Скільки людей зникли безвісти на Херсонщині через війну? За яких обставин люди зникають найчастіше, що розповідають їхні родичі? Як проводять пошуки зниклих безвісти за особливих обставин, у яких випадках вдається встановити їхнє місцеперебування, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
На Херсонщині почав працювати центр із розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. До його складу входять працівники поліції області, зокрема, слідчі, спеціалісти-криміналісти та працівники оперативних підрозділів. До центру можуть звертатися люди, що втратили зв’язок з родичами, які перебували в зоні ведення бойових дій чи на окупованих територіях.
ГУ Національної поліції у Херсонській області повідомило, що в центрі допомагають надати інформацію про алгоритм та порядок дій рідних із пошуку зниклих безвісти, подати заяву про таке зникнення, поспілкуватися зі слідчим, який здійснює розслідування у кримінальному провадженні за фактом зникнення особи.
Також людям допомагають зʼясувати стан справи з проведення розшуку зниклих та роз'яснити, як надати біологічні зразки (ДНК) для проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Херсонщина: «понад тисяча зниклих цивільних»
Заступник начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області, начальник слідчого управління полковник поліції Микола Вербицький розповів «Новинам Приазов’я» про роботу розшукового центру у цьому регіоні.
За словами полковника, інформація про кількість зниклих військовослужбовців є закритою. Що стосується цивільних – наразі зниклими за особливих обставин, яких ще не розшукали у Херсонській області, є 1 тисяча 458 осіб.
«Велика категорія осіб, яка залишилась на ТОТ в перші дні повномасштабного вторгнення і, звичайно, після того, як пройшов певний час, був відсутній і телефонний зв'язок, і електричне постачання. У зв’язку з цим родичі, дійсно, не могли зв'язатися і масово зверталися до поліції – ми відкривали провадження. Потім вони протягом декількох місяців, а деякі зараз повертаються, виходять на зв'язок. Ми з ними спілкуємося. Складність лише в тому, що якщо в певний час була можливість перетинати безпосередньо цю лінію фронту, зону ведення активних бойових дій, через території Херсонської області, то наразі люди вимушені для того, щоб повернутися на підконтрольну владі України територію, долати великий шлях через Крим, ряд інших країн. Вони долають тисячі кілометрів і виходять на зв'язок. Ми з ними в подальшому спілкуємося, з'ясовуємо обставини, за яких вони зникли», – повідомив він.
За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, в Україні від початку повномасштабного вторгнення перебували у розшуку понад 52 тисячі людей, серед них більше 3,5 тисяч – це діти. Зниклими за особливих обставин вважаються близько 37 тисяч осіб. Про такі дані омбудсмен повідомив у кінці травня цього року.
Жертви катастрофи на Каховській ГЕС
Окрема категорія зниклих – це жителі Херсонщини, які перестали виходити на зв'язок після руйнування Каховської ГЕС у червні минулого року, розповідає правоохоронець.
На сьогодні залишилось 24 особи, які безвісти зникли внаслідок підриву Каховської ГЕСМикола Вербицький
«Щоб ви розуміли, більше сотні було зареєстровано таких фактів, там де був втрачений зв'язок з родичами, близькими на ТОТ. Це різні категорії – як дорослі, так і діти. Протягом року ми здійснили великий обсяг роботи. Із загальної кількості безвісти зниклих осіб, частина людей виходила на зв'язок самостійно. Вони виїжджали із ТОТ на підконтрольну Україні територію. Ми з ними спілкувалися наживо вже. А частина людей виходила на зв'язок різними способами – телефонами, через близьких родичів, слідчі могли дистанційно з ними попрацювати, переконатися в тому, що вони дійсно живі, з'ясувати обставини, за яких втрачений був зв'язок. На сьогодні залишилось 24 особи, які безвісти зникли внаслідок підриву Каховської ГЕС. Вони не вийшли на зв'язок і залишаються сьогодні в розшуку», – зазначив Вербицький.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про руйнування дамби Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Каховської ГЕС Росію. Кремль назвав руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.
Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня 2022 року американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія. Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище, нестачу питної води у регіоні. Українська влада оголосила про евакуацію із небезпечних районів Херсонщини. За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори порушили справу про екоцид.
«Розшукують понад пів сотні дітей»
Також центр займається розшуком дітей, які залишилися в окупації. Це переважно діти-сироти або позбавлені батьківського піклування. У цій категорії 505 дітей, розповідає співрозмовник.
Ще одна велика категорія зниклих безвісти за особливих обставин – це ув’язнені особи, які на момент повномасштабного вторгнення відбували покарання на території Херсонської області. Таких людей – понад 2 тисячі.
Крім того, центр веде роботу з розшуку військовослужбовців, з якими втрачено зв'язок у зоні ведення бойових дій на території Херсонської області, зазначив начальник слідчого управління регіону.
Намагаємося, щоб усі родичі, які втратили зв'язок з військовослужбовцями, розуміли за яких обставин це відбувалосьМикола Вербицький
«Ми працюємо як за зверненнями близьких родичів, які втратили з ними зв'язок, так і за повідомленнями військових частин. Налагоджена у нас належна комунікація з усіма військовими підрозділами, які дислокуються на Херсонському напрямку. Проводимо відповідну роботу, намагаємося, щоб усі родичі, які втратили зв'язок з військовослужбовцями, розуміли за яких обставин це відбувалось, мали контакти зі слідчим, постійно обмінюємось інформацією. Також спілкуємось із представниками уповноваженого з питань безвісти зниклих за особливих обставин при Міністерстві внутрішніх справ України. Вони ведуть відповідний реєстр. Ми постійно звіряємо інформацію, обмінюємося, надаємо їм нашу облікову кількість безвісти зниклих осіб. Вони нам повідомляють, відповідно. Дізнаємося, чи є хтось у списку полонених. Всю цю інформацію надаємо близьким родичам, які до нас звертаються», – каже він.
За словами полковника, до центру з розшуку осіб можна звернутися, зателефонувавши на гарячу лінію +38-068-080-57-95. Також можна сконтактувати у месенджерах Telegram, WhatsApp, Viber) чи написати на електронну пошту за адресою khersonsu11@gmail.com. Для жителів окупованих територій гарантується анонімність, запевнив правоохоронець.
Про моряків біля Зміїного
Інна Сухорукова – жителька Нової Каховки, мати зниклого безвісти за особливих обставин командира десантно-штурмового катера «Станіслав» Олександра Сухорукова. Її син зник 7 травня 2022 року. Катер «Станіслав» тоді виконував бойове завдання у Чорному морі поблизу острова Зміїний. У нього влучила російська ракета. На борту перебували 8 військових моряків, розповідає жінка.
«Троє військових врятувались. Потім у нас була з ними розмова, зустріч. Наші ВМС нам організували цю зустріч. Ми довго спілкувалися, вони розповіли нам, де стояли хлопці в цей момент, коли здійснився авіаудар, дали нам надію і віру в те, що наші хлопці живі. Тому що в радіорубці було їх п'ятеро. Двох з них вдалося врятувати. Мій син знаходився там, був у вхідних дверях, у проймі. Сам острів Зміїний теж знаходився неподалік від нашого катера. Наші хлопці були підготовлені, гарно плавали, пірнали на дуже велику глибину, тому це нам дає підставу сподіватися, що наші хлопці могли врятуватися. Оскільки були бої за Зміїний, там знаходилися російські катери, вертольоти, ми вважаємо, що вони могли підібрати наших хлопців», – сказала «Новинам Приазовʼя» жінка.
У липні 2022 року вона переїхала з Нової Каховки до Одеси, звернулася до поліції і здала зразки ДНК для подальшого пошуку сина. Каже, що ця процедура була дуже важкою для неї.
Cтрах, знаєте, що ти здаєш ДНК і це, як ніби ти чекаєш на найгіршеІнна Сухорукова
«Це був такий страх, знаєте, що ти здаєш ДНК і це, як ніби ти чекаєш на найгірше. Потім збираєш себе докупи і підтримуєш себе: що твій син живий і він можливо в полоні. Це надихає тебе боротися, не здаватися. Тому що він герой. Він у свої 23 роки, з першого дня війни у морі, на завданнях. Є інформація, але вона вся без підтвердження від родичів у Криму, що після 7 травня були доставлені військові туди, можливо моряки. Наша влада робить запити, ми писали на уповноважену з прав людини РФ (про можливе перебування зниклих моряків у полоні в РФ – ред.). Відповідь прийшла, що нашу заяву вони прийняли й на розгляд поставили у чергу, і більше ніяких відповідей, на жаль. Також Міжнародний Червоний Хрест заяви прийняв від нас», – додала жінка.
Пропали під час боїв за Соледар
У Запоріжжі з кінця минулого року також працює центр із розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. На той час на території Запорізької області статус зниклих мали близько 2000 громадян.
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з Миколою Опалатенком із Запоріжжя. Він - батько зниклого безвісти військовослужбовця 77-ї окремої аеромобільної бригади у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ Євгена Опалатенка. Чоловік розповів, що про зникнення сина дізнався 1 лютого минулого року.
«2023 року це було. Бої за Соледар, там наші хлопці протистояли «вагнерівцям». Коли вони пропали безвісти, не він один, а група хлопців – ціле відділення у складі замкомандира взводу. З заходом ворога у тил нашим хлопцям, старший сержант Місюра отримав кульові поранення, несумісні з життям, зі слів свідків. Тіло самого сержанта Місюри вони не змогли евакуювати через дуже шквальний вогонь з усіх сторін противника. А місце перебування бійців, які були з ними поруч, в тому числі мій син, невідоме. Їх там було на позиції 5 осіб. До сьогодні доля наших хлопців невідома», – поділився батько зниклого бійця.
Микола Опалатенко розповів, що з приводу зникнення сина звернувся до Національної поліції України, а також до інших структур та організацій.
«Є відповіді від усіх можновладців, інформація дійсно така є, що він зник безвісти. Ну, інформації від тієї сторони (російської), яка підтверджує, що вони знаходяться у полоні, досі немає», – підкреслив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Загиблі»повертаються з полону РФ
Координаторка груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова розповіла «Новинам Приазов'я», що кількість зниклих безвісти через війну може бути набагато більшою, ніж за офіційними даними.
«Бувають випадки, коли у зниклої людини родичі перебувають на тимчасово окупованій території або, на жаль, вони загинули. І щодо цієї зниклої людини не подається заява про пошук, відповідно вона не з'являється в обліку вказаного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Але варто зауважити, що цю заяву, навіть якщо родичі відсутні, може подати інша будь-яка особа. Навіть військові частини можуть подавати заяву, бо якщо військовослужбовець є сиротою, не має родичів, вони можуть це зробити теж самостійно. Або будь-хто, кому відомий факт про зникнення як військового, так і цивільної особи», – пояснила вона.
Якби Росія надала правильну інформацію, кількість зниклих безвісти зменшилася б в декілька разівОлена Бєлячкова
Якби Росія підтвердила справжню кількість полонених, яких утримує – число зниклих безвісти суттєво б зменшилася, вважає правозахисниця. За її словами, в кожному обміні полоненими між Україною та РФ майже 25% – це ті, хто в обліку значився зниклим безвісти.
«Є випадки, коли з полону повертались ті, хто у нас мав статус загиблих. Така ситуація відбувається через те, що Росія не підтверджує реальну кількість військовополонених, а також цивільних осіб, яких утримує безпідставно у себе. Відповідно, кількість зниклих є дуже великою. Якби Росія надала правильну інформацію, кількість зниклих безвісти зменшилася б в декілька разів», – каже Бєлячкова.
Важливо, щоб родичі здавали матеріали, за якими можна зробити ДНК-експертизи тіл, які неможливо впізнати, зазначила координаторка.
«Якщо немає ДНК-збігу по базі, то ці тіла ховають як невпізнані під відповідним номером. І потім траплялися такі випадки, коли після цього в базі з'являлися ДНК-збіги. А це було пов'язано з тим, що зразки ДНК родичів цієї людини, яку вже поховали, заносяться й опрацьовуються пізніше. Це також пояснює те, що ДНК, які зараз здають родичі, їх забагато і експерти не встигають виокремити ДНК-профіль для того, щоб внести в базу генетичних даних. Відповідно, починається процес ексгумації тіла. Процес бюрократичний і не такий швидкий, що завдає родині додаткових емоційних страждань», – розповіла координаторка.
Вона каже, що після війни робота з пошуку та ідентифікації тіл буде ще більш масштабною і розтягнеться на кілька десятиліть, як це досі відбувається на Балканах після югославської війни.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
Форум