Які кораблі Росія розміщує у Чорному та Азовському морях і яку загрозу вони несуть? Якими типами ракет російські військові обстрілюють південь України? Які потужності має російська армія для подальшого здійснення ракетних обстрілів, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія тримає у Чорному морі шість ракетоносіїв, у тому числі один підводний, повідомило 15 січня оперативне командування «Південь». За даними військових, кількість ракет «Калібр» на них може сягати 44-х одиниць, але з урахуванням витрачених 14 січня ракет – наразі близько трьох десятків.
- В Азовському морі російські військові також продовжують контролювати морські комунікації, утримуючи свої кораблі на бойовому чергуванні. Українські військові також зазначили, що Росія продовжує порушувати Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 року. (SOLAS), вимикаючи системи автоматичної ідентифікації (AIS) на цивільних суднах в акваторії Азовського моря.
- Крім того, за даними української влади, Росія з окупованої частини півдня обстрілює українські міста ракетами С-300. Зокрема, під регулярними обстрілами, як повідомляють влада і очевидці, перебуває місто Запоріжжя, а також інші населені пункти Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Дніпропетровської областей.
- Застосування Росією комплексів С-300 і С-400 для обстрілів українських міст свідчить про те, що у них залишилося мало балістичних ракет, розповів речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат на брифінгу 16 січня. Він зазначив, що ракет С-300, які становлять велику загрозу, виготовлено багато і вони є на складах, тому російські військові намагаються частіше використовувати саме їх. Щодо С-400 – це новий російський комплекс, яким вони дуже пишаються, зазначив Ігнат.
«Удари С-300 по цивільних»
Депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков мешкає в одному з будинків, які зазнали атаки. У коментарі «Новинам Приазов’я» він розповів, що сигнал повітряної тривоги тієї ночі пролунав вже після вибуху.
Такі ракети не фіксуються радаром повітряної тривоги. На жаль, їх неможливо збиватиАскад Ашурбеков
«Протягом всього часу війни Запоріжжя фактично постійно обстрілюють з комплексів С-300 – це протиповітряні ракети, які перебудовані на наземні цілі. Тому я думаю, що тут була схожа ракета, адже тривога була вже після вибуху. Такі ракети не фіксуються радаром повітряної тривоги. На жаль, їх неможливо збивати, тому більшість руйнувань у Запоріжжя приносять саме такі ракети. Дуже важко якимось чином попередити людей або якимось чином зробити, щоб уникнути руйнувань будівель або людських життів», – розповів він.
Більшість жителів пошкодженого ракетою будинку вже повернулися до своїх квартир, каже депутат. Опалення та електропостачання в будинку вже відновлені, додав Ашурбеков.
«Зараз тільки проблеми з газопостачанням, я думаю, що це через фактор безпеки, тому що подача газу – це трошки повинно зайняти часу. І служби повинні переконатися, що це буде безпечно, перш за все, для мешканців», – розповів депутат.
Арсенал РФ
Полковник запасу Збройних сил України, військовий експерт Владислав Селезньов зазначив, що російський оборонний комплекс працює над виготовленням ракет різних типів, але його потужності обмежені.
Щомісяця путінська оборонна промисловість може виготовляти 50 ракет різних типів та класів, крилатих, балістичнихВладислав Селезньов
«Найсвіжіші відомості з цього питання оприлюднив міністр оборони – пан Резніков. Він зазначив наступне: від початкових запасів, наприклад, «Іскандерів» ракет типу 9М72 є десь близько 92 одиниці, 9М728 – 52 одиниці. Тобто кратно зменшилися запаси цих ракет, десь на рівні 13% від першочергових запасів. Була інформація, що щомісяця путінська оборонна промисловість може виготовляти 50 ракет різних типів та класів, крилатих, балістичних», – зазначив Селезньов.
Втім, російська армія має достатньо ресурсів для ураження ракетами об'єктів, які розташовані у прифронтовій зоні, каже експерт.
Десь на рівні 7 тисяч ракет С-300 є на складах, базах і арсеналах російської арміїВладислав Селезньов
«Що стосується ракет С-300, то там у росіян ситуація краща, десь на рівні 7 тисяч ракет є на складах, базах і арсеналах російської армії. Але ті ракети, які вони пускають по наших інфраструктурних об'єктах, по житлових будинках, вони потребують певного апгрейду та переобладнання для того, щоб використовувати їх за алгоритмом не «поверхня-повітря», як визначено по технічних характеристиках, а за алгоритмом «поверхня-поверхня» – для нанесення ураження по наземних об'єктах», – вказує Селезньов.
«Ну і, знову ж таки, треба розуміти, що ракети до цього комплексу не є високоточними. Чим більша відстань від точки його запуску до точки, куди її націлюють, тим більша похибка наведення», – додав він.
Владислав Селезньов також розповів, що потрібно Збройним силам України для більш ефективної протидії ракетним ударам, яких завдає Росія.
«Українська ППО немає ресурсів для знищення ракет, які діють за балістичною траєкторією, це ракети комплексу «Іскандер», С-300, С-400. Аж доти, поки ми не отримаємо комплекси протиповітряної оборони Patriot від наших партнерів», – зазначив він.
Наша ППО може діяти більш активноВладислав Селезньов
У грудні минулого року США оголосили про надання Україні батареї системи протиповітряної оборони Patriot та боєприпасів до неї. 17 січня цього року президент України Володимир Зеленський заявив, що, окрім США, про надання Україні по системі Patriot заявили також Німеччина на Нідерланди.
«Що стосується крилатих ракет різних типів та видів, на кшталт «Калібр», Х-101, Х-555, то тут, можливо, наша система ППО більш потужна і, відповідно, наша ППО може діяти більш активно. Вважається, що зі 100 російських ракет десь близько 70 ракет можуть наші оператори ППО, ПРО знищити», – зазначив експерт.
А окремий кейс ракет – це ракети надшвидкісні, надзвукові, зазначив Селезньов.
«Йдеться про ракетний комплекс «Кинджал», який рушить на гіперзвукових швидкостях. Українська армія не має такого озброєння, яке могло б нищити такі типи ракет. І другий тип ракет – це ракети класу Х-22. Українська армія немає ані системи спостереження, ані відповідних протиракет, які б мали можливість нищити такі ракети», – пояснив Селезньов.
Звідки летять ракети?
Військовий експерт, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук розповів, що Росія використовує Азовське море як логістичний шлях до окупованих територій, зокрема, до портів Бердянська і Маріуполя.
В Азовському морі перебуває угруповання кораблів, переважно прикордонної служби ФСБ і Росгвардії. Їхнім завданням є охорона і забезпечення безпеки мосту через Керченську протоку і всієї ділянки сполучення Азовського моря з Чорним, нагадав експерт.
«Чому часто кажуть про Азовське море? Ну, безумовно, по корабельних з'єднаннях загроза з Чорного моря, навіть ті «одинички», які прямують з Новоросійська, вони, як правило, в Азов не заходять, прямують до центральної або північно-західної частини Чорного моря, звідки здійснюють пуски ракет», – зазначає він.
Авіації, авіація на берегах Азовського моря базується і в Єйську, і в КримськуПавло Лакійчук
«Що стосується авіації, авіація на берегах Азовського моря базується і в Єйську, і в Кримську (територія РФ – ред.), і на низці аеродромів. Це переважно тактична авіація, яка застосовується противником в бойових діях і на сході, і на півдні України», – каже Лакійчук.
Експерт розповів, звідки російські військові запускають крилаті ракети, які пролітають над Азовським морем.
Пуски ракет ворог здійснює над акваторією Каспійського моря, над акваторією Волги в районі Волгограда, ВолгодонськаПавло Лакійчук
«Пуски ракет ворог здійснює над акваторією Каспійського моря, над акваторією Волги в районі Волгограда, Волгодонська, і вони вже летять від цих бомбардувальників Ту-95, Ту-22 через Азовське море в напрямку Дніпра і далі територією України», – пояснив Лакійчук.
«Щодо пусків, от Ту-95, вони виходять, як правило, на, незалежно від того, де вони базуються – на Енгельсі чи у Мурманську, чи навіть на далекому Сході, – вони доходять до рубежу пуску крилатих ракет Х-55, Х-101, звідки вони запускають над Каспійським морем, щоб ракети, які не спрацюють, не запустяться, падали не на населені пункти, а падали в воду», – додав він.
Втім, російські військові можуть здійснювати пуски ракет і над Азовським морем, каже Лакійчук.
«Інколи пуски з Ту-22 – це дальні бомбардувальники, які запускають ось ці небезпечні Х-22, що поцілили в будинок в Дніпрі, поцілили раніше в Кременчуці в ТРЦ…. Ту-22 можуть здійснювати пуски ось цих ракет і над Азовським морем. Тому що Ту-22 – бомбардувальник трохи менший, а ракета швидша, і вони скорочують час на реакцію для нашої ППО, щоб вона не встигла спрацювати своєчасно», – зазначив експерт.
- 14 січня, коли війська Росії завдали по Україні чергового масованого удару, в Дніпрі російська ракета влучила у житловий будинок, внаслідок чого загинули 45 людей. Військові кажуть, що це була крилата ракета Х-22, випущена з бомбардувальника Ту-22 з Курської області Росії. Влада припускає, що російські військові цілилися у місцеву ТЕС, а влучили у будинок.
- 16 січня речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи удар по Дніпру, заявив, що російські військові начебто «не завдають ударів по житлових будинках чи об’єктах соціальної інфраструктури». При цьому є численні докази й свідчення протилежного.
Лакійчук зазначив, що такого типу ракет у російської армії на озброєнні небагато.
«Це дуже старі ракети, вони 60-х років розробки і вони були зняті з озброєння, а тепер, бачите, знову застосовуються. Було їх багатенько. Тільки Україна, коли різали (проводили утилізацію – ред.) наші ТУ-22 у Полтаві, Прилуках і ТУ-16, передала росіянам, якщо я не помиляюсь, 386 ракет Х-22. Це було у 2000 році», – згадав експерт.
Це потужна ракета, швидка ракета, це ракета-носій ядерної боєголовкиПавло Лакійчук
«Декілька тисяч ракет в Росії таких було. Повторюся, це потужна ракета, швидка ракета, це ракета-носій ядерної боєголовки. Це протикорабельні ракети, призначені для нанесення ударів по авіаносних багатоцільових групах», – підкреслив він.
Лакійчук додав, що загроза ракетних ударів існує як з акваторій Чорного та Азовського морів, так і з території Росії.
Не треба рахувати ракети. Треба посилювати ППОПавло Лакійчук
«Калібри», якими оснащені надводні кораблі та підводні човни Чорноморського флоту РФ, вони накривають територію України повністю з гаком по дальності застосування. Є тільки два способи захисту. Не треба рахувати ракети, скільки в них ракет залишилось. Треба посилювати ППО, домовлятися з нашими партнерами про нові комплекси, а також треба знищувати носії, тобто бити по кораблях, по аеродромах базування їхньої ударної авіації», – наголосив він.
«Азовське море – логістичний шлях РФ»
Сторони начебто мають розмежувати акваторію Азовського моря державним кордоном. В яких межах має бути розмежування і як саме, договір не вказуєБорис Бабін
Між Україною та Росією досі чинний договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Експерт Асоціації реінтеграції Криму, юрист-міжнародник Борис Бабін розповів, що означає ця угода і чому вона була підписана.
«Договір 2003 року був укладений між Україною та РФ після кризи, пов'язаної із замахом РФ на окупацію острова Тузла. Договір цей є невигідним і не був ніколи вигідним для України. Він нав'язаний Україні фактично», – нагадав Бабін.
«Він основний зміст зводив до того, що сторони начебто мають розмежувати акваторію Азовського моря державним кордоном. В яких межах має бути розмежування і як саме, договір не вказує. РФ ухилялася від виконання цієї функції, й фактично розмежування не відбулося до початку окупації Криму. Друге положення договору стосувалося того, що воєнні кораблі третіх країн не можуть заходити в азовські порти без згоди обох азовських країн. Звісно, Росія блокувала, відповідно, всі ці ініціативи», – сказав юрист.
Росія зловживала цим договором і після початку окупації Криму, каже експерт.
Росія принципово не виконує і не хоче виконувати цей договірБорис Бабін
««Межі на Азовському морі не були визначені до початку окупації (Криму – ред.) через протидію РФ. Надалі вона (Росія – ред.) фактично злочинно заявляла замах на анексію Криму та прилеглих акваторій Азовського моря. Масштабна російська агресія і злочинний замах Росії на анексію материкових районів України, він абсолютно, як кажуть, підвів риску, що Росія принципово не виконує і не хоче виконувати цей договір, і всім тим лобістам угоди, які були в Україні, наразі немає що сказати, у них всі аргументи закінчилися», – зауважив Бабін.
Він також розповів, чому денонсація цієї угоди є актуальною для України.
«Скасування договору надасть Україні право встановлювати межі на Азовському морі без будь-якого погодження з Росією, згідно з конвенцією ООН про морське право 1982 року. Тобто це вихідні лінії, внутрішні води, територіальне море, виключна економічна зона», – наголосив експерт.
«Після деокупації і материкової частини України, і Криму межі з тими державними утвореннями, які будуть на російській території, а ми не знаємо, який це буде режим, чи буде він договороздатним, – таким чином ці межі України, швидше за все, будуть встановлені саме в односторонньому порядку, завдяки конвенції 1982 року. Також є провадження 2017 року у Міжнародному арбітражі щодо порушення Росією норм договору. Одразу можна сказати, що нинішня денонсація не вплине на результат», – додав Бабін.
- Керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов в інтерв'ю ABC News анонсував великий наступ України навесні. За його словами, «найгарячіші» бої очікуються в березні.
- Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомляв, що у 2022 році українські військові звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх окупованих територій.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
