Рада Європи розпочала процес створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наприкінці квітня. Він зазначив, що Комітет міністрів Ради Європи доручив генеральному секретареві підготувати документи, які можуть призвести до укладання із Україною угоди про створення такого трибуналу.
За словами Кулеби, рішення Комітету схвалює подальшу роботу над можливою додатковою угодою про фінансування цього процесу. Міністр закордонних справ додав, що «кожен такий крок наближає до доведення невідворотності покарання за злочин агресії проти України». Головною метою створення спецтрибуналу є встановлення відповідальності представників російської влади за злочини, скоєні проти України, додав голова МЗС.
Коли може бути створений спецтрибунал щодо злочину агресії Росії проти України? Чи реально засудити вище керівництво Росії за війну в Україні? Чи був свого часу ефективним Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, і як довго він працював, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Обговорення щодо створення спецтрибуналу тривають з 2022 року. На початку квітня цього року стало відомо, що цю ідею підтримують 44 країни, серед яких: члени Євросоюзу, Канада, Грузія, Японія, Молдова, Нова Зеландія, Велика Британія та Сполучені Штати.
Посол з особливих доручень МЗС України, агент України в Міжнародному Суді ООН Антон Кориневич розповів «Новинам Приазов’я», що агресія – це єдиний злочин, який наразі не покривається юрисдикцією Міжнародного кримінального суду. Саме тому ведеться робота над створенням спецтрибуналу.
«МКС працює, розслідує ситуації в Україні на предмет чинення геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. І відповідно, станом на сьогодні МКС вже видав чотири ордери на арешт проти громадян Росії. Але юрисдикція Міжнародного кримінального суду не покриває четвертий з основних найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії. Тому ми говоримо про створення трибуналу. Злочин агресії – це елітарний злочин, це злочин тих осіб, хто може віддавати накази на початок і на продовження ведення агресивної війни. Відповідно, за злочин агресії мають притягнути до відповідальності представників вищого політичного та військового керівництва РФ», – зауважив він.
Кориневич пояснив, що в ідеї спеціального трибуналу щодо злочину агресії є ще одна дуже важлива ідеологічно-політична складова. Тому що «злочин агресії – це вся російська війна проти України», наголосив він.
«От все, що Росія робить в Україні – це злочин агресії. І всі найстрашніші випадки: драмтеатр у Маріуполі, Каховська ГЕС, система підвалів, катування людей, починаючи з 2017 року – це все в рамках злочину агресії», – зазначив посол.
Коли спецтрибунал почне роботу?
Спецтрибунал може почати свою роботу ще до закінчення війни, каже Кориневич. За його словами, все залежить від того, коли українська сторона дійде згоди з міжнародними партнерами щодо моделі й формату його створення.
Це не має бути правосуддя держави-жертви агресії над державою-агресором, виключноАнтон Кориневич
«Цьому трибуналу нічого не заважає почати діяти до завершення бойових дій. Більше того, ми розуміємо, що ще певний час піде на його створення. Тобто, треба буде підготувати і треба готувати ґрунт – те, що ми зараз робимо. Абсолютно очевидно, що в ньому мають бути міжнародні судді. Тобто це не має бути правосуддя держави-жертви агресії над державою-агресором, виключно. Тобто для цього цей трибунал має бути якомога більш міжнародним, бути таким, який працює в тому числі від імені міжнародної спільноти. І безумовно, суддями не можуть бути виключно, не повинні бути виключно громадяни України. Всі решта питань щодо того, як цей трибунал виглядатиме, вони наразі в роботі», – сказав Кориневич.
Процеси в міжнародних трибуналах потребують часу, але злочин агресії довести буде нескладно, оскільки є відверта агресія РФ, яка визнана з боку міжнародних партнерів України, в резолюції Генеральної Асамблеї ООН, в рішеннях інших міжнародних організацій, додав він.
«Ми говоримо про дуже специфічний злочин – злочин агресії. Злочин, щодо якого останній раз на міжнародній арені працювали міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі і міжнародний військовий трибунал у Токіо. Тобто після цього практики в міжнародних судах щодо злочину агресії не було. Я думаю, що цілком ймовірно, що трибунал, який буде займатися виключно злочином агресії, буде рухатися швидше, ніж ті трибунали, які працюють по злочинах геноциду, проти людяності та воєнним злочинам», – зазначив співрозмовник.
У липні 2023 року в Гаазі почав роботу Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України, що працює під керівництвом Агенції Євросоюзу зі співпраці задля кримінального правосуддя (Євроюст).
Як повідомили в Єврокомісії, центр стане ключовим для розслідування злочину агресії Росії проти України і сприятиме створенню справ для майбутніх судових процесів.
На початку січня 2023 року Україна закликала світову спільноту підтримати створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Десятки країн підтримали ініціативу.
19 січня Європарламент ухвалив рекомендаційну резолюцію про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. 26 січня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно проголосувала за створення спеціального міжнародного трибуналу через агресію проти України.
«Мета – покарати вище керівництво РФ»
Адвокат, який працює з постраждалими від дій російських військових жителями Херсонщини, Юрій Білоус, розповів «Новинам Приазов'я», що робота, яка ведеться зі створення спеціального трибуналу, спрямована на те, щоби покарати саме за підготовку, планування і ведення війни Росії проти України.
«Це стосується точно президента РФ (Володимира Путіна – ред.), це точно стосується ексміністра оборони РФ (Сергія Шойгу – ред.), це стосується керівника Генерального штабу (Валерія Герасимова – ред.), керівників спеціальних служб, може стосуватися лідерів певних політичних партій, тих людей, які займають інші посади в Раді Федерації, в Раді безпеки РФ, які могли впливати різними засобами, різними методами на те, щоб війна Росії проти України, яка є агресивною, а агресивна війна – це є злочин, щоб вона взагалі планувалася, почалася і продовжувалася», – каже адвокат.
Білоус пояснив, що спеціальний трибунал хочуть створити для того, щоб «покарати за війну і взагалі за те, що вона відбулася».
«Абсолютно логічно, що за війну карати якогось звичайного танкіста чи пілота гелікоптера, чи пілота літака це не зовсім правильно. Чому? Тому що ці люди не могли впливати на те, почнеться війна чи ні», – зауважив юрист.
«Не заочний трибунал»
Покарання вищого російського керівництва – завдання складне й амбітне, але це дуже важливо для українського суспільства, вважає він.
В Гаазі вже декілька місяців функціонує група, яка займається підготовкою доказівЮрій Білоус
«Є група, яка нас підтримує в цьому питанні. Це, звісно, в першу чергу наші сусіди – Східна Європа. І ця група підтримки зі створення спеціального трибуналу збирається через певні проміжки часу і обговорює макет цього трибуналу, яким він повинен бути. Кого саме судити там? Які докази потрібні? На сьогодні в Гаазі вже декілька місяців функціонує така група, яка займається підготовкою доказів. Зокрема, для того, щоб спеціальний трибунал, коли він буде створений, для того, щоб він мав можливість ще не через роки збирати докази, а вже працювати з тими матеріалами, які напрацьовуються сьогодні», – додав Білоус.
Зараз ідея спецтрибуналу полягає в тому, що він не може бути заочним. Тобто всі причетні до розв'язання війни проти України мають опинитися на лаві підсудних, наголосив Білоус. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є дуже важливою у цьому питанні.
«Спеціальний трибунал, коли він буде створений, він не може просто приїхати в Російську Федерацію і забрати звідти президента чи начальника Генерального штабу, чи міністра оборони. Це все базується на взаємодії держав, на міжнародному, політичному консенсусі. Тому важливою є політична підтримка створення спеціального трибуналу. Але для того, щоб посадити Путіна і його найближче владне оточення на лаву підсудних, потрібна консолідація світової спільноти й цивілізованих держав. Вони мають опинитися саме фізично на лаві підсудних», – підкреслив він.
«Подолати імунітет топ-посадовців»
Адвокатка та аналітикиня «Української правової консультативної групи» Аліна Павлюк зазначила, що у роботі спецтрибуналу важливо передбачити подолання юрисдикційного імунітету вищих посадових осіб.
Саме зі злочинами агресії є великий ризик того, що імунітети можуть не подолати.Аліна Павлюк
«Наприклад, керівництво держави і вищі посадові особи можуть розглядатися як такі, що захищені імунітетом, і постає питання, чи зможе подолати цей імунітет дійсно такий новостворений суд? Враховуючи велику підтримку суду кількістю держав, які ратифікували Римський статут, то за самим статутом прописано, що суд долає імунітет. При розгляді справ він не поширюється і особи, які можуть переслідуватися судом не захищені імунітетом. В цій ситуації аналогічна історія – все буде залежати від підтримки держав, від кількості цих держав. І саме зі злочинами агресії є великий ризик того, що імунітети можуть не подолати. Тоді перспектива засудження Путіна таким спеціальним трибуналом за злочин агресії по факту буде дуже-дуже низькою», – пояснює вона.
«Постраждалі жадають правосуддя»
За словами адвокатки, воєнні злочини, які скоюють російські військові проти України, можуть розглядатися як у національній судовій системі, так і в Міжнародному кримінальному суді.
Втім, робота спецтрибуналу за більш широкою категорією злочинів додала б постраждалим шансів на встановлення справедливості. Вона також зазначила, що МКС не буде брати всі абсолютно кейси, всі ситуації, тому що він також має обмежені ресурс.
Поза увагою фактично залишаються постраждалі особи від збройного конфлікту не тільки після 24 лютого, а ще з 2014 рокуАліна Павлюк
«Ми вже маємо два кейси щодо України, в яких було оголошено ордери на арешт. Скільки їх загалом очікувати? Можливо, в кращому випадку – десь до п'яти справ. Може бути і більше, це важко сказати зараз. Але це точно не буде десятки справ, десятки ордерів на арешт. Мені здається, що на фоні цих всіх розмов про трибунал, цих дискусій, які тривають вже фактично два роки, і ми за ними спостерігаємо, поза увагою фактично залишаються постраждалі особи від збройного конфлікту не тільки після 24 лютого, а ще з 2014 року. Для постраждалих людей залишається пріоритетом – отримання правосуддя. Процес складний і у більшості випадків люди не бачать перед собою якоїсь перспективи і результатів у такому процесі. Можливо, саме ось такий потенційно широкий мандат такого трибуналу міг би забезпечити належний голос постраждалих на рівні таких процесів і дати їм шанс на ефективне правосуддя», – зазначила Павлюк.
Досвід колишньої Югославії
Колишній надзвичайний і повноважний посол України в Хорватії, Боснії та Герцеговині Олександр Левченко розповів «Новинам Приазов'я» про роботу Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії. Його створили на основі резолюції Ради Безпеки ООН у травні 1993 року. Війни на той час ще тривали, зазначив дипломат.
«Ідея про скликання такого трибуналу почалася на початку 1990 років – з початку війн на території Хорватії, а потім на території Боснії і Герцеговини. Не тільки війн, а і масових злочинів, особливо проти цивільних осіб, що були злочинами війни, злочинами проти людства, а деякі були характеризовані як геноцид. Реально трибунал запрацював у 1994 році. Хоча війна ще не закінчилась, війна закінчилась ближче до кінця 1995 року. Тим часом певні предмети цей суд розглядав», – згадує він
Робота суду тривала понад 20 років – з 1994 до 2018. Він розглянув 161 справу, розповідає колишній посол. В половині випадків люди виправдались, а в половині були винесені судові вироки.
«Ну вперше після Другої світової війни, у суд попав в колишній президент – Слободан Мілошевич, президент Сербії і він був президентом Союзної Республіки Югославії, керівництво Республіки Сербської – Радован Караджич, який був президентом, голова парламенту, військові генерали тощо. І серед цих половини засуджених – це десь 80 осіб, понад 50 – були етнічними сербами, 18 хорватів і 5 босняків-мусульман», – каже він.
«Сигнал Кремлю»
За оцінками експертів, трибунал себе виправдав, зазначив Левченко. Ті, кого засудили, отримали переважно найвищі терміни ув'язнення. Втім, засудити керівництво Росії може бути набагато складніше, вважає дипломат.
Якщо почнеться суд щодо злочинців з Російської Федерації, це не буде швидкоОлександр Левченко
«В європейському і в міжнародному праві смертні вироки відсутні. Найбільше – це довічне засудження. Декілька осіб отримали пожиттєве засудження за особливо жорстокі вбивства груп цивільних осіб. Хтось отримав 27 років, хтось 22, хтось 18 років. Строки були серйозні, але підкреслюю, що це було не швидко. І треба розраховувати на те, що якщо почнеться суд щодо злочинців з Російської Федерації, це не буде швидко. Тим паче їх судити буде складніше, враховуючи, що РФ член Ради безпеки ООН, враховуючи, що це ядерна держава», – звернув увагу колишній посол.
Втім, враховуючи, що свого часу МКС посадив за ґрати лідерів тих, хто фактично став ініціатором війни на території колишньої Югославії, це є серйозний сигнал Кремлю, додав Левченко.
- 17 березня МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йшлося про те, що вони підозрюються у незаконній депортації дітей із України. Рішення МКС було підтримане США, більшістю країн Євросоюзу й Україною.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України
Форум