Чи застосує Росія тактичну ядерну зброю у війні з Україною, і що її може втримати від такого кроку? Чи достатньо робить Україна і країни Заходу, щоб цього не сталося? Якими можуть бути наслідки використання ядерної зброї? Як вберегти своє життя, якщо опиняєшся в зоні ядерного ураження? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав експертів.
- Президент Росії Володимир Путін 16 червня заявив, що Росія може застосувати ядерну зброю, якщо буде «загроза існуванню держави». Про це він сказав, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі. Того ж дня Путін повідомив, що до Білорусі вже доправлена перша партія ядерних зарядів, які планується розмістити на території країни. Про плани розташувати тактичну ядерну зброю у Білорусі Москва оголосила у березні цього року.
- Президент США Джо Байден, своєю чергою, назвав «реальною» загрозу того, що російський президент віддасть наказ застосувати під час війни проти України тактичну ядерну зброю. Про це Байден заявив 19 червня на зустрічі у штаті Каліфорнія, повідомило агентство Reuters. Напередодні президент США також різко розкритикував розміщення Росією тактичної ядерної зброї в Білорусі, назвавши цей крок «абсолютно безвідповідальним».
- Байден не уточнив, на підставі яких даних він робить висновок про можливість застосування Росією ядерної зброї та де б вона могла її застосувати. Президент США говорив саме про тактичний вид цієї зброї – тобто про заряд відносно невеликої потужності – а не про стратегічну, яка може бути застосована для міжконтинентальних ударів. Однак і так звана тактична ядерна зброя має велику руйнівну силу.
- Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк відреагував на чергові ядерні заяви Москви. Він написав 20 червня у своєму твітері, що ядерні погрози жодним чином не мають впливати на рішення українців про свій захист і на рішення союзників про підтримку України.
- Крім того, українська розвідка отримала інформацію про те, що Росія розглядає сценарій терористичного акту з викидом радіації на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС). Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 22 червня. «Світ повинен діяти», – сказав Зеленський.
- Керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, своєю чергою, висловив переконання, що Росія не піде на застосування ядерної зброї. Про це йдеться в статті The Economist від 20 червня. Також Буданов того дня заявив, що у Білорусі триває підготовка сховищ для зберігання ядерної зброї, але жодної ядерної боєголовки Росія до сусідньої країни ще не перевезла.
«Залякування вже не діють»
Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак розповів «Новинам Приазов’я», що тактичний ядерний удар не вирішить військових цілей Росії. Застосування цієї зброї може мати лише психологічний ефект, який впливає на ухвалення політичних рішень.
Для того, щоб щось змінити на полі боя, треба багато тактичних ядерних ударів. І Росія на це просто не може пітиОлексій Їжак
«Для того, щоб перемогти Україну і вплинути на ситуацію на полі боя, ядерної опції взагалі не існує. Тактичний ядерний удар, одна боєголовка може знищити одну БТГ, якщо вона компактно розташована. Оскільки на полі бою сотні у кількості БТГ. Зараз інша трошки статура, зараз є бригади, але в еквіваленті це сотні БТГ на полі бою зараз. Тому для того, щоб щось змінити на полі бою, треба багато тактичних ядерних ударів. І Росія на це просто не може піти, не спровокувавши глобальну ядерну війну, якої вона не хоче», – пояснив експерт.
На його думку, російська влада говорить, що може застосувати ядерну зброю, оскільки розуміє, що «залякування вже не діють, а російська дипломатія втратила свою ефективність».
«Те, що в голові росіян – це Хіросіма і Нагасакі. Два японських міста, які були знищені внаслідок застосування ядерної зброї США, і це закінчило Другу світову війну. В Німеччині вона раніше закінчилася, а вся Друга світова війна закінчилася капітуляцією Японії. І ця картинка десь перебуває в голові росіян, і вони вірять, що нанесення такого рішучого ядерного удару, який знищить місто, створить таку картинку апокаліпсиса, воно щось змінить. Насправді нічого не змінить, тому що японські міста вони були знищені, але не в результаті ядерного вибуху, а внаслідок пожежі, яка виникла внаслідок ядерного вибуху», – зауважив Їжак.
Повторити такий ефект дуже важко, каже Олексій Їжак. З часів Другої світової війни питання ядерної зброї вже вивчено набагато краще, і її використання проти міста не буде мати таких наслідків, як у Хіросімі і Нагасакі.
«Вразливість українських міст зменшилася»
Експерт зазначив, що руйнації при ударі тактичною ядерною зброєю не будуть більшими від тих, що були під час бомбардування армією РФ Маріуполя.
«Взагалі маса тієї вибухівки, яка зараз вже використана Росією проти України в різних містах, якщо зібрати всю вибухівку, яка в боєголовках ракет і бомб була, там, я думаю, на десяток тактичних ядерних боєприпасів у еквіваленті. В еквіваленті тротилу в Україні вже вибухнуло десяток так точно тактичних ядерних боєприпасів», – наголосив Їжак.
Якщо Росія завдасть тактичного ядерного удару, то обере місто, в якому є військове виробництво, склади або базування штабів і військових сил, каже експерт. Втім, із появою в Україні сучасних систем ППО вразливість українських міст суттєво зменшилася, каже Їжак.
Крилаті ракети давно навчилися збиватиОлексій Їжак
«До того, як з’явилися в України Patriot і SAMP-T (системи протиповітряної оборони – ред.) було вікно вразливостей. Найбільш така опрацьована ракета, якою вона може завдати удар – це крилаті ракети зі стратегічних бомбардувальників, які вони з «Енгельса» (аеродром у РФ – ред.) запускають. Там поруч є склад боєприпасів і кожна така ракета має ядерний варіант. Багато з них падає в Каспійське море, ще двигуни не вмикаються. По-друге, вони майже всі збиваються. Крилаті ракети давно навчилися збивати», – зауважив експерт.
Які ракети можуть застосувати для удару?
Також, за словами дослідника, для тактичного ядерного удару по Україні у РФ можуть застосовувати надзвукову ракету Х-22 й запускати з бомбардувальника ТУ-23М із заходу Росії. Там є аеродроми, біля яких розташована ядерна зброя, і для цієї потужної ракети ймовірно ще залишилися ядерні боєголовки, припускає Їжак.
«Це друга опція, але також вже навчилися збивати ще до того, як з’явилися Patriot, але з меншою ефективністю. Швидкість більша і тому з меншою ефективністю», – зауважив експерт.
Нести ядерний заряд можуть також аеробалістичні ракети «Кинджал», але питання в тому, чи залишилися до них боєприпаси, каже він.
«Кинджал» – це було важко збити до появи Patriot і SAMP-TОлексій Їжак
«Боєприпаси, які могли там бути, вони могли були знищені ще при закінченні Холодної війни. Принаймні мали б бути знищені за домовленості між Радянським Союзом і США, які були підтверджені Росією. Але якщо там дійсно залишались би ядерні боєприпаси, то «Кинджал» – це було важко збити до появи Patriot і SAMP-T. Але зараз вони збиваються з дуже високою ефективністю», – стверджує експерт.
Ще один балістичний заряд, який теоретично можуть використати для ядерного удару – це «Іскандер-М». Але для цього установку треба підтягнути до кордонів України, тому що дальність без авіації невелика, пояснює Їжак: «Росіяни зараз лякають тим, що установки «Іскандер-М» перебувають на території Білорусі й з території Білорусі Росії психологічно легше завдавати такого удару».
«Ядерний заряд в руках України»
Якщо системи ППО зіб’ють ракету, яка несе ядерний боєприпас, він може опинитися в руках України, каже експерт.
«Боєголовка не буде детонувати поки не захоплена ціль, тому що це небезпечно для тієї сторони, яка використовує таку ракету, тому що воно може вибухнути взагалі ще на старті. Тому там останні запобіжники знімаються вже на підході до цілі. А якщо збили раніше, то воно просто бухне десь у кукурудзу і буде там лежати, поки бійці спецзагону не знайдуть і не покажуть МАГАТЕ», – зазначив Їжак.
Найменш захищеними з цієї точки зору є міста півдня України, додав Олексій Їжак. Він пояснює, що вони розташовані біля моря. І там можливе дуже близьке розташування російських сил та менша ефективність засобів ППО через те, що їх неможливо винести вперед перед містом, щоб збивати ракети на підході.
Про заяву Байдена
Політолог Олег Саакян зазначив, що заява Байдена з приводу реальності загрози ядерного удару з боку Росії спрямована, перш за все, на здобуття електоральних балів. Оскільки він формує образ лідера, який бачить виклики заздалегідь і може вести націю за собою. Втім, такі заяви не робляться без наявності серйозних ризиків.
Якщо всі сторони готові, є протоколи реагування, є розуміння, як долати, є розуміння, з чим стикнутися. Тоді рівень тривожності спадає, рівень страху меншаєОлег Саакян
«Для чого зараз в публічному полі така акцентуація уваги? Бо будь-які теракти з використання ядерної зброї, все це направлено на шок, на розповсюдження страху, на те, щоб зламати волю. Якщо всі сторони готові, є протоколи реагування, є розуміння, як долати, є розуміння, з чим стикнутися. Тоді рівень тривожності спадає, рівень страху меншає», – пояснив він.
Питанню застосування Росією ядерної зброї приділяється зараз велика увага, оскільки важливо також напрацювати механізми реакції, які мають бути донесені до російської влади, каже експерт. Тому стратегія світу та України спрямована на те, щоб ціну використання ядерної зброї зробити для Росії неприйнятною.
«Це важливо не тільки для того, щоб Путін ухвалив чинні рішення. Бо у Путіна це волога мрія, і зрозуміло, що якби він міг, то він би вже давно її застосував. Але є система, є ті, хто мають виконати наказ, і відповідно таке рішення має бути легітимним в очах і російського суспільства, і в очах російської еліти. Для того, щоб у цей момент система не дала збій. Бо натиснути кнопку використання ядерної зброї, а її не використають, це фактично провал для Путіна, і це може викликати незворотні, деструктивні процеси розвалу самого режиму», – зазначив політолог.
У випадку застосування Росією ядерної зброї країни Заходу, з великою ймовірністю, набагато якісніше підтримають Україну, щоб поставити крапку у цій війні, зазначає Саакян. Він переконаний, що слабка реакція на застосування ядерної зброї відкриває «скриньку Пандори» і призведе до того, що в наступні роки буде гонка ядерного озброєння та «полювання» сильніших країн на слабкіші.
Це буде нагадувати війну всіх проти всіхОлег Саакян
«В цей момент фактично обнуляться існуючі військово-політичні союзи. Тому що вони втратять свій сенс. Відповідно, ми побачимо в цілому геополітичний бульйон, в якому старі зв'язки будуть ламатися, будуть вибудовуватися нові. Зрештою, це буде нагадувати війну всіх проти всіх», – зазначив експерт.
Росія застосує ядерну зброю лише в тому випадку, якщо буде впевнена у відсутності жорсткої реакції країн Заходу на ці дії, додав політолог.
«У Європи та США не має виходу»
Російський політичний емігрант, колишній аналітик партії «Єдина Росія» Леонід Власюк вважає, що ядерний удар – це останнє, що може зробити Росія у війні з Україною. Втім, країни Заходу вже не змінять свою позицію щодо підтримки України.
Якщо Росія хоча б трохи переможе, тоді перекроювання світу буде дуже великеЛеонід Власюк
«Ця війна безпосередньо стосується Заходу і того образу, що просувається. Те, що відбувається в Україні, це війна цивілізацій. Якщо Росія хоча б трохи переможе, тоді перекроювання світу буде дуже велике, Сполучені Штати втратять свою позицію лідера у світі, і Європа перестане бути тим куточком раю. З'явиться ціла купа подібних Путіну, не тільки в Європі, але й в інших країнах навколо Європи, авторитарних режимів. Бо єдине питання, яке вони будуть ставити, а що так можна було? Європа не має виходу так само, як і Сполучені Штати», – наголошує Власюк.
Країни Заходу не зможуть не відреагувати на застосування ядерної зброї, оскільки не захочуть втрачати свій спосіб життя, впевнений аналітик.
Ця війна ведеться не лише за волю України, це за майбутнє всієї планети ведетьсяЛеонід Власюк
На його думку, якщо Україна перемагає, буде «золоте століття» і довгий час не буде охочих повторити те, що зараз робить РФ.
«Ця війна ведеться не лише за волю України, це за майбутнє всієї планети ведеться. Це, скажімо так, черговий стрибок, який проходить із болем та кров'ю, але так буває завжди у розвитку людства. Ми проходимо ось цей рубіж. І пройдемо його», – сказав Власюк.
Що робити під час та після удару?
Що робити у випадку, якщо Росія, все ж таки, застосує ядерну зброю? «Новини Приазовʼя» поговорили про це з кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту проблем безпеки АЕС Національної академії наук України Оленою Паренюк.
Вона зазначила, що вберегтися від ядерного удару, якщо перебувати в його епіцентрі, неможливо. Далі все залежить від потужності заряду боєприпасу і наскільки далеко від нього перебувати.
«Якщо ми говоримо про тактичну ядерну зброю, то оця куля, яка випалюватиме, вакуум, вона ширитиметься не більше ніж на 1 км радіусом і в цьому епіцентрі просто неможливо нічого зробити. Чим далі, тим легше. Тобто спочатку стається вибух, утворюється дуже багато енергії, утворюється вогняна куля, ця вогняна куля починає розширюватися і випалює все навколо, формується ударна хвиля, формується електромагнітний імпульс не далеко від епіцентру, тобто на кілька кілометрів він може пошкоджувати електричні прилади», – пояснила вона.
За її словами, якщо стався ядерний вибух і не перебувати в його епіцентрі, спершу потрібно:
- сховатися в укритті або за дві стіни;
- не дивитися у бік вибуху або закрити очі, щоб не пошкодило рогівку;
- Щоб не заразитися радіонуклідами, потрібно деякий час залишатися у щільно зачинених приміщеннях;
- не виходити першу добу;
- дослухатися до повідомлень і рекомендацій від влади (варто заздалегідь подумати про альтернативні способи отримання інформації, оскільки може вимикатися мобільний звʼязок);
- запастися продуктами харчування і ліками приблизно на тиждень;
- підготувати собі якесь психологічне розвантаження (книги, музику).
Йодид калію потрібно буде приймати або безпосередньо перед або під час вибуху, каже науковиця. Про дозування потрібно заздалегідь проконсультуватися з лікарем.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
