Для чого в Росії випустили новий підручник з історії для учнів старших класів? Як і про що розповідає цей підручник? Що там написано про війну Росії проти України? Чи будуть по цих підручниках навчати українських дітей на тимчасово окупованих територіях? До чого це може призвести? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Російська пропаганда у підручниках»
У Росії випустили новий підручник з історії для учнів старших класів із розділом про війну Росії проти України, який повторює твердження російської офіційної пропаганди, пише російська служба Радіо Свобода.
У матеріалі йдеться про те, що нове видання містить повністю переписану історію з 1970 по 2000 рік, зменшений розділ загальної історії й розширені частини про Азію, Африку та Латинську Америку.
У розділі про війну РФ проти України – 17 параграфів. В цьому розділі стверджується, що США є «головним бенефіціаром» війни, а окуповані українські території називають «новими регіонами» Росії.
Викладати за цим підручником почнуть вже з 1 вересня.
За словами російського міністра освіти Сергія Кравцова, такий посібник потрібний «для боротьби з розколюванням народів та поширенням недовіри між людьми». Серед основних переваг нового посібника Кравцов відзначив його дешевизну. Вартість підручника – 849 рублів.(9 доларів або 333 грн.), що на 20 процентів дешевше попередньої версії.
Авторами підручника з «новітньої історії» стали Володимир Мединський, науковий керівник Інституту загальної історії Російської академії наук Олександр Чубар'ян та ректор Московського державного інституту міжнародних відносин Анатолій Торкунов.
- На тлі війни з Україною у Росії активізувалася і державна пропаганда серед дітей, зазначають у російській службі Радіо Свобода. Журналісти нагадують, що у школах навчальний тиждень починається з виконання гімну й підняття прапора, запроваджені обов’язкові «Розмови про важливе». В рамках цього уроку дітям розповідають про «спеціальну військову операцію» – так російська влада офіційно називає війну проти України.
- Підручники з «новітньої історії» російська влада планує поширити й у навчальних закладах на тимчасово окупованих територіях України, повідомляє Центр національного спротиву.
- Нагадаємо, що у лютому цього року повідомлялось про те, що російські військові на тимчасово окупованих територіях вилучають українські книги, а потім спалюють їх.
«Не підручник, а агітка»
Російський політолог Іван Преображенський в коментарі для «Новин Приазовʼя» підкреслив, що над новим російським підручником з історії працював помічник президента Росії Володимир Мединський. Саме він на початку широкомасштабного вторгнення був головою російської переговорної групи на перемовинах з Україною, нагадав політолог. На його думку, новий підручник не є підручником за структурою і формою. На цьому наголошують багато російських істориків.
«По суті справи це така агітка, в якій є три частини. Перша частина – взята зі старого радянського підручника – занудний текст. Друга частина – це спроби взяти переписати факти трактувань радянської історії, на зразок того, що замість так званої епохи застою при Брежнєві цей період називається «революція добробуту» і трактується як успішне накопичення капіталів, умовно кажучи, радянськими громадянами. Нехай не настільки успішна, як на Заході. І третій шматок – це абсолютно повністю новий, ніяк не пов'язаний з тим, що до цього в якихось підручниках було», – розповів Преображенський.
Він також вказує на купу історичних неточностей та прямих помилок.
- Росія в 2008 році окупувала значні території Грузії протягом п’яти днів до того, як за посередництва тодішнього президента Франції Ніколя Саркозі було досягнуто припинення вогню.
- Під час війни 2008 року загинули сотні солдатів з обох сторін, також значними були втрати серед цивільних. Організація Обʼєднаних Націй заявила, що близько 120 тисяч людей залишили свої домівки, хоча багато хто згодом повернувся.
«Людожерська концепція»
На думку політолога, у російських підручниках з історії часто пропагандують сталінську політику, як взірцеву.
Всі дії Сталіна так чи інакше виправдовуються з точки зору ефективності, державної необхідностіІван Преображенський
«Сталін виступає як свого часу, ще за Владислава Суркова, коли він у Росії був куратором внутрішньої політики, у підручнику, що з'явився тоді, була перша спроба рухатися в цей бік – Сталін був названий «ефективним менеджером». Відповідно, тут так само всі дії Сталіна так чи інакше виправдовуються з точки зору ефективності, державної необхідності. Взагалі концепція підручника саме тому й людожерська, оскільки на чолі залишено так звану державну необхідність, якою виправдовуються будь-які злочини», – зауважив Преображенський.
Значна увага у підручнику приділяється широкомасштабному вторгненню Росії в Україну, яку називають «спеціальною військовою операцією» (СВО). Як каже політолог, Україна названа державою, в якій «переміг нацистський режим», а результатом цього нібито стала СВО.
Російські наративи для дітей Маріуполя
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко зазначив, що нові російські підручники з історії вже є у російських школах окупованого міста. За його словами, це ціла низка підручників, окремих занять і матеріалів, які з’являються в тому числі для позакласного вивчення – «розговоры о важном», де висвітлюється ситуація щодо війни між Україною і Росією.
«Зрозуміло, що у підручниках для більш дорослих дітей містяться всі ці наративи, які ми чуємо про «неіснуючу Україну», яку вигадав Ленін свого часу, про те, що «причиною війни стали події на Майдані», що «ніякого розстрілу Небесної сотні не було», що «Крим захотів сам доєднатися до РФ». Так само йде мова про окупацію Донбасу, як не про окупацію», – розповів він «Новинам Приазовʼя».
Є школи, які вони відремонтували, є одна школа, яку вони побудували, але що з того відкриється, подивимосьПетро Андрющенко
За словами Андрющенка, російська влада очікує, що в Маріуполі 14 тисяч дітей розпочнуть навчання у школах за російською програмою. З них 11,5 тис. – це українські діти, які досі залишаються в місті, додав радник мера.
«11,5 тисяч дітей це багато для окупованого міста, але це насправді не так багато. Якщо це поділити на кількість шкіл і на стандартні українські класи по 25-30 дітей, ви зрозумієте, що фактично це 3-4 школи на колись півмільйонне місто, де було понад 60 шкіл. Щодо шкіл, вони самі там називають різну кількість шкіл (в яких розпочнеться навчання – ред.). Є школи, які вони відремонтували, є одна школа, яку вони побудували, але що з того відкриється, подивимось», – сказав Андрющенко.
«Діти як обʼєкт пропаганди»
Приходить ФСБ і каже: «Ще раз і ви не побачите дитину свою».Петро Андрющенко
Радник мера Маріуполя вважає, що російська влада використовує дітей, як об'єкт пропаганди.
«Приходить дитина на урок і їй кажуть: «Крим завжди був російський». Вона приходить додому, каже: «Крим завжди був російським». Батьки кажуть: «Та ну, трохи не так». І кажуть як воно було. Дитина повертається до школи і каже, умовно там:
«Не знаю, Марʼя Іванівна, я не згоден, мої батьки сказали, що було отак». До батьків потім приходить ФСБ і каже: «Ще раз і ви не побачите дитину свою». І батьки закрили рота. І уявіть собі звідки все іде. Все йде не зі школи і не від вчителів до певного віку. Все йде з родини. Приходить потім дитина зі школи додому, каже: «Крим же завжди був російський». І що кажуть батьки після попередження? В кращому випадку, мовчать. Що вважає дитина? Так і було».
Андрющенко вважає, що російська влада свідомо використовує школи в рамках довгострокової політики зміни світогляду у дітей. За його словами, в Маріуполі будуть навчатися в рамках загальної російської програми, яка буде підсилюватися обов’язковим проведенням певних спеціальних позакласних занять.
Нова Каховка без російських шкіл?
Директорка Новокаховського ліцею №2 Оксана Якубова розповіла «Новинам Приазовʼя», що станом на зараз у Новій Каховці російська влада не змогла відкрити російські навчальні заклади.
«Нам вдалося в нашому місті вже на підконтрольній Україні території віддалено, але відкрити 12 новокаховських шкіл, які відпрацювали той навчальний рік, а зараз готуються до нового. І треба сказати, що в складі учнів наших новокаховських шкіл є діти, які зараз знаходяться на підконтрольній владі України території, які за кордоном, а також ті, хто ще залишається на окупованій території», – сказала вона.
За словами директорки, «російська пропагандистська машина працює достатньо потужно». Російські військові використовують ті ж самі сценарії щодо знищення української ідентичності, які були й в період окупації Донецької та Луганської областей, зазначає Якубова.
Діти, які залишилися на окупованих територіях, прекрасно розуміють те, що відбувається, хто прийшов на нашу землю, хто знищує наш народОксана Якубова
«Я думаю, що вплив звичайно буде негативний, але я впевнена в тому, що на сьогодні наше молоде покоління настільки патріотичне, що їм не заважає навіть окупація.
Я впевнена в тому, що навіть ті діти, які залишилися на окупованих територіях, прекрасно розуміють те, що відбувається, хто прийшов на нашу землю, хто знищує наш народ.
Серед молодого покоління ці підручники (російські підручники з історії – ред.) не будуть мати жодного впливу. Так, безумовно дуже хочеться пропагандистській машині спрацювати таким чином, щоб повторилися сценарії ОРДЛО. Але, я думаю, що цього не буде. Я впевнена в цьому», – додала освітянка.
«Мілітаризація освіти»
Кримський історик та політолог Андрій Іванець зазначає, що під час окупації Криму у 2014 році українська молодь не сприймала та протистояла окупації, тому стала перепоною для російської влади. Через це шкільні програми в кримських школах почали змінювати на російські, розповідає Іванець.
Розповідається дуже ідеологізовано про те, що відбувається в УкраїніАндрій Іванець
«Російська програма вона пропонує наративи, які виховують практично людину авторитарного типу, людину, яка має мислити не дуже критично, яка має сприймати імперську, і неоімперську, реваншистську ідеологію Росії, де Україна представляється як «фашистська», «нацистська» держава. Розповідається дуже ідеологізовано про те, що відбувається в Україні на останньому етапі нашої історії та нічого не розповідається про реальну історію України в попередні періоди. Тільки елементи, пов'язані з Росією, при чому ми бачимо, що за період війни з 2014 року взагалі прибрали згадки про Київ з російських підручників – термін Київська Русь», – зауважив він.
За словами історика, російська влада намагається мілітаризувати освіту та виховати громадян, які готові воювати проти України.
Наслідки для дітей в окупації
Іванець каже, що цілеспрямована політика РФ досягається не лише через історію, ще є такі предмети як «обществознание», географія, ОБЖ, які також використовують для створення негативного образу України.
Готуються кримські діти до війни проти УкраїниАндрій Іванець
«Спотворюється реальний перебіг історичних подій і імперські стереотипи. Готуються кримські діти до війни проти України, до служби в армії держави-окупанта, що є порушенням міжнародного права, що є злочином і взагалі така політика – це частина політики геноциду проти української нації», – зазначив історик.
Він додає, що у 2014 році була також запроваджена програма так званого патріотичного виховання кримчан, де ставилася мета виховувати загальноросійську ідентичність та виховувати зокрема у дітей бажання служити в російській армії. В цілому, за словами історика, російська окупація створює досить негативні наслідки для молоді, яка перебуває на захоплених територіях.
«Нещодавно я прочитав таку інформацію, що в одному з кримських міст дівчина їхала в маршрутному таксі, переписувалася українською. Молодий хлопець почав кричати, що вона шпигунка, її захопили й повезли у відділок поліції. Тобто ця мілітаризація свідомості, виховання ненависті до України, виховання відданості до держави-агресора, вона призводить до таких речей. Плюс кримських дітей примусово паспортизують, з 14 років видають російський паспорт, вони нікуди не можуть подітися. Українських дітей потім залучають до російської армії й кидають на війну проти своєї ж країни», – зазначив Іванець.
- Президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей у вересні минулого року, втім, Москва контролює лише частину цих територій.
- Київ і країни Заходу заздалегідь оголосили, що за жодних обставин не визнають анексію. Так звані вибори на окупованих територія теж є незаконними.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
