«Почався мінометний обстріл, перестали виходити на зв'язок, можливо, загинули».
«Якщо зачепилися на Кринках, то буде просування по лівому берегу і Нову Каховку мають звільнити».
«Жодна армія світу не могла б цього зробити».
«Забрали на себе надзвичайно велику кількість бойового потенціалу російської окупаційної армії».
Рік тому, у липні 2024 року, стало відомо про відхід Сил оборони України від села Кринки, що на лівобережній Херсонщині. Плацдарм у цьому регіоні українські військові утримували з осені 2023 року. За останніми даними поліції, у Кринках за девʼять місяців військової операції зникли безвісти 788 військовослужбовців.
- Чи відомо, що сталося зі зниклими безвісти військовими у Кринках?
- Які історії розповідають родичі військовослужбовців?
- У чому унікальність військової операції у Кринках і як її сприймали жителі окупованої частини Херсонщини?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
При виході українських військових з Кринок у 2024 році на той час речник Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомляв, що позиції українських сил у селі Кринки були зруйновані вщент внаслідок інтенсивних і тривалих обстрілів. Саме село було практично повністю знищене.
За словами речника, там вже не було можливості зачепитися за фортифікації і тримати оборону. Тому Сили оборони з часом перейшли на інші визначені позиції. Також Лиховій зазначив, що втрати російської армії у Кринках перевищують українські у 4-5 разів.
Сім’ї військовослужбовців, які воювали у Кринках і зникли безвісти, час від часу проводять акції, оскільки про їхніх рідних досі нічого не відомо.
Редакція проєкту «Новини Приазов'я» зверталася з цього питання до уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Втім, жодної оновленої інформації там не надали.
«Зник поблизу Кринок»
Оксана Баскакова – тітка зниклого безвісти поблизу Кринок військового Максима Бойка. Чоловік мобілізувався у січні 2024 року, проходив навчання спочатку у Миколаєві, потім – у Нідерландах. Після цього вирушив на Херсонський напрямок, розповідає жінка.
«Там він був місяць. За цей місяць він нічого не розказував. Він казав, що все добре, а 20 червня він подзвонив, сказав, що три дні він не буде виходити на зв'язок, що все добре і так потрібно. 24 червня принесли сповіщення, що 22 червня він «зник поблизу населеного пункту Кринки, острова». І після цього все почалося – пошуки. Зверталися в Нацполіцію, у всі структури, які тільки можна – Координаційний штаб, Червоний Хрест, скрізь подавали заявки, але...», – згадує тітка бійця.
Вона каже, що через відсутність інформації від офіційних джерел родичі почали об’єднуватися для самостійних пошуків зниклих у Кринках військових.
Пошукові операції неможливі, бо там річкаОксана Баскакова
«Нам сказали так: «Пошукові операції неможливі, бо там річка. Чекайте». Після цього ми почали по соцмережах шукати людей, в яких теж є зниклі в Кринках. Почали об'єднуватися та шукати своїми силами. Коли прийшов акт розслідування – там було вказано, що «почався мінометний обстріл, перестали виходити на зв'язок, можливо, загинули». Не було там вказаних свідків, нічого по факту ми не дізналися з цього акту розслідування», – повідомила Баскакова.
Пошуки всіма можливими способами
Деякі військові, які виконували завдання у Кринках, справді можуть перебувати у російському полоні, каже жінка.
«З їхньої групи було 12 людей. Одного взяли в полон. Було відео в телеграм-каналі, коли його брали, потім вийшло відео, коли він давав інтерв'ю, і він казав, що їх було 12, і всі вони загинули. Один він вижив. Ми шукаємо наших хлопців, тому що, коли питаєш побратимів, вони кажуть, що, може, загинули, але ніхто не бачив. Такої інформації, щоб сказали, що ми бачили там загиблих – ні, не було», – розповіла вона.
Що б там хто не казав, я його буду чекати і шукатиОксана Баскакова
Жінка додала, що буде продовжувати шукати свого племінника всіма можливими способами.
«В нас є об'єднання зниклих в Кринках. Називається громадська організація «Кринки – шлях додому». Голова нашого об'єднання – Муравйова Лідія, я їй дуже вдячна. Організовують акції, такі масштабні – ось була в Києві 28 червня. І їздять на обміни до хлопців по лікарнях, показують альбоми наших хлопців, щоб хоч щось дізнатися. Бувають і гарні новини, бувають не дуже.
Були дівчата, їздили на зустріч у Координаційний штаб і писали листи до своїх рідних, хто хотів. Я теж лист написала. Я написала, щоб він (зниклий племінник) не хвилювався. Він завжди дуже хвилювався за маму свою, за бабусю. Я написала, що ми його чекаємо. Я його буду шукати до останнього. Я не здамся. Що б там хто не казав, я його буду чекати і шукати», – наголосила родичка українського військового, який зник безвісти.
«Операція, яка дала надію людям в окупації»
Сергій Давидюк – житель Нової Каховки, колишній військовий, який перебував в окупованому місті, коли Сили оборони виконували операцію у Кринках. Він розповів «Новинам Приазов’я», що тоді це неабияк надихнуло жителів окупованої частини Херсонщини.
Настрій був у людей позитивний, всі були в очікуванніСергій Давидюк
«Кринки – це неподалік від Нової Каховки й це частина Нової Каховки. Тобто, всі розуміли, що щось буде. І всі були в очікуванні, що якщо зачепилися на Кринках, а так само дивилися аналітики, то буде просування по лівому берегу з боку Кринок і Нову Каховку мають звільнити. Такий саме настрій був у людей позитивний, всі були в очікуванні.
Я намагався прораховувати варіанти повернення через Кринки, розраховував, що таких, як я, виведуть через Кринки – й ми вже будемо на вільній території, а тим більше якщо зайдуть у місто, то ми можемо вільно співпрацювати з українською владою і вже відбудовувати свої порядки, відстоювати свою державу на законних підставах. Ну, але ж сталося те, що сталося», – згадує українець.
«Втрати армії РФ були колосальні»
Давидюк розповів, що втрати російської армії могли бути суттєвими під час спецоперації у Кринках.
Трупи просто розсипалися, то їх посипали вже хлоркоюСергій Давидюк
«Якось казали, що війська просунулись вже до Дніпрян, були на його околицях. Але в самі Дніпряни не зайшли. Зрозуміло, що переправа через Дніпро – це велика перешкода для військових. І щоб заходити в таке велике місто, як Нова Каховка, воно дуже розтягнуте по берегу Дніпра, то треба буде більше сил. Ну навіть самі російські пабліки писали, що дуже великі втрати – з боку Кринок вони вже не збирали своїх солдатів, а посилали туди людей збирати. Трупи просто розсипалися, то їх посипали вже хлоркою, щоб трупний сморід не розповсюджувався», – каже чоловік.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Унікальне військове явище»
Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук називає українську військову операцію у Кринках унікальною. У коментарі «Новинам Приазов’я» він пояснив, чому так вважає.
Форсувати річку Дніпро, є по собі вже надзвичайно складним завданнямСергій Братчук
«Це наразі був не один плацдарм Сил оборони України на лівому березі, але якщо говорити саме про Кринки, тому що дійсно це унікальне військове явище. Я думаю, жодна армія світу не могла б цього зробити. Тому що висаджуватися на берег, форсувати річку Дніпро, що є по собі вже надзвичайно складним завданням. Висаджуватися на берег, який повністю, як вважалось на ту хвилину, контролюється російськими окупаційними військами, знайти ту діляночку й утримувати її протягом кільканадцяти місяців – це дійсно унікальне явище», – підкреслив він.
Братчук, зокрема, вказав на складність для ЗСУ проводити десантування і наступні ротації в тих умовах.
«Ми розуміємо, яким ризикам піддавалися наші підрозділи, які переправлялися в Кринки при тих наявних засобах сучасної розвідки повітряної, перш за все.
Ми розуміємо, що фактично це все було на долоні. Я, чесно, не можу уявити, як це вдавалося зробити. Просто не уявляю. Коли на відкритій місцевості, фактично відкритих водоймищах, люди переправляються і ведуть бойові дії проти переважаючих сил ворога. Це унікальна операція», – наголосив він.
«Скували резерви армії РФ»
Українські військові, які виконували завдання у Кринках, змогли стримати там резерви російської армії та не надали їм можливості перейти на інші напрямки, розповідає Братчук.
Резерви РФ могли перекинути, зокрема, на Запорізький напрямокСергій Братчук
«Дали можливість скувати російські резерви на лівому березі, на Херсонському напрямку, не допустити перекидання цих резервів. А я хочу нагадати, що ці резерви – це елітні російські частини, зокрема морської піхоти, зокрема ВДВ. Ці резерви могли бути перекинуті, зокрема, на Запорізький напрямок. І якби так сталося, ну сьогодні я не знаю, яка б ситуація була там.
Тому стримали ворога на Херсоні, бо однозначно ворог міг намагатися реалізувати плани повернення в Херсон. Забрали на себе надзвичайно велику кількість бойового потенціалу російської окупаційної армії, оце найголовніше, що вдалося зробити в Кринках», – зазначив Братчук.
Він підкреслив, що важливо встановити долі усіх, хто брав участь у військовій операції у Кринках. Хоча, на думку речника Української добровольчої армії, поки триває війна, це навряд чи можливо.
«Це дуже важливе завдання і треба його виконати, чого б нам це не вартувало. Я розумію, що це вже звичайно відбудеться після перемоги і миру. Ми спілкувалися, є багато наших хлопців, в тому числі з Одеси, які брали участь у цих операціях. Ці операції, зокрема, у Кринках, те, що вони розповідали – мурахи по тілу.
Серед нашої мілітарно-патріотичної спільноти є втрати, в тому числі там, коли люди зникали безвісти. Тому всі ми очікуємо, що дізнаємося про їхню історію, що трапилося з ними, віддати почесті, які мають бути, на які вони заслужили», – додав Братчук.
- У грудні 2024 року речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко розповідав «Новинам Приазов’я», що родичі зниклих безвісти у Кринках можуть звертатися зі своїми запитаннями до приймалень штабу, які розташовані у різних містах.
- За словами речника, пошук зниклих безвісти – це складний процес, до якого долучена низка відомств. Втім, як показує досвід обмінів, серед українських військових, яких повертає російська сторона, приблизно 20% бійців – це ті, кого вважали зниклими безвісти. На територіях, де можливо проводити пошукові роботи, українські групи це роблять, додав він.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечують, що ведуть проти України загарбницьку війну і називають це «спеціальною операцією». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)
Форум