Окуповані території півдня і сходу завжди були житницею СРСР. Таку заяву минулого тижня зробив віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін. За його словами, сільське господарство у цих регіонах має дуже велику перспективу. Там добрі і якісні землі. Тому, на думку російського чиновника, щойно закінчиться війна, на цих територіях відбудеться зростання всіх галузей промисловості.
При цьому Хуснуллін зазначив, що одними з найперспективніших галузей для реалізації інвестиційних проєктів на окупованих територіях є сільське господарство та туризм.
- В якому стані наразі перебуває аграрна галузь на окупованих територіях півдня?
- Яких збитків вона зазнала через дії окупаційної влади?
- Скільки років потрібно буде для відновлення сільського господарства у регіоні після звільнення територій?
Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо нещодавно розповів про запуск залізничних перевезень зерна з Братолюбівського елеватора. За його словами, звідти вже відправили перші вагони. Це дозволить значно знизити логістичні витрати для сільгоспвиробників, запевняє Сальдо.
Що ж відбувається насправді в аграрній галузі на окупованих територіях півдня? «Новини Приазовʼя» запитали про це голову фермерського господарства «Аделаїда», депутата Херсонської обласної ради Сергія Рибалка. Він розповів, що вивезення зерна з Братолюбівського елеватора залізницею не призведе до суттєвих змін у галузі на окупованій території області.
«Там ризики для руху будь-яких поїздів, це просто неможливо, на мою думку, тому що це зона враження ФПВ-дронів і зона ураження іншими засобами. Тому я думаю, що це великі фантазії щодо руху з елеватора, але найголовніше – вони звідти збираються возить.
Якщо ми говоримо про 2024 і 2025 роки, за тією інформацією, яку я маю, це абсолютно два дуже засушливих роки. На лівому березі Херсонщини врожайність пшениці рідко коли перевищує 2,5 тонни з 1 гектару. Там «згорів» соняшник, «згоріли» ріпаки (через посуху та відсутність зрошення). Це ілюзія, яку вони розповідають, що начебто відновлять Херсонщину», – каже він.
«Херсонщина перетворюється на пустелю»
Загалом сільське господарство на окупованій частині Херсонщини значно постраждало внаслідок руйнування Каховської ГЕС, зазначив Рибалко. Через знищення системи зрошення регіон перетворюється на пустелю.
Немає ні овочівництва, ні картоплярства, ні виноградарства, ні садівництваСергія Рибалко
«Уся Херсонщина лівобережна трималася на зрошенні. Зрошення відсутнє, і тому там немає ні овочівництва, ні картоплярства, ні виноградарства, ні садівництва. Тобто там залишились культури, які вирощуються зараз в умовах пустелі фактично, коли опадів взагалі немає.
Тому я думаю, що перспектива будь-якого там вирощування і роботи дуже-дуже мізерна. Це зможе вижити тільки вузька смужечка вздовж Дніпра, де є підземна прісна вода. Якщо ми від Дніпра відійдемо 30-35 кілометрів, води вже прісної немає, яка здатна була поливати городину. Ще рік – і там взагалі нічого не буде рости», – переконаний він.
Депутат згадав також про обіцянки російської окупаційної влади щодо сотень свердловин, з яких планувалося наповнювати Північно-Кримський та Каховський канали.
«Вони говорили дуже багато, але цього нічого не робиться і не зробиться. Тому що це неможливо. Без Каховського водосховища лівобережжя Херсонщини – це пустеля. Це повернення на багато століть назад», – каже Рибалко.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про руйнування Каховської ГЕС. Українська влада тоді звинуватила у підриві греблі російських військових, які захопили, замінували і контролювали станцію з 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це начебто Збройні сили України вночі обстріляли і пошкодили об’єкт.
«Колос на глиняних ногах»
Політика окупаційної влади щодо фермерів також не сприяє розвитку аграрної галузі, а навпаки, призводить до її тотальної деградації, додав Сергій Рибалко.
Вся економіка тримається не на реальному виробництві та на реальних доходах, а тримається на нафтових доларахСергій Рибалко
«За інформацією, яка надходить від наших людей, які перебувають на тій стороні, вже два роки багато підприємств окупантів не можуть розрахуватися зі своїми пайовиками. І це ж, уявіть собі, на тій території залишилась десь третина власників землі, яким треба заплатити за землю. Дві третини землі обробляються «на шару», не сплачується за них нікому нічого, тому що власників цієї землі там просто немає. Багатьом не платять навіть заробітну плату.
Заробітні плати мізерні – в районі 20-25 тисяч рублів. Тобто Росія підтверджує свою абсолютно імперську позицію щодо бізнесу і щодо людей. Бізнес і середній, і малий вони взагалі ніяким чином не збираються стимулювати та підтримувати. Це їхній принцип. А коли вони зараз втратять свої нафтодолари, вся ця історія взагалі рухне. Тобто це колос на глиняних ногах, у якого вся економіка тримається не на реальному виробництві та на реальних доходах, а тримається на нафтових доларах», – зауважив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Запоріжжя: «катастрофічні наслідки»
Призначений Кремлем керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький у серпні повідомляв, що, попри посушливу погоду, аграрії цього року начебто забезпечили стабільні результати.
Основний обсяг урожаю склала пшениця, значні площі також зайняті під ячмінь і горох. У кінці літа фермери зібрали понад 1 млн тонн зерна, заявив окупаційний чиновник.
Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов розповів «Новинам Приазов’я», що аграрна галузь у регіоні зазнає катастрофічних наслідків.
«Запорізька область була однією з лідерів аграрного виробництва до повномасштабного вторгнення РФ. На території працювало понад три тисячі агропідприємств – це в Запорізькій області. А в Мелітопольському районі – понад 200 сільськогосподарських підприємств різної форми власності. Але все змінилося. На сьогодні те, що ми чуємо і як звітують, Мелітопольський район – це близько 50 агропідприємств. Можливо, ця цифра набагато менша.
По показниках щодо посівної, яку вони навесні проводили, це теж цифри, які дуже далекі від масштабів і об'ємів, які аграрії виробляли і засівали до повномасштабного вторгнення. Тому тут є певні проблеми. Показники на сьогодні значно-значно нижчі», – каже він.
«Політика «вбивства» аграрної галузі»
Руйнування Каховської ГЕС вплинуло на сільське господарство і у Запорізькій області, каже експерт. У цьому регіоні деякі фермери навіть намагалися вирішити проблему зі зрошенням самотужки. За його словами, історія з бурінням свердловин, яке анонсувала окупаційна влада, не має продовження.
«Свердловинами промислового виробництва агрокультур ти не зможеш потягнути, це дуже важко. Рівень води, навіть підземної води, теж впав, дістати ці об'єми важко. Плюс є ті території, наприклад, Приазовська громада, і ті, що поруч з нею, де в принципі проблеми з водою були завжди.
Самого джерела води вже немає – Каховської ГЕС і магістральних каналів, щоб це все зробити адекватно. Через посуху створилися умови для розповсюдження тієї самої сарани й інших природних явищ, які дуже шкодять врожаям», – пояснив Орлов.
Аграрії, які залишаються в окупації, працюють у таких умовах, які не є вигідними з погляду ведення бізнесу, додав він.
Додатковою проблемою на сьогодні є також дефіцит паливаАндрвй Орлов
«Постійно потрібно мати або дотацію, або субсидію, якусь підтримку. А отримати її всі не можуть. Її отримують, в першу чергу, ті, хто певною мірою пов'язаний або з владою, або з силовими блоками, структурами, які на сьогодні там наводять, скажімо так, лад якийсь для себе. Треба бути максимально дотаційним і при цьому ще ділитися з владою певними здобутками.
Додатковою проблемою на сьогодні є також дефіцит палива через те, що їхній (російський) нафтопереробний комплекс на сьогодні перебуває під ударом. Насправді сільгоспгосподарство всієї окупованої території вбивають. З нього зробили дійну корову, з якої намагаються витягнути все, що можна, незважаючи на майбутнє. Вбивається земля, вбивається аграрний фонд, політика спрямована на вбивство агросектору окупованих територій», – переконаний Орлов.
Збитки для України
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розповів «Новинам Приазов'я», що через окупацію територій півдня загалом українська аграрна галузь зазнала значних збитків.
«Звичайно, що тимчасова окупація призводить до економічних збитків, в тому числі для всієї території України, враховуючи, що значну кількість, наприклад, овочевої групи доставляли по всій території України з лівого берега Херсонщини, з Запорізької області. Перший рік повномасштабної війни це було дуже відчутно, тому що фактично у нас був дефіцит з борщовим набором. Далі трошки почала ситуація покращуватися, тому що інші області включилися в цей напрямок, але по факту ця ситуація дуже відобразилася в економічному плані», – пояснив він.
Марчук каже, що фактично тимчасова окупація відібрала можливості доступу в середньому до 20% аграрних земель.
Кожного року з тимчасово окупованих областей РФ вивозить близько 5 мільйонів тонн зернових культурДенис Марчук
«І відповідно це відображається на загальному валовому зборі української продукції. Це втрати. Тому, якщо дивитися з моменту окупації, кожного року з тимчасово окупованих областей РФ вивозить близько 5 мільйонів тонн зернових культур. І якщо приплюсувати сьогоднішнім маркетинговим роком, то це вже фактично 15 мільйонів тонн зернових, які були викрадені, це мільярди коштів, які недоотримує економіка регіону, недоотримує відповідно вся Україна», – наголошує експерт.
«Пів століття на відновлення»
На відновлення галузі після деокупації потрібні будуть десятки років, вважає Марчук. Регіон потребуватиме великих інвестицій.
«Якщо дивитися в конкретику Запорізької, Херсонської областей в контексті її впливу на територію України в аграрній сфері, це десь в межах 15-20%. Якщо дивитися по критеріях втрати в цілому аграрного сектору під час війни – приблизно на відновлення треба понад 55-60 мільярдів гривень.
В умовах тих втрат, які ми зазнаємо, і в умовах відсутності доступу до води, тут більше йде мова про довгострокове відновлення – майже 50 років після закінчення війни. Ці терміни потрібні для того, щоб частково вийти на потенціал довоєнного рівня», – зазначив він.
Втім, попри окупацію частини територій, Україна все одно виробляє більше продукції, ніж споживає, тому залишається орієнтованою на експорт країною, додав Марчук.
«Україна самозабезпечувана за будь-яких обставин. Навіть в умовах тимчасової окупації продукції в Україні виробляється в три, в чотири рази більше від того, що потрібно для внутрішніх потреб. Українські товаровиробники диверсифікували ризики, переорієнтувалися на західну та центральну частини України, почали вирощувати овочеву групу в достатній кількості і пропонувати всередині України», – підкреслив експерт.
Як свідчать дані Держстату, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за вісім місяців 2025 року знизились на 8,4%, порівняно із січнем-серпнем минулого року. Найбільше втратили Донецька (−46,4%) та Херсонська (−27,8%) області.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
- У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)
Форум