Що буде з електрикою, газо- та теплопостачанням в Україні цієї зими? Наскільки великим є запас міцності інфраструктури країни та чи можуть громадяни підготуватися до наявних і можливих відключень електрики? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив із директором енергетичної програми Центру Разумкова Володимиром Омельченком.
- В енергосистемі України ще зберігається суттєвий дефіцит після масованого ракетного обстрілу військ РФ 5 грудня, повідомила пресслужба компанії «Укренерго» вдень 7 грудня.
- За даними Міненерго станом на 6 грудня, після масованого російського обстрілу в понеділок найскладнішою є енергетична ситуація у Київській, Вінницькій та Одеській областях.
Володимир Омельченко зазначив, що зараз енергетична система України перебуває в стані «великого стресу».
Жодна європейська інша енергетична система не витримала б таких потужних 8 хвиль ракетних ударів
– Зрозуміло, що після цих ударів вона (енергетична система – ред.) не може бути на 100% стабільною і надійною. Але, знов-таки, вона доказала, що здатна до відновлення, і доказала свою міць. Треба також констатувати той факт, що дійсно, мабуть, жодна європейська інша енергетична система не витримала б таких потужних 8 хвиль ракетних ударів, конкретно по об'єктах критичної інфраструктури, як витримала українська енергетична система сьогодні.
Експерт зазначає, що проблем з запасами енергоносіїв в Україні немає, є проблема з пошкодженням саме енергетичної інфраструктури.
– Що стосується запасів природного газу, то на сьогодні у нас в підземних сховищах є десь 13,5 мільярдів кубічних метрів природного газу. Враховуючи, що у нас споживання впало цього року на 40%, і якщо брати, порівнювати листопад минулого року і листопад цього року, то десь запас 30-35% газу. Ще йдуть переговори з додаткових закупівель. Тому проблем з газозабезпеченням великих я не очікую.
– Що стосується електрозабезпечення і запасів вугілля, то тут у нас теж не все так погано. В принципі запасів десь на 20% більше, ніж торік. Тобто ми бачимо, що проблеми основні виникають не з запасами енергоносіїв, а саме з пошкодженнями енергетичної інфраструктури. Тому що на сьогодні у нас не працює багато потужностей, це в першу чергу ЗАЕС – найбільша в Європі, 6 атомних блоків. Її частка в енергозабезпеченні України сягала 30%. Потім Луганська теплова електростанція, Запорізька теплова електростанція теж не працює.
«ЗАЕС не буде працювати на РФ»
За словами Омельченка, експлуатація ЗАЕС вкрай небезпечна, поки там перебувають окупанти. Він також переконаний, що Росії не вдасться змусити працювати станцію у своїх інтересах.
– Їм ніхто це не дасть, вони хочуть, але не можуть, тому що ніхто їм цього не дасть. По-перше, Україна не дасть цього зробити, по-друге, МАГАТЕ не дасть на це дозвіл. Тобто МАГАТЕ чітко заявило, що ЗАЕС належить, є і буде, і була власністю України, під контролем України, тобто компанії «Енергоатому». Але працювати вона не може на сьогодні та давати потужність в електромережу. Оскільки це може створити додаткові ризики, аварії. Тому що коли блок працює на потужності, він набагато більш небезпечний, ніж коли він в холодній зупинці знаходиться.
– Ми бачимо, що на сьогодні тільки два блоки працюють у нас, але вони працюють для власних потреб і працюють для потреби часткового теплозабезпечення міста Енергодару.
«Удари по «артеріях»
Експерт також вказує на те, що в Україні через війну зруйновано 90% всієї інфраструктури, пов’язаної з сонячною енергетикою, яка була розташована переважно на півдні України.
– Зараз вона чи під окупацією, чи взагалі зруйнована – значна частина вітрової генерації. Тобто ми втратили чи від цих ударів, чи від окупації більше ніж 12 гігават потужності, а я думаю, що набагато більше. Це велика, безумовно, проблема для України.
Бʼють не стільки зараз по потужностях, генераціях, скільки по «артеріях» – по лініях високовольтних передач, по системах розподілу потужностей
– На сьогодні в середньому споживається електричної енергії десь на рівні в середньому 13 гігават, але 12 гігават у нас пішло. Ну на піках виробляється дещо більше – до 16 гігават. Я думаю, що великий мороз може досягти й 17 гігават. Тому, як бачите, це дуже серйозна проблема.
Ну і, крім того, серйозна проблема – в тому, що дуже багато б’ють (російські військові – ред.) не стільки зараз по потужностях, генераціях, скільки б’ють по «артеріях» – по лініях високовольтних передач, по системах розподілу потужностей, по трансформаторах, по підстанціях, по тих пристроях, які забезпечують саме транспортування електричної енергії від генерації до споживача. Вибрали більш хитрий шлях, вони б’ють по шляхах доставлення цієї електричної енергії – від генерації до споживача. По найслабших місцях.
«Швидке відновлення неможливе»
Експерт Центру Разумкова стверджує, що енергетики зараз не в змозі полагодити всі пошкоджені лінії та в повному обсязі забезпечити населення електрикою.
– На сьогодні дійсно це неможливо зробити, оскільки у нас немає аварійного запасу, обладнання, в першу чергу вимикачів, автотрансформаторів, і їх неможливо замовити десь і швидко, щоб вони були виготовлені, оскільки клас напруги нашої енергетичної системи відрізняється від класу напруги електричної системи ЄС, там інше дещо обладнання. Особливо це стосується високовольтних трансформаторів, і тут теж потрібен час.
Енергетики намагаються оминути слабкі місця і подавати електричну енергію
Але, знов-таки, енергетики достатньо вправно у нас відпрацьовують, вони намагаються перемикнутися і зав’язати енергетичну систему по-іншому, тобто оминути слабкі місця і подавати електричну енергію споживачам. Але ця система теж працює не в проєктному режимі, й тому немає такої стабільності.
Експерт також дав свій прогноз щодо дефіциту електроенергії до кінця зими.
– Мій прогноз дуже простий – до початку весни ми матимемо стабільний дефіцит електроенергії десь на рівні 15-20 відсотків. Плюс буде додатковий дефіцит створюватися після таких масованих ударів, як 5 грудня і як 23 листопада. Тобто цей дефіцит може досягати десь на добу чи на півтори доби, до двох діб на рівні там 40% і більше.
Чим більше Путін б’є по нас, тим міцнішими ми стаємо
В принципі я думаю, що наша система ППО працює все краще і краще. Енергетики вже навчилися переналаштовувати енергетичну систему в результаті цих ударів, вже знають приблизно, куди будуть завдані удари. Також в Росії зменшується кількість цих ракет, і все це в комплексі буде призводити до того, що українська система, попри все, вона вистоїть, це мій прогноз базовий. Чим більше Путін б’є по нас, тим міцнішими ми стаємо.
Роботу українських енергетиків, особливо на півдні, експерт називає «героїчною».
– За моєю інформацією, в неділю (4 грудня – ред.) Херсон був забезпечений більше ніж на 50% електричною енергією. Тобто це дійсно героїчний вчинок наших енергетиків, що в такій складній ситуації, коли все розвалено – всі електромережі, трансформатори, в такий короткий, стислий термін забезпечити місто електроенергією. Але, знову-таки, йдуть обстріли Херсону. Це помста за те, що він повернувся під контроль України.
«Аварійні відключення продовжаться»
Омельченко не виключає подальших обстрілів з боку РФ, тому, каже він, відключення електрики продовжаться, як аварійні, так і планові.
По всій країні будуть планові графіки до початку весни. Тобто людей будуть відключати на 3-4 години
– Я не хочу якісь райдужні картини малювати, з одного боку, але з іншого боку, не хочу малювати якийсь критичний апокаліптичний сценарій. Я вже казав, що ми будемо постійно перебувати в стані дефіциту електричної енергії на рівні 15-20%, а це означає, що по всій країні будуть планові графіки до початку весни. Тобто людей будуть відключати на 3-4 години, це постійно, треба це розуміти, в якій ситуації ми перебуваємо – в стані війни, в стані, коли постійно обстрілюється інфраструктура.
Апокаліпсису, я сподіваюся і вірю, що не буде
Буде графік аварійних відключень, і дефіцит може досягати понад 40%, а період аварійних відключень може досягати до 2 діб – це максимум. Знову-таки, це не буде постійно, це буде, може, раз чи два рази на місяць. Планові відключення чергуватися будуть з аварійними відключеннями після масованих ударів. Оце мій прогноз до весни наступного року, але апокаліпсису, я сподіваюся і вірю, що не буде.
Енергосистемі України в теперішніх умовах може допомогти імпорт електрики, каже експерт. За його словами, завдяки теперішній синхронізації з європейською енергосистемою Україна може отримати вже зараз близько 500 мегаватів потужності, а в перспективі до 2 гігават і більше.
Сьогодні не існує жодних комерційних передумов для того, щоб хтось зайнявся імпортом електричної енергії в Україну
– Це дуже велика допомога може бути для української енергосистеми. Але проблема в чому? Проблема головна полягає в тому, що наш ринок електричної енергії не відповідає на сьогодні моделі ринку енергетичної системи в ЄС. Відповідно, ціни в Україні вдвічі-втричі нижчі, ніж в країнах ЄС. І сьогодні не існує жодних комерційних передумов для того, щоб хтось зайнявся імпортом електричної енергії в Україну. Тому що жодна комерційна чи державна, чи недержавна компанія не буде займатися такою діяльністю собі в збиток.
– Тому зараз, наскільки мені відомо, цим займається Міністерство енергетики, щоб цю різницю між цінами, що існують на ринку ЄС і в Україні, якимось чином компенсувати. Коштом якихось кредитів, грантів, допомоги європейських партнерів, інших джерел. Тобто механізм розробляється.
Разом з тим ідею залучення мобільних, плавучих платформ генерації Омельченко вважає поки малоймовірним через певні ризики, оскільки для цього потрібен «коридор безпеки», за прикладом «зернового». Крім цього, вартість цієї електрики для населення буде в 5 разів вищою, зазначив експерт.
- Російські війська систематично б’ють по об’єктах критичної інфраструктури України. За даними Міненерго, станом на 19 жовтня в Україні серйозно пошкоджено близько 40% енергетичної інфраструктури. У зв’язку з цим проводяться періодичні відключення електроенергії.
- У британській розвідці вважають, що удари по українській критичній інфраструктурі, ймовірно, є першим прикладом реалізації Росією концепції стратегічної операції зі знищення критично важливих цілей (SODCIT) – ключового компонента військової доктрини, яку вона прийняла в останні роки.
- Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що вражаються обʼєкти, використання яких допомагає «вбивати росіян».
- Україна вважає удари по цивільній інфраструктурі актами тероризму, їх також засуджують країни Заходу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
