НАТО у Європі, які потім передають його Києву для відсічі російського вторгнення. Європейські уряди також постачають Україні власне вироблену зброю.
Втім, багато видів сучасного озброєння залежать від рідкісноземельних металів – зокрема винищувачі F-35, підводні човни класів Virginia і Columbia, радарні системи, безпілотники Predator, високоточні авіабомби JDAM та крилаті ракети Tomahawk, які, за словами Трампа, він розглядає для передачі Україні.
Хоча багато імпортерів, включно з Пентагоном, мають накопичені резерви рідкісноземельних металів, нові обмеження можуть вплинути на постачання Україні у середньостроковій перспективі – особливо з огляду на те, що США, за даними CSIS, досі відстають у виробництві багатьох видів сучасного озброєння.
Європейська торгова палата в Китаї вже заявила, що нові обмеження «ще більше ускладнюють глобальні ланцюги постачання рідкісноземельних елементів». Посадовці повідомили, що вони вже стикаються із затримками у видачі експортних ліцензій, які накопичилися ще після квітневих обмежень Китаю на сім видів рідкісноземельних металів.
Запровадження нової системи для усунення «вузьких місць» у сфері рідкісноземельних ресурсів було однією з ключових ініціатив президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн на саміті ЄС–Китай у липні. Проте багато європейських компаній кажуть, що процедура отримання дозволів у Пекіні є повільною та вже призводить до затримок у виробництві.
Чи можуть Центральна та Південна Азія допомогти зменшити домінування Китаю?
Останній пакет експортних обмежень набуде чинності у грудні, а підвищення тарифів, оголошене Трампом, – з 1 листопада.
Але майже монополія Китаю на видобуток і переробку рідкісноземельних металів уже змушує інші держави шукати альтернативи.
У вересні Пакистан підписав меморандум про взаєморозуміння на суму 500 млн доларів із американською приватною компанією US Strategic Metals; перша партія рідкісноземельних металів прибула на початку жовтня.
США та ЄС також звертають увагу на ресурсо-багаті країни Центральної Азії, які мають значні запаси критичних мінералів і рідкісноземельних елементів.
Вашингтон створив C5+1 Critical Minerals Dialogue, а також використовує формати «Групи семи» (G7) через ініціативу Partnership for Global Infrastructure and Investment (PGII) і низку двосторонніх меморандумів про співпрацю з країнами Центральної Азії.
Критичні мінерали та рідкісноземельні метали були також у центрі уваги саміту ЄС–Центральна Азія у квітні в Самарканді, де зустрілися лідери Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану.
Казахстан у квітні оголосив про відкриття величезного родовища – понад 20 млн тонн рідкісноземельних металів. Ці дані ще перевіряються міжнародними компаніями, але якщо вони підтвердяться, країна отримає третє місце у світі за запасами таких металів – після Китаю та Бразилії.
Втім, попри зростаючу увагу до Казахстану, існує низка чинників, що заважають Центральній Азії стати потужним центром видобутку критичних мінералів.
У звіті Атлантичної ради (Atlantic Council), оприлюдненому на початку року, зазначено, що регіон стримує висока вартість транзиту, нестача експортної інфраструктури та високі інвестиційні ризики, які значно зменшують його комерційну привабливість.
У документі робиться висновок, що США у коротко- та середньостроковій перспективі слід орієнтуватися на країни з розвиненішим експортним сектором мінеральних ресурсів, як-от Канаду та Чилі.
«Швидке забезпечення партнерств у сфері критичних мінералів має вирішальне значення для зусиль США щодо зменшення залежності від Китаю. Однак Сполученим Штатам варто уникати нереалістичних очікувань щодо потенціалу Центральної Азії», – йдеться у звіті.
Форум