Як іде відбудова деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини? Чому на кошториси відбудови інфраструктурних об'єктів звернули увагу журналісти-розслідувачі? Чи повертаються місцеві жителі до своїх домівок та що думають про відновлення своїх сіл, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Правобережна Херсонщина була деокупована Збройними Силами України у жовтні 2022 року. З того часу цей регіон перебуває під обстрілами російської армії з окупованої частини області. Попри це, українці повертаються у свої домівки, стверджує місцева влада.
- 20 червня журналісти проєкту Bihus.info оприлюднили розслідування щодо відбудови деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини. Зокрема мова йде про відбудову шкіл у селищах Високопілля й Архангельське та сільської ради у Великій Олександрівці.
- Під час розслідування журналісти з'ясували, що ціни, зазначені у кошторисах, ймовірно, завищені. Так, на відбудову двох шкіл та сільської ради з бюджету виділили 220 мільйонів гривень. Майже таку ж суму, 276 мільйонів, за даними інтерактивної карти, яку створили в Київській ОВА, виділяли на відбудову постраждалої від окупації Бородянки, зазначають у розслідуванні.
- Також, журналісти розглянули питання щодо доцільності вкладання коштів у відбудову інфраструктурних об'єктів, які щодня перебувають під загрозою російських обстрілів.
«Суми захмарні»
Журналістка Bihus.info, авторка розслідування про відбудову на Херсонщині Ольга Матвєєва, розповіла в коментарі «Новинам Приазов'я», чому звернула увагу на кошториси відбудови під час перегляду торгів, які були проведені на платформі Прозоро.
За її словами, суми були набагато більшими у порівнянні з іншими регіонами. Крім того, під час розслідування, журналісти також звернули увагу на певні збіги з компаніями, які відбудовують об'єкти, та їхній зв'язок з місцевою владою.
«Звичайно, переглядали кошториси, які подали компанії, які відбудовують школи й селищну раду. Звичайно, ми поїхали на Херсонщину, щоб подивитися, як відбуваються роботи, яка взагалі ситуація в населених пунктах, для того, щоб поспілкуватися із місцевими жителями про ситуацію і про потребу такої відбудови. Але, знову ж таки, знайшли дуже багато збігів із компаніями, які відбудовують ці об'єкти, і місцевою владою, зокрема не так давно призначеним заступником Херсонської обласної військової адміністрації Антоном Самойленком», – каже журналістка.
Матвєєва зазначає, що у своєму розслідуванні журналісти акцентують увагу саме на завищених сумах, виділених на відбудову Херсонщини.
На відбудову двох шкіл і селищних рад майже пів мільярда гривень виділяють, тоді як на відбудову Бородянки у 2022-2023 роках загалом виділили 270 мільйонівОльга Матвєєва
«Я не намагалася цим матеріалом сказати, що відбудова Херсонщини недоцільна. Вона доцільна, тому що людям, звичайно, потрібно і жити десь, і працювати, і дітям потрібно десь навчатися. У матеріалі я акцентую все-таки на сумах, тому що вони справді захмарні. На відбудову двох шкіл і селищних рад майже пів мільярда гривень виділяють, тоді як на відбудову Бородянки у 2022-2023 роках загалом виділили 270 мільйонів, тобто вдвічі менше. А тут на три об'єкти – майже пів мільярда. Тому відбудова потрібна, але чи потрібна вона в таких масштабних об'ємах на територіях, які все ж перебувають у зоні ризику, і ця зона ризику значно більша, ніж, наприклад, в Київській області», – пояснила журналістка.
«Потрібно, щоб діти поверталися»
Під час розслідування, журналісти звернули увагу на відбудову школи в Архангельському Високопільської громади. Селище тривалий час перебувало на лінії фронту та зазнало значних руйнувань в результаті бойових дій.
«Новини Приазов'я» також відвідали селище та поспілкувався з директоркою Архангельського опорного закладу загальної середньої освіти Високопільської селищної ради Тетяною Малюжонок.
За її словами, до вторгнення школа в Архангельському була однієї з найбільших у громаді, там навчалося понад 400 дітей. Зараз певна кількість родин з дітьми виїхали з селища, проте навчання у закладі продовжується у дистанційному форматі.
Цього року школу закінчили 211 дітей, на майбутні 2024-2025 роки у нас вже буде 223 учніТетяна Малюжонок
«У нас іде важко, але дистанційне навчання вже налагоджене. Так, є перебої з електроенергією, є повітряні тривоги, але це нам не заважає працювати. Цього року школу закінчили 211 дітей, на майбутні 2024-2025 роки у нас вже буде 223 учні. Це загалом. У перший клас у нас поки що є 14 заяв. Батьки вирішують, чи переїхати знову жити сюди, чи ні. Має бути тут школа чи ні – це недоречне запитання, тому що про це можуть говорити тільки ті люди, які жодного дня не були в окупації. Дитина – це всесвіт, біля якого повинні бути ми, дорослі, які повинні їм допомагати жити в цьому суспільстві», – каже директорка.
Малюжонок додає, що крім школярів з Архангельського у школі навчались діти з інших населених пунктів, де можливості навчання були обмеженими. За новим проєктом, школа буде повністю реконструйована та оздоблена сучасним обладнанням, зазначила вона.
«Зараз всіма силами потрібно об'єднуватися. І оті школи, які зараз зруйновані на Херсонщині, які функціонували, їх всіма силами потрібно відбудовувати. Тому, що нам потрібно, щоб діти поверталися. Це наше майбутнє. Чому нашим дітям зараз дуже тяжко? Тому що вони не мають між собою живого спілкування, дуже мало спілкування. Це можна побачити, коли діти зустрічаються з місцевими. Вони обнімаються, цілуються. Це щастя, коли діти разом», – наголосила директорка.
«Більше не ціль для армії РФ»
Начальник Високопільської селищної військової адміністрації Костянтин Стародумов розповів «Новинам Приазов'я», що станом на липень у громаді проживає 6 тисяч осіб. Зокрема повертається молодь та підприємці. Тому місцева влада вважає доцільним відновлення інфраструктури для людей.
Нам потрібні інституції влади, такі як ЦНАПи для отримання адміністративних послуг, Пенсійний фонд і школи – це один із важелів для того, щоб повернути людейКостянтин Стародумов
«Якщо порівнювати відстань, де ми зараз перебуваємо і до лінії бойового зіткнення, то багато шкіл в Дніпропетровській або Миколаївській області продовжують працювати, як працювали до війни, виходячи в укриття під час тривоги. Зараз для того, щоб нам повернути більше людей, нам потрібні саме такі об'єкти. Нам потрібні лікарні, потрібні інституції влади, такі як ЦНАПи для отримання адміністративних послуг, Пенсійний фонд і школи – це один із важелів для того, щоб повернути людей. Якщо ми робимо навіть короткий зріз за кількістю прильотів у Києві, Харкові, Кривому Розі, який поруч, у нас немає військових об'єктів, немає промисловості великої. В мирний час це була проблема, а зараз ми можемо вважати це плюсом. Ми не є цією ціллю для ворога. У нас така сама ситуація, як і по всій країні. То ж, чим ми гірші?» – зауважив він.
За даними голови адміністрації, до повномасштабної війни в громаді налічувалося 9 шкіл. Зараз основна проблема для цих закладів – це укриття, каже він. Отже, це пояснює суми кошторисів на відбудову.
«Школа не може функціонувати без укриття, а укриття – це дуже великі витрати. Одну школу ми відбудовуємо спільно з військовою обласною адміністрацією. Ми отримали грант державний на будівництво укриття, там буде велике повноцінне укриття, де ми зможемо проводити навчання під землею. Одна школа відбудовується з допомогою президентської програми «Пліч-о-пліч», область-патрон – Черкащина, яка надала кошти, свої бригади, які зараз працюють», – розповів Стародумов.
«Без роботи нема за що жити»
«Новини Приазов'я» запитали місцевих жителів, що вони думають про відновлення інфраструктурних об'єктів на Херсонщині. Переважна більшість хоче скорішої відбудови з урахуванням теперішньої безпекової ситуації.
Жителька села Велика Олександрівка Раїса Лісовець:
«Відбудовувати школи потрібно, але потрібно, щоб було бомбосховище, тому що без нього ніяк. Навіть якби був і мирний час, то бомбосховище конче потрібне. А якщо не буде бомбосховища, то ви самі розумієте, що це буде неактуальна школа. Школа онлайн – це те саме, що читати книгу через вікно. Треба, щоб вчителі контактували зі своїми учнями.
Житель селища Архангельське Богдан Жук:
«Йдуть обстріли, літають ракети, дрони літають. Але не забуваймо про те, що ці ракети й дрони долітають і до західних територій нашої країни. І попри це все, великі кошти витрачаються і на будівництво, і на дороги. Взагалі село потрібно відновлювати, школи потрібно відновлювати. Якщо відновити школу, дуже багато повернеться сюди батьків із дітьми».
Місцеві жителі зізнаються, що зараз переважно повертаються в деокуповані села люди пенсійного віку.
«Молоді люди знайшли роботу в Кривому Розі, їздять на вихідні, дуже важко їм добиратися, бо автобус забитий, їздять, тут відбудовують щось, ліплять. Роботи нема, а без роботи нема за що жити. Раз є тут люди, потрібні школа, дитячий садочок. Так, ми чуємо вибухи, знаємо, що це близько, але життя продовжується. І раз ми тут, то значить треба будувати», – вважає жителька Високопілля Валентина.
«Люди не хочуть евакуйовуватися»
Речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що станом на 1 липня у Великоолександрівській селищній громаді Бериславського району проживає близько 70% від довоєнного населення – це понад 11 тисяч людей.
Крім того, на території громади мешкає 1300 осіб, які є внутрішньо переміщеними. Кількість дітей дошкільного та шкільного віку, які на сьогодні проживають в громаді, становить 2610 осіб. Це майже 80% від кількості дітей до початку повномасштабного вторгнення, додав речник.
«Ми розуміємо, що Великоолександрівка, Високопілля, Архангельське – це набагато менше прильотів, ніж навіть у Львівській області, десь у Львові, де відбудова йде повномасштабна. У Високопіллі є 375 школярів, які чекають, щоб піти в школу, щоб навчатися. Ми вже багато разів пробували людей вмовити на евакуацію, але люди не їдуть, люди залишаються. У Високопіллі та Архангельському не було прильотів – це подалі від берега, а у Великоолександрівській громаді, де 11 тисяч проживає, немає ні однієї школи, яка б була не зруйнована», – повідомив він.
Толоконніков додав, що школи у Великій Олександрівці, Високопіллі та Архангельському будуються з бомбосховищами.
В областей-патронів закінчилися гроші. Кожен регіон зараз підтримує, перш за все, Сили оборониОлександр Толоконніков
Щодо відновлення цивільних об'єктів, то за словами речника, з допомогою програм «єВідновлення» та «Пліч-о-пліч» у 26 населених пунктах Херсонщини вдалось відновити понад тисячу (1119) цивільних об'єктів. З них одна медична установа, один дитячий садок, та помешкання місцевих жителів. Наразі програма «Пліч-о-пліч» досі призупинена, додав він.
«Проєкт на паузі. Причина – в областей-патронів закінчилися гроші. Кожен регіон зараз підтримує, перш за все, Сили оборони, які дислокуються в їхніх областях, допомагають у різний спосіб. Ми зі свого боку звернулися до влади, щоб відновити фінансування вже за рахунок державного бюджету, однак, знову-таки країна першочергово фінансує потреби наших воїнів, а потім ми вже будемо продовжувати цю програму, будемо чекати наступного півріччя», – пояснив Толоконніков.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
- Станом на лютий 2024 року було відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
- Станом на середину липня до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, подано понад 4,5 тисячі заяв, розповіла заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в інтерв’ю «Голосу Америки». Представниця ОП зауважила, що загалом у Реєстрі буде 44 категорії. Зараз запущено приймання заяв по одній – щодо знищеного житлового майна.
Форум