Як змінилася ситуація на окупованих територіях півдня протягом 2023 року? Що розповідають місцеві жителі про другий рік життя в окупації? Як далі Росія буде ставитися до захоплених регіонів і чи залишається можливість звідти виїхати, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 2023 рік став другим роком окупації для частини Херсонської й Запорізької областей. Російська окупаційна влада продовжує проводити примусову паспортизацію місцевого населення, втім, не задоволена її темпами. Про це у кінці жовтня, зокрема, писав Центр національного спротиву. За даними українського підпілля, причинами такої низької активності місцевих жителів є відсутність підтримки окупації, відсутність довіри до тих, хто почав співпрацювати з Росією, низький рівень життя після захоплення регіону, а також очікування на звільнення ЗСУ.
- Втім, окупаційна влада продовжує створювати умови, коли без російського паспорта майже неможливо отримувати базові послуги для забезпечення життєдіяльності. Зокрема, таким жителям можуть відмовити у наданні медичної допомоги та соціальних послуг. Крім того, їх можуть затримувати та відвозити до окупаційних силових відомств, тобто проводити фільтраційні заходи. Також без російського паспорта складно знайти роботу і вести бізнес.
- Окупаційна влада планує завершити процедуру паспортизації до 1 січня 2024 року і зараз усіляко тисне на людей, заявив у грудні в ефірі телемарафону міський голова Мелітополя Іван Федоров. За його словами, у майбутньому окупанти можуть влаштовувати публічні показові депортації місцевих жителів із рідних домівок. Також посадовець нагадав, що ті, кого окупаційна влада вважає іноземцями, мають віддавати на податки третину свого доходу.
«Паспортний терор»
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з деякими жителями окупованих територій, а також тими, хто відстежує, що відбувається в окупації, і запитали, наскільки змінилася там ситуація за майже 2 роки перебування під контролем Росії.
Так, міський голова Нової Каховки Херсонської області Володимир Коваленко розповів, що більшість місцевих жителів виїхала з громади, коли стикнулася з російською окупацією. Були й ті, хто зрадив, але більша частина з них вже поїхала або до Криму, або до Росії. Продовжують залишатися у Новій Каховці ті люди, які пов'язані певними життєвими обставинами.
Витравлення зв'язку з Україною продовжуєтьсяВолодимир Коваленко
«Вони попали під оцей паспортний терор, який торкнувся практично всіх сфер життєдіяльності – від лікарняного до водопостачання. За цей другий рік окупаційна влада робила все, щоб абсолютна більшість людей отримала його (паспорт РФ – ред.). Витравлення зв'язку з Україною продовжується. Наприклад, буквально два тижні тому було сформоване так зване БТІ окупаційної влади. Поставили туди одного жителя Нової Каховки. І мета – паспортний контроль, інвентаризація житла, хто тут, хто не тут, у кого яке громадянство. А за цим зрозуміло, що буде стягнення або забирання житла тих людей, які виїхали, залишивши ключі на сусіда», – розповів він.
«Суцільна лінія фронту»
Зараз Нова Каховка – це лінія фронту, деяких населених пунктів громади вже не існує, каже посадовець. Це стосується крайніх вулиць від лівого берега Дніпра та низки сільських населених пунктів.
«Нема вже нашого того знаменитого парку, там суцільні бліндажі, перерито все, частина вирізаних дерев, це окопи, заміновано все. Це Дніпряни, про Корсунку взагалі казати нічого, як населеного пункту її вже не існує, це всі дачні – там 7 чи 8 кооперативів і аж до Кринок. Вся ця територія – це суцільна лінія фронту, а не лінія фронту – це постійні вистріли, туди немає ніякого допуску, на жаль, гинуть люди», – поділився Коваленко.
За його словами, жителі сіл, які розташовані на лінії фронту, перебувають під особливою увагою російських військових: їх зупиняють на блокпостах, дорікають українськими автономерами.
Розстріляли хлопчика 2010 року народження за фото у телефоніВолодимир Коваленко
«Деякий період тому розстріляли хлопчика 2010 року народження. Вони на дачних оцих біля селища Кринки, це Новокаховська територія, жили. Розстріляли дитину за те, що знайшли в неї телефоні, ну, якась там техніка російська була сфотографована, зробили (розстріляли – ред.) це на очах у матері. Де мати, сьогодні невідомо, бо вона намагалася руки на себе накласти, коли оце все бачила», – розповів міський голова.
Далі тиск на місцевих буде лише посилюватися у зв'язку з продовженням бойових дій, а також через майбутні вибори російського президента, вважає Коваленко. Він закликає за будь-якої можливості намагатися залишити окуповану територію.
«Важче з кожним днем»
Жителька міста Пологи Запорізької області, яка зараз там перебуває, на умовах анонімності з міркувань безпеки розповіла «Новинам Приазовʼя», що уникати отримання російського паспорта стає дедалі важче.
«Людей на окупованих територіях, які дійсно люблять свою батьківщину, свою Україну, розмовляють українською мовою, думають українською, читають чи дивляться українські новини багато. Але з кожним днем стає все важче. Без російського паспорта не можна отримати медичні послуги вже на кінець цього року. Відмовляється приїжджати швидка допомога.
Людина здебільшого не може проїжджати блокпости, пересуватися з одного населеного пункту в інший. Тому що на кожному блокпості кожний так званий російський солдат висуває претензії, чому людина досі не взяла цього паспорта», – пояснює ситуацію співрозмовниця.
Вона зазначає, що виїхати з окупації вкрай важко. Навіть якщо користуватися послугами перевізників, немає гарантії, що люди пройдуть так звану фільтрацію.
«Через треті країни їхати – потрібен обов'язково закордонний паспорт. Через Сумську область – треба пройти фільтрацію. І цю російську фільтрацію вдається пройти лише людям передпенсійного або пенсійного віку та інвалідам, які виїжджають через стан свого здоров'я. Решта проходить дуже важкі допити. Перевізники є, і неважливо, наскільки великі суми вони просять за цей виїзд. Та вони – зовсім не гарантія того, що ФСБ на «кордоні» тебе пропустить у вільну Україну», – зауважила вона.
«Втрачають власну самоідентифікацію»
Ситуація з ліками та продуктами, порівняно з початком року, покращилася, каже жителька Пологів. Товарів стало більше, їх завозять із Криму та Росії. Втім, ціни постійно підвищуються, а заробити можуть не всі. Роботи мало, далеко не всій йдуть працювати до окупантів. Цінуються комунальники, продавці, експерти в царині торгівлі. Люди садять свої городи, вирощують птицю чи іншу домашню живність – і так виживають.
Жінка також зазначила, що російська пропаганда продовжує поширюватися на окупованих територіях і в деяких випадках досягає своєї мети.
Боїмося того, що ТОТ і далі залишатимуться ТОТЖителька міста Пологи
«Навіть якщо люди не читають російські новини, не дивиться їх і не слухають, то ми чуємо розмови наших односельців, розмови людей, які живуть навколо. Вони з кожним днем втрачають віру у щастя, адже люди не бачать своїх близьких, люди втратили власну самоідентифікацію. І ми дуже боїмося того, що ТОТ і далі залишатимуться ТОТ, бо повертати, морально повертати людей звідси навіть після перемоги буде надзвичайно складно», – каже вона.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Панує беззаконня»
Директор громадської організації «Архі-Місто» із Маріуполя Андрій Марусов розповів «Новинам Приазов’я», що зараз у місті «панує беззаконня». Він, зокрема, вказує на те, що щотижня у телеграм-каналах – як проросійських, так і незалежних – йдуть повідомлення про те, що когось вбили, збили в ДТП, зґвалтували.
Російська адміністрація розпочала масове масштабне позбавлення прав власності всіх мешканців МаріуполяАндрій Марусов
«До цього причетні або російські військові, поліцейські або представники мігрантів центральної Азії, яких завезли десятки тисяч в Маріуполь. Російська адміністрація розпочала масове масштабне позбавлення прав власності всіх мешканців Маріуполя. Знову-таки, немає російського паспорта – ризик дуже великий. Ти просто не зможеш переоформити свою нерухомість. Потім починає працювати так звана націоналізація», – каже Марусов.
Багато людей у Маріуполі досі не мають житла, каже він. Декому доводиться жити так, як під час боїв, облоги, коли все місто опинилося без газу, електрики та також взагалі без даху над головою.
«Дотепер вся інфраструктура не відновлена. Є мікрорайони, яким пощастило, наприклад, 23 мікрорайон – він не дуже постраждав в порівнянні з іншими. Але є райони, в яких нічого цього не було відновлено. Знову-таки, той багатостраждальний Східний район, який на лівому березі, він фактично перетворився на пустелю. Там цілі квартали пошкоджених або зруйнованих будинків знесені, а замість цього нічого не побудовано. Люди, які залишилися там, вони фактично без житла, без забезпечення якихось базових потреб», – розповів громадський діяч.
«Повернення в 1990-ті роки»
У міста біля Азовського моря немає жодних перспектив, Росія там не буде нічого розвивати, вважає Марусов. Заяви окупаційної влади про відновлення роботи заводів він називає пропагандистськими.
«Нічого не відновлять в тих масштабах, в яких вони були. Навпаки, залишки заводів металургійних, машинобудівних, просто розтягують на металолом і продають. Все місто перетворилося на базар, тобто купи-продай щось. Відновилися всі ті ж схеми кримінального «кришування», ті ж базари, з яких місто робило ще з кінця 1990-х років. Це тупик. У тебе немає російського паспорта, ти просто приречений навіть не на виживання, а на деградацію», – наголосив він.
Чого чекати наступного року?
Експерт українського «Центру громадянських свобод», доктор політичних наук Михайло Савва вважає, що наступного року російська окупаційна влада продовжуватиме політику репресій стосовно жителів захоплених регіонів та тиск на тих, хто не бере російські паспорти.
«Це фактичне оголошення громадян України, які не візьмуть російське громадянство на окупованих територіях, іноземцями. Є декілька указів Путіна, в яких ці плани вже фактично прописані. Тобто, з 1 липня наступного року, якщо людина зберігає український паспорт і не бере російський, вона стає іноземцем і, відповідно, виникає можливість навіть для депортації таких людей з окупованих територій», – зазначив він.
Також Росія буде все більше намагатися викорінити спротив у цих регіонах і переконувати місцевих жителів іти на співпрацю з місцевими окупаційними структурами, вважає Савва. Він підкреслює, що пропаганда має наметі зробити з цих людей частину російського суспільства.
«А це означає, що ці люди можуть стати колаборантами. Є така межа, яку не можна перетинати. Людина може залишатися жити на окупованій території, може навіть взяти російське громадянство. Але якщо така людина йде працювати в поліцію це вже безумовна зрада.
Це величезна машина, яка працює скрізь, у тому числі на окупованих територіях. І вона працює з метою створити таку ситуацію, коли в російському суспільстві, а російські пропагандисти і влада вважають, що люди, які живуть на окупованих територіях, є частиною російського суспільства, щоб не було навіть натяку на можливість спротиву», – додав політолог.
- Російські війська окупували прибережні райони Запорізької, Херсонської та Донецької областей у перші дні та місяці повномасштабного вторгнення. В українські порти на Азовському морі перебазували бойові кораблі Військово-морського флоту Росії, які забезпечують охорону сухопутного коридору до окупованого Криму.
- При цьому Москва не контролює повністю територію жодної з українських областей, про анексію якої вона оголосила. Під контролем Києва залишаються значні частини Запорізької області (зокрема, її центр, місто Запоріжжя), а також території Херсонської, Донецької та Луганської областей.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум