«Це буде розчарування, але не буде повністю втрачена довіра до України. Буде втрачена довіра, можливо, до органів влади – до президента та уряду».
«Дуже активно зараз обговорюється на окупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя, що Росія, навпаки, вийде з Херсонської і Запорізької областей. Це достатньо панічні чутки для зрадників».
«Стосовно особливо Криму, є такий міф, що це нібито російська територія, і тому це і залишиться Росії».
«Маленькі країни, які бояться, як і Україна, територіальної експансії від сусідів, будуть озброюватися».
Західні партнери України дедалі частіше заявляють, що Україна має піти на територіальні поступки Росії. Претендент на посаду державного секретаря США Марко Рубіо 15 січня назвав нереалістичним сценарій повернення Україною всіх окупованих земель. На думку Рубіо, необхідні поступки і з боку Росії, і з боку України. Раніше президент Франції Емманюель Макрон теж закликав Україну до «реалістичних дискусій» щодо повернення територій.
Що означають всі ці заяви і як вони позначаться на територіях українського півдня, окупованих з 2022 року, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Сенатор США від штату Флорида Марко Рубіо зараз готується обійняти посаду голови американської дипломатії. Адже саме його обраний президент США Дональд Трамп визначив як майбутнього державного секретаря. Тому зараз заяви Рубіо нерідко стають топовими новинами. 15 січня Марко Рубіо під час слухань у Сенаті сказав, що «не вірить, що Росія зможе захопити всю Україну». Але так само «не вірить, що Україна зможе повернути всі свої території».
Це не перша заява про ймовірні поступки України, яку роблять в США люди з оточення Трампа. 9 листопада 2024 року колишній радник Дональда Трампа Браян Ланза оголосив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на можливості країни повернути території, окуповані Росією. Зокрема, Ланза сказав, що Крим «втрачений» для України.
На ці слова радник президента України Дмитро Литвин відповів, що це «Путін хоче більше війни, більше смертей і більше захопленої землі, а не Україна».
«Заяви для виборців США»
Політолог-американіст Владислав Фарапонов вважає, що головна мета команди Дональда Трампа зараз – домогтися припинення вогню в Україні. Якщо це станеться, новий президент зможе показати це як успіх: як для зовнішньої аудиторії, так і для американських виборців.
«Загалом я б сказав, що, звісно, така заява насамперед направлена на американців, щоб показати, в чому, грубо кажучи, новизна, можливо, підходів команди Трампа. Тому що, давайте відверто, американці не слідкують так детально за перебігом війни і не розуміють, грубо кажучи, а в чому реальна причина, чому не можна домовитися про припинення вогню. Для них це досі складна історія і складний конфлікт, плюс велика кількість дезінформації циркулювала напередодні виборів і про американську підтримку для України, і про конфлікти, і про Зеленського. Тому я б сказав, що основна аудиторія такого роду заяв із оточення Трампа – це, звісно, американці, але окремі сигнали можуть, звісно, надсилатися і РФ, і Україні», – пояснив він «Новинам Приазовʼя».
Наслідки для інших країн
Схожі заяви час від часу лунають і від європейських партнерів України. 6 січня президент Франції Емманюель Макрон закликав Київ до «реалістичних дискусій» із територіальних питань. Він не уточнив, що має на увазі. Натомість додав, що «капітуляція України не буде корисною ані для європейців, ані для американців».
Німецький політолог Андреас Умланд вважає вірогідним, що політика європейських лідерів щодо України буде повторювати позицію США. До того ж, говорячи про можливі територіальні поступки України, посадовці та експерти рідко уточнюють – чи йдеться про Крим та частину Донбасу, що окуповані з 2014 року, чи про те, що Росія захопила з 2022 року.
Багато людей, на жаль, вважають, що Крим вже ніколи не повернеться в УкраїнуАндреас Умланд
«Ну, як правило, це не специфікується. Тобто там мовиться про компроміс, про якийсь баланс, щоби всі інтереси були якось задоволені. Але що це саме означає, це, як правило, там немає деталей. Багато людей, на жаль, вважають, що Крим вже ніколи не повернеться в Україну. І там стосовно особливо Криму є такий міф, що це нібито російська територія, і тому це і залишиться Росії. Але люди, мабуть, і розуміють, що це було б несправедливо, але зараз такі настрої, що люди хочуть, щоб це закінчилося якомога швидше», – зазначив він.
На думку Умланда, політики та експерти, які припускають поступки України, хочуть домогтися швидких результатів і зупинити війну. Але не враховують майбутніх наслідків.
«В першу чергу, це буде просто тоді моделлю для самої Росії, щоб, мабуть, колись знову почати агресію, експансію і потім сподіватися на якесь так зване компромісне рішення і знову отримати якусь територію. Але і це могло б бути тоді моделлю для інших країн. І мені здається, що взагалі не дискутується, а що це означає для відносно маленьких країн світу, які будуть вже не вірити в міжнародне право, в територіальну цілісність, в кордони, в міжнародну солідарність, міжнародні організації. Якщо цього більше не буде, тоді маленькі країни, які бояться, як і Україна, територіальної експансії від сусідів, вони будуть озброюватися. І озброюватися атомною зброєю, біологічною, хімічною тощо. Тобто це буде зовсім вже інший світ», – зауважив політолог.
Херсонщина: окупанти панікують?
14 січня Дональд Трамп заявив, що хоче після вступу на посаду якомога швидше зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Про можливу зустріч висловився призначений Кремлем керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо. Він вважає, що думку українців на переговорах навряд чи будуть враховувати.
Володимир Сальдо – громадянин України, заочно засуджений українським судом до 15 років увʼязнення за колабораційну діяльність та сприяння російській агресії.
Заяви Сальдо для проєкту «Новини Приазовʼя» прокоментував заступник директора «Центру близькосхідних досліджень» Сергій Данилов, який в тому числі досліджує ситуацію на півдні України.
«Безперечно, є декілька адресатів, як завжди, у таких меседжів. Внутрішньо російський, міжнародний і українська аудиторія, зокрема херсонці. Із Сальда намагаються зліпити щось більше, надути йому авторитет, щоб він став спікером, якого слухають, цитують, обговорюють за межами окупованої частини Херсонщини. В цьому сенсі, так, це трансляція традиційного російського уявлення про несуб’єктність України, про те, як вирішать американці, так і буде, з одного боку. З іншого боку, це розхитування ситуації, внесення такого білого шуму в український інформаційний простір», – вважає він.
Данилов не вірить, що найближчим часом вдасться досягти припинення вогню. Він переконаний, що Росія зупиниться лише, коли в неї закінчаться ресурси. Але одні лише розмови про можливе перемирʼя вже впливають на настрої окупантів на півдні.
Росія, навпаки, вийде з Херсонської і Запорізької областей. І це достатньо такі панічні чуткиСергій Данилов
«Можна допустити, що Росія буде вимагати як умову про припинення вогню, щоб українські війська залишили місто Херсон, місто Запоріжжя – і Росія зайняла території в межах адміністративних кордонів цих двох областей. Втім, є й інша точка зору і вона, наприклад, дуже активно зараз обговорюється на окупованих територіях цих двох областей. Що Росія, навпаки, вийде з Херсонської і Запорізької областей. І це достатньо такі панічні чутки для гауляйтерів, для зрадників, які зараз працюють на росіян. Вони вже намагаються відновити контакти з представниками української влади для того, щоби якось вести перемовини про свою долю в разі повернення українських військ, української влади на територію цих двох областей», – розповів експерт.
Почуття зради
Будь-які рішення щодо можливих компромісів з Росією неминуче позначаться на настроях жителів окупованої частини півдня, застерігає експерт.
Можна прогнозувати, що буде погіршення ставлення чи розчарування, чи прокльони на адресу саме владиСергій Данилов
«Якщо уявити ситуацію, що буде підписане якесь перемир'я, то, безперечно, та частина українців, яка проживає на ТОТ, буде відчувати себе зрадженою. В цьому немає сумнівів. Це, з одного боку, підштовхне частину на виїзд, частину до нормалізації під гаслом: «Нам треба жити, треба якось існувати, ми ніде, нікому не потрібні, у нас немає іншого житла, у нас немає іншої малої батьківщини, тому треба облаштовуватися і жити за російськими правилами». Це буде розчарування, але я б не сказав, що буде повністю втрачена довіра до України. Буде втрачена довіра, можливо, до органів влади, до президента, до уряду. Але для тих людей, які там уже перебувають стільки часу, для них Україна і українська влада – це різні поняття. Можна прогнозувати, що буде погіршення ставлення чи розчарування, чи прокльони на адресу саме влади», – наголосив він.
«Перемовини зараз вигідні Путіну»
Про сценарії врегулювання війни між Росією і Україною 14 січня висловився помічник президента РФ Микола Патрушев – колишній очільник Федеральної служби безпеки, постійний член Ради безпеки Росії і, на думку експертів, людина з найближчого оточення Володимира Путіна.
В інтервʼю газеті «Комсомольська правда» Патрушев заявив, що в переговорах мають брати участь виключно США і Росія – тобто без країн ЄС і Великої Британії.
Посадовець наполягає, що світ має визнати як частини Росії Крим, Севастополь, а також Донецьку, Луганську, Запорізьку і Херсонську області. Також Патрушев припустив, що у майбутньому Україна і Молдова можуть припинити існування. МЗС Молдови висловило протест проти заяв Патрушева. А голова Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко написав, що «Патрушев боїться правди» і що «в наступні 50 років шанси контрольованого розділення Росії на національні утворення є вкрай високими».
Російський політолог Іван Преображенський, який живе в Празі, вважає, що початок переговорів зараз був би вигідним для Володимира Путіна.
Увійти в переговори, щоби щось на них виграти, але нічого не віддаватиІван Преображенський
«Стратегія Путіна – увійти в переговори, щоби щось на них виграти, але нічого не віддавати. Наприклад, домогтися, щоб як однією з умов взагалі початку переговорів було виведення українських Збройних сил з території міжнародно визнаної російської, тобто з Курської області. Це йому серйозно полегшило б внутрішньополітичну ситуацію. Або, наприклад, припинення вогню, якого він знову не дотримуватиметься, і російська армія за два-три тижні після досягнення угоди про припинення вогню захопить ще щось, практично без бою. Або часткове зняття санкцій як умова початку повноцінних переговорів, чи скасування санкцій, що життєво необхідно російській економіці. Тобто будь-який із цих варіантів його влаштують, в ідеалі всі ці варіанти разом. Але при цьому повторюю, що це все здебільшого умови для початку переговорів, на яких він поки що явно не планує ні від чогось відмовлятися», – каже він.
Політолог нагадує, що ще у 2022 році в Росії ухвалили поправки до своєї Конституції, прописавши Запорізьку і Херсонську області, а також Донеччину, Луганщину і Крим як частини Росії.
«З погляду російського законодавства, як вони його самі написали, неможливо віддати територію Росії. Вони ж намалювали там «референдуми». З неформального погляду зрозуміло, що можуть обговорюватися набагато складніші варіанти. І, наприклад, був такий момент, коли спікер кримського парламенту Володимир Константинов сказав, що, можливо, доведеться обговорювати щось там на кшталт обміну територіями чи пересування розділової лінії. Але очевидно, що насправді єдине, що Кремль може – це обговорювати перемир'я, і ось у рамках перемир’я можуть пересуватися кордони», – зауважив Преображенський.
«Невизнання – мінімальний перший крок»
Щоб уникнути негативних сценаріїв, Україна має й надалі активно спілкуватися з західними партнерами, вважає американіст Владислав Фарапонов. Зокрема, розʼяснювати команді Дональда Трампа, що відбувається на окупованих територіях.
«Грубо кажучи, якщо ми реально покажемо саме команді Трампа вже, що Росія робить на тимчасово окупованих територіях, як вона їх мілітаризує – українських людей, українських дітей, які порядки вона там встановлює, і якщо команда Трампа, дійсно, цим буде перейматися, то тут уже насправді набагато більше шансів того, щоб команда Трампа підтримувала політику невизнання. Але однієї політики невизнання насправді буде мало. Грубо кажучи, це такий мінімальний перший крок, який треба робити, але він точно не може бути єдиним», – сказав американіст.
Політолог із Німеччини Андреас Умланд додає ще один аргумент. Зараз проти України воюють не одна, а дві ядерні держави. Адже КНДР надіслала своїх громадян для війни на боці Росії в Курській області, зауважує він.
Ядерна країна зараз веде війну проти неядерної країни – УкраїниАндреас Умланд
«Як Україна, так і Росія – члени договору про нерозповсюдження ядерної зброї. І тут так виходить, що Україна зараз втрачає територію, тому що вона не тільки не має ядерної зброї, а цей договір забороняє Україні мати ядерну зброю. І, навпаки, цей самий договір, він теж дозволяє Росії мати ядерну зброю. Ну і тоді вся ця логіка нерозповсюдження ядерної зброї порушується, вона зараз діє навпаки. І останні місяці це стало ще більш таким дратівливим питанням, тому що ще одна ядерна країна – Північна Корея вступила в цю війну, і вона теж як ядерна країна зараз веде війну проти неядерної країни – України», – зауважив політолог.
- Радники обраного президента США Дональда Трампа розробляють широку стратегію санкцій, щоб полегшити досягнення дипломатичної угоди між Росією та Україною в найближчі місяці, пише Bloomberg з посиланням на анонімні джерела. Раніше Марко Рубіо на парламентських слуханнях щодо його затвердження назвав санкції ключовим важелем, який може призвести до мирного вирішення війни.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум