Чи збирають аграрії зерновий урожай на окупованій частині півдня України? Де фермери з окупованих територій Херсонщини та Запорізької області продають овочі та ягоди? Що буде з сільським господарством на півдні у випадку тривалої окупації частини регіону? Як Росія використовує продовольчу кризу, яку прогнозують в світі через війну в Україні, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Російська агресія спричиняє пожежі та заважає сільськогосподарським роботам на полях окупованої частини Херсонської області, повідомило 4 липня оперативне командування «Південь»: «За інформацією жителів області, через щоденні бойові дії виникає багато пожеж у лісах та на полях із пшеницею. На окупованій Херсонщині важко провести жнива, адже постійно йдуть бої».
- На Херсонщині, за даними міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 19 червня припинили роботу майже 63% агропідприємств. Компанії офіційно закривають елеватори та відмовляються від обробки землі. Разом із цим, в міністерстві стверджують, що дефіциту овочів та фруктів в Україні не спостерігається.
- Наприкінці червня на Херсонщині почали збирати озимий ячмінь, розповів колишній голова Кочубеївської громади Іван Дудар. За його словами, косовицю розпочали п'ять господарств, але наближена лінія фронту може змінювати ситуацію щохвилини.Він зазначив, що на поля можуть прилітати снаряди, і перше, що може статися, це пожежа. Також на поле не можна вийти, якщо там є нерозірвані боєприпаси, тоді необхідно чекати на розмінування. На думку Дударя, цього року аграрії зберуть врожаю на 10-15 % менший, ніж зазвичай.
- 2 липня голова Станіславської об'єднаної територіальної громади на Херсонщині Іван Самойленко розповів, що підприємства та фермерські господарства громади розпочали збирання ранніх зернових культур. Внаслідок обстрілів згоріли близько 100 гектарів пшениці, повідомив голова ОТГ.
«Продати за безцінь чи залишити в полі»
За словами заступника голови обласної ради Херсонської області Юрія Соболевського, яким буде результат жнив на Херсонщині, передбачити неможливо. Все буде залежати від того, як розвиватимуться події зі звільненням Херсонської області, зазначив він.
Головне управління розвідки міністерства оборони України 13 червня повідомило, що поблизу Нової Каховки і Берислава Херсонської області російські окупаційні сили примушують населення здавати закупникам з тимчасово окупованого Росією Криму 70% врожаю. Закупівельні ціни подекуди становлять близько 10% від роздрібної ціни, повідомила розвідка.
За даними відомства, одночасно на окупованій частині Херсонщини діє заборона на вивезення врожаю на території, підконтрольні Україні. Відомі випадки, коли підприємці роздавали полуницю і черешню населенню безплатно.
Херсонське видання «Нижні Сірогози City» 30 червня опублікувало матеріал, в якому зазначено, що через російську окупацію аграрії Сірогозщини цього року стикнулися з вибором: «продати зібраний урожай за безцінь в окупований Крим чи взагалі залишити його в полі».
До початку війни на території Нижньосірогозької громади вели господарську діяльність 117 агроформувань різних форм власності, нині кількість підприємств суттєво зменшилася, пише видання.
Фермерка Олена з Херсонщини нещодавно опублікувала відео в TikTok і показала, як місцеві виробники викидають ранню капусту на смітник через неможливість її продажу. Пояснюють це тим, що на окупованій території місцеві овочі продати складно, бо виробників значно більше, ніж споживачів.
На відео фермерка розповідає, що овочі вирощували з лютого. За словами авторки відео, спроби продати капусту до Криму також не мали успіху. На пунктах пропуску люди стояли у чергах по три доби, стверджує жінка. «За цей час капуста втрачала товарний вигляд, тому її ніхто не брав», пояснила вона. Фермерка зазначила, що через такі причини місцеві підприємці зазнають збитків.
Українські фермери борються за врожай, ризикуючи життям. Світ боїться продовольчої кризи (фотосвідчення)
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів «Новинам Приазовʼя», що аграрії зараз займаються збиранням врожаю ячменю. Втім, російські окупаційні сили пропонують його викуповувати за не вигідними для підприємців цінами, каже він.
Сьогодні збирати ячмінь з поля немає ніякого сенсу, якщо порахувати послуги за прибирання, то це не вигідно. Його краще залишити в полі та не збиратиСергій Хлань
«Окупант пропонує викуповувати в аграріїв по 40-50 доларів. З початку окупації вони просто вивозили урожай, якщо аграрії не почнуть посівний сезон. Вони це припинили, але ось другий етап – крадіжка. Сьогодні збирати ячмінь з поля немає ніякого сенсу, якщо порахувати послуги за прибирання, то це не вигідно. Його краще залишити в полі та не збирати. Але аграрії збирають, завозять на склади, тому що продавати немає жодного сенсу, і чекають, що ситуація зміниться, Херсонщину звільнять, тоді можна буде вільно розпоряджатися врожаєм і продавати його», – прокоментував Хлань «Новинам Приазов’я».
Що стосується овочів і ягід, деякі фермери навмисно не збирали врожай, деякі зібрали, але не змогли його вигідно реалізувати, говорить Хлань.
Окупанти хвалилися, що забезпечили Крим дешевими овочевими культурами. Насправді вони були практично вкрадені у фермерів ХерсонщиніСергій Хлань
«Полуницю продавали по 20 грн, майже за ціною її збору з поля. Стосовно овочів, деякі аграрії так само не збирали врожай, деякі не змогли його зберегти та просто викидали, а деякі реалізовували за вкрай низькими цінами. Окупанти хвалилися, що забезпечили Крим дешевими овочевими культурами. Насправді вони були практично вкрадені у фермерів Херсонщині. Тому вони такі дешеві, як вони кажуть для своїх пропагандистських відео», – пояснив Хлань.
Сергій Хлань розповів, що цього року херсонські фермери не садили кавунів у великих обсягах, як це було раніше.
«Масово кавуни не садили в цьому році в Херсоні. На початку польових робіт якраз відбулася окупація в Херсонщині. Не було посаджено ті площі кавунів, які планувалися. Десь посів відбувся, тому вже незабаром за тиждень-два піде ґрунтовий кавун. Реалізувати аграрії їх не зможуть, як і всю аграрну продукцію через низькі ціни, які нижчі собівартості», – зауважив він.
Про дефіцит херсонських кавунів також повідомили в міністерстві аграрної політики України: «Щодо кавунів, то тут ситуація складніша. Звичайно херсонських кавунів нам не замінить ніхто, і розраховувати на низьку вартість цього року не варто, але урожай з центральної та частково південної України, дещо компенсує цю нестачу».
Хлань вважає, що у випадку тривалої окупації регіону місцевим фермерам немає сенсу проводити подальші посівні кампанії.
«З огляду на ту ситуацію, яка відбулася з цінами на ячмінь та пшеницю, постає питання сенсу посівної кампанії. Якщо порахувати собівартість вирощування продукції, то та ціна, яка на сьогодні пропонується, не може все компенсувати. Це позбавлено сенсу, якщо дивитися на кон'юнктуру сьогоднішнього ринку», – підкреслив депутат.
«Вимога на роботу – «дозвіл» окупантів»
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників у Херсонській області Олександр Гордієнко розповів «Новинам Приазовʼя», що ситуація на правобережній частині регіону є складнішою, ніж на лівобережній. Підприємець зазначив, що на лівобережній частині Херсонської області тривають жнива, в місцевих аграріїв краща ситуація з технікою, ніж на правобережжі.
Ціна там смішна, росіяни їздять там, примушують продати, хтось сам шукає, бо вижити людям якось треба, вони не знають, де взяти кошти. 60 доларів за тонну пшениці – це зовсім ні про щоОлександр Гордієнко
«На правому березі є проблеми з комбайнами та машинами. Орки (російські військові – ред.) зайняли багато фермерсько-господарських угідь і там зберігають свою техніку. На лівобережжі ситуація трохи краща, там менше блокпостів. Той, хто мав запаси пального та насіння, продовжив працювати. Там частково йде збір урожаю, бо менше техніки постраждало», – розповів він.
«Всі розуміють необхідність скосити врожай. Всі чекають, коли звільнять території, щоб можна було якось продати зібране. Тому що ціна там смішна, росіяни їздять там, примушують продати, хтось сам шукає, бо вижити людям якось треба, вони не знають, де взяти кошти. 60 доларів за тонну пшениці – це зовсім ні про що», – поділився підприємець.
Гордієнко стверджує, що «російські окупаційні сили продовжують змушувати фермерів окупованої Херсонщини отримувати так звані «дозволи» на здійснення сільськогосподарської діяльності».
З особливими складнощами стикаються фермери, які працюють на ділянках поблизу зони бойових дій, зазначив Гордієнко.
«Райони Олександрівка, Нововоронцовка, Високопілля – там і косити не зможуть, бо багато заміновано полів, нерозірваних снарядів. Щоб в поле зайти, потрібно, як мінімум, спалити його, щоб розмінувати, потім вже обробляти», – розповів він.
Ситуація на Запоріжжі
Призначений російськими військовими так званий «голова Якимівської адміністрації» Запорізької області Максим Зубарєв виданню «Кримінформ», яке повʼязують з російською владою Криму, розповів, що цього року на окупованій частині Запорізької області очікується нібито «рекордний врожай» зерна, яке російські компанії начебто пропонують закуповувати за «вигідними цінами».
Представниця Асоціації фермерів і приватних землевласників Запорізької області Валерія Матвієнко зазначила, що фермери на окупованій частині регіону перебувають у складній ситуації. Частина з них виїхала, на решту російські окупаційні сили чинять тиск, стверджує вона.
Є ті фермери, які залишилися. Багато з них пройшли тортури у підвалах. Наразі немає реалізації, економіки та розуміння, що буде далі з цією продукцієюВалерія Матвієнко
«Маємо дуже багато питань щодо запчастин, палива, добрив. У нас є дві категорії сільгоспвиробників. Є ті, котрі виїхали, і їхні поля залишилися покинутими, є ті фермери, які залишилися. Багато з них пройшли тортури у підвалах. Наразі немає реалізації, економіки та розуміння, що буде далі з цією продукцією. Для полів, які залишені власниками, знаходяться псевдо нові господарі, які намагаються заїхати й скосити новий урожай. Знаю, що фермери перед тим, як виїхати, самі палять свої поля, щоб нікому воно не дісталося», – зауважила вона.
Представниця асоціації також підтвердила, що місцеві аграрії на окупованих територіях змушені віддавати на продаж продукцію за цінами нижче собівартості.
Віддають ячмінь по 1500 гривень за тонну, кукурудзу по 2500 гривень за тонну, соняшник – 6500 гривень за тонну. Це нижче собівартостіВалерія Матвієнко
«Перекупники насильно забирають або купують товар за копійки у фермерів, а вони вимушені продавати тому, що буде новий врожай, який ніде зберігати, а він псується. Тому віддають ячмінь по 1500 гривень за тонну, кукурудзу по 2500 гривень за тонну, соняшник – 6500 гривень за тонну. Це нижче собівартості, але всі розуміють, що треба хоч якісь кошти отримати», – підкреслила Матвієнко.
Матвієнко вважає, що у випадку тривалої окупації регіону з нього будуть намагатися виїхати й ті фермери, які поки що залишилися.
«Більшість фермерів залишились на окупованих територіях, бо у них залишалися озимі, а також вони намагаються максимально скосити врожай. Але ніхто не розуміє, яким чином це буде продаватися. Насамперед усі чекаємо перемоги та звільнення, але якщо ці процеси будуть затягуватись, то ті фермери, з якими я спілкувалася, не планують висаджувати на наступний рік будь-які види продукції. Вони планують зібрати, продати за будь-яку ціну, якщо орки не заберуть його, розрахуватися з пайовиками та виїжджати», – поділилася представниця асоціації.
Прогноз по врожаях
Експертка аграрного ринку Марія Колесник сказала «Новинам Приазовʼя», що загалом через ведення бойових дій з Росією і окупацію територій Україна втратила до 20% площі орних земель.
Врожай пшениці не перевищить 20 мільйонів тонн, по ячменю ми розраховуємо на сім мільйонів тонн, може навіть трохи менше, а по кукурудзі попередні прогнози складають 29-30 мільйонів тоннМарія Колесник
«Ми очікуємо, що цьогорічний врожай буде меншим за торішній. За нашими прогнозами, всі втрати, які безпосередньо пов'язані з війною, призведуть до того, що врожай пшениці не перевищить 20 мільйонів тонн, по ячменю ми розраховуємо на сім мільйонів тонн, може навіть трохи менше, а по кукурудзі попередні прогнози складають 29-30 мільйонів тонн», – повідомила Колесник.
На думку експертки, на сьогодні втрати врожаю безпосередньо з окупованої частини південного регіону «не є критичними» для України.
«Кукурудзи на півдні вирощується не так багато. Першочергово, це регіон, де вирощується ячмінь та пшениця. Я б не сказала, що ці втрати для нас на сьогодні є критичними. Для нас критичним є вивіз того, що ми маємо: нинішній та майбутній врожай. Дякувати богу і погодним умовам, він виявиться доволі гарним та порівнянний до торішнього щодо врожайності, за винятком тільки втрати територій», – передбачила вона.
Колесник підкреслила, що раніше Херсонщина забезпечувала «левову» частку виробництва овочів і ягід для всієї України.
Південь забезпечував левову частку всього виробництва овочів і ягід. Тому те, що Херсонщина наразі окупована – це дуже прикроМарія Колесник
«Ситуація з ягодами та фруктами є більш критичною. В першу чергу, це стосується українського споживача, оскільки овочі ми практично не експортували, особливо ті самі огірки, помідори – вони споживалися на внутрішньому ринку. Південь забезпечував левову частку всього виробництва овочів і ягід. Тому те, що Херсонщина наразі окупована – це дуже прикро, бо навіть якщо території звільнять, там все знищено і заміновано. Ми не можемо сказати, коли в ті самі сади-городи можна буде увійти та зібрати той врожай, або взагалі займатися сільським господарством на тих територіях у найближчі кілька місяців», – наголосила вона.
Якими кораблями вивозять крадене українське зерно?
Про втрати та продовольчий дефіцит
Експертка Колесник зазначила, що через війну Україна втратила частину виробництва деяких «нішевих» культур, які вирощувалися для експорту.
Є нішеві культури, зокрема гірчиця, яка вироблялась саме на півдні та сході. Це експортна культура і це призвело до того, що навіть на європейських полицях гірчиця почала зникатиМарія Колесник
«Хочу звернути увагу, що є нішеві культури, зокрема гірчиця, яка вироблялась саме на півдні та сході. Це експортна культура і це призвело до того, що навіть на європейських полицях гірчиця почала зникати. Тобто сировина постачалась безпосередньо з України, і тепер Європі немає, з чого його виробляти, так само соняшникова олія, якої в Україні є надлишок, але коштом того, що є проблема з логістикою, дуже складно перевезти її через наземні пункти пропуску, вузький перешийок дуже ускладнює наш експорт», – підкреслила вона.
Вона також зауважила, що ціни на зернові культури, які склалися на сьогодні у світі, не є доступними для низки країн Азії та Африки. У випадку тривалої окупації частини півдня України, а також морів, ситуація з продовольством у світі може погіршитися.
Це може призвести до голодних бунтів, які Росія може використати як зброюМарія Колесник
«В першу чергу мова йде про певні країни Азії, Африканські країни – там це може призвести до голодних бунтів, які Росія може використати як зброю. Вони відкрито заявляють про те, що зараз почнеться голод, люди будуть вмирати, відповідно, світ має скасовувати санкції. Світова спільнота буде змушена дружити, обійматися з Росією, все пробачати, а Росія далі піде окупувати Україну», – вважає експертка.
Вона вказує на те, що «Росія використовує продовольчу кризу як зброю та інструмент тиску на весь нормальний світ».
«В цьому ж самому контексті Росія продовжує планомірно знищувати всю інфраструктуру, яка пов'язана, з виробництвом, зберіганням та експортом зерна. Вона запускає ракети по елеваторах, знищує портові потужності. Тобто РФ намагається знищити все це як в Україні, так і призвести до того, щоб голод у світі змусив світ все ж таки прийняти їхню позицію», – підсумувала вона.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
