Як проходитимуть зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та вступ до вишів цього року? Де вчитися учням, які з батьками виїхали за кордон? Що відбувається з навчальним процесом у школах і закладах вищої освіти на тимчасово окупованому півдні? Ці та інші актуальні питання обговорювали в програмі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Учні, що завершують здобуття початкової і базової загальної середньої освіти, цього навчального року звільняються від проходження Державної підсумкової атестації. Про це йдеться у відповідному наказі, підписаному очільником Міністерства освіти і науки Сергієм Шкарлетом, повідомляє відомство.
- 24 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який дозволяє одноразову зміну алгоритмів вступу до університетів і складання Державної підсумкової атестації.
- Сергій Шкарлет 1 квітня повідомив, що цьогоріч зовнішнє незалежне оцінювання пройде у спрощеному форматі.
- На вступників чекатиме національний мультипредметний тест із трьох предметів: української мови, історії України й математики. Тестування проводитиметься у комп'ютерному форматі.
- Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що станом на 14 квітня внаслідок бойових дій пошкоджено близько тисячі закладів освіти, 88 із них зруйновані повністю.
Яким буде ЗНО-2022
Зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться офлайн – так само, як у минулих роках. Випускники повинні будуть прийти на іспит до центру тестування за місцем проживання або тимчасового перебування. Враховуючи воєнний стан в країні й високу ймовірність повітряних тривог у різних регіонах, тестування не буде проводитися в один день і в один час.
Майбутні вступники матимуть на проходження тесту мінімум 10 днів, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Генеральний директор директорату фахової передвищої і вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров розповів, що національний мультипредметний тест планують провести в перші дві декади липня. З метою безпеки вступний процес буде організовано з урахуванням мінімального скупчення людей в навчальних закладах.
«Для цього, з одного боку, передбачена можливість дистанційно подати заяву. Всередині між подачею заяви та наданням рекомендації, кількість візитів до закладів чи до центрів тестування мінімізується. Як правило, це буде один візит», – повідомив гендиректор.
За словами Олега Шарова, національний мультипредметний тест – це спрощений варіант ЗНО. Він складатиметься один раз через комп'ютер, результати будуть одразу відомі.
«Якщо мова йде про деякі спеціальності кон'юнктурні, то для вступу на них на контракт буде достатньо подати мотиваційний лист і можна буде взагалі нікуди не приходити. Аналогічні рішення з використанням десь фахового іспиту, десь усної співбесіди будуть запроваджені практично по всіх ступенях вступу», – пояснив Шаров.
Вступна кампанія
Шаров зазначив, що цього року кількість вступників до українських навчальних закладів зменшиться через виїзд громадян за кордон на час війни.
Він також повідомив, що чиновники працюють над тим, щоб національний мультипредметний тест можна було скласти і в країнах Європейського союзу. Тоді українські абітурієнти матимуть можливість вступити до закладів вищої освіти в Україні.
«В цьому році може збільшитися кількість вступників в закордонні виші, поїхали за кордон і готуються там до вступу. Ми намагаємося створити максимально можливі умови для того, щоб зацікавити їх вступати в українські виші», – розповів Шаров. Тому що вже зараз бачимо певну кількість тих, хто завершує навчання, додав він.
Переїзд вишів
Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак назвав «катастрофічним» вплив війни на освітню сферу.
Є в нас знищені університети, всі з них ми точно відбудуємо, скільки б нам це не коштувалоСергій Бабак
«Маріупольський університет зруйнований повністю, Каразінський в Харкові майже повністю, в Сумах є зруйновані університети, Ірпінського університету податкової академії теж немає. Є в нас знищені університети, всі з них ми точно відбудуємо, скільки б нам це не коштувало, можливо це буде коштувати навіть неадекватні гроші, але ми це зробимо, ми відбудуємо. Це позиція президента, це позиція комітету парламенту і так далі», – запевнив Бабак.
Також він зазначив, що треба відрізняти заклади, які переїхали, та ті, які знищили.
Можна вивезти печатку, але можна не вивезти університетСергій Бабак
«Забрати печатку і поїхати з печаткою – це одна історія. А якщо в їх рідному місті залишилися студенти, викладачі і так далі, які намагаються знайти прихисток в інших університетах – це зовсім інша історія. І ця історія нам болить, і мені болить, і міністру болить, і всім іншим болить. Можна вивезти печатку, але можна не вивезти університет», – пояснив голова комітету.
Генеральний директор директорату фахової передвищої і вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров розповів, що заклади вищої освіти, будівлі яких зруйновані внаслідок бойових дій або опинилися на окупованих територіях, будуть тимчасово переміщені до безпечних регіонів України.
Так, Приазовський державний технічний університет з Маріуполя переїхав до Дніпра. А Маріупольський державний університет перемістився до столиці. Ректор закладу Микола Трофименко повідомив, що освітній процес студенти та викладачі продовжать з 18 квітня на базі Київського національного університету будівництва та архітектури.
«З 18 квітня, з понеділка, ми оновлюємо навчальний процес в онлайн-форматі. У нас розгорнуті наші сервери у Львові. Ми абсолютно усі наші потужності відновили з точки зору доступів наших здобувачів освіти, наших викладачів, наші сервери працюють, платформа дистанційного навчання працює, ми готові відновити онлайн навчання», – підтвердив «Новинам Приазов’я» ректор.
Трофименко розповів, що більшість викладачів університету виїхали з Маріуполя і продовжують працювати в навчальному закладі. Також він повідомив, що більш ніж половина студентів готові повернутися до навчання.
Маріупольський державний університет – це виш-герой, і отримати диплом, саме освіту в цьому університеті – почесноМикола Трофименко
«На сьогодні щодо викладачів та навчально-допоміжного персоналу у нас десь понад 80% виїхало з Маріуполя та працюють з нами. Щодо студентів денної форми навчання, ми ще цю роботу продовжуємо, але у нас близько 60% вже відгукнулись та готові продовжувати навчання і ми чекаємо на збільшення цієї цифри», – стверджує Микола Трофименко.
Він впевнений, що «Маріупольський державний університет – це виш-герой, і отримати диплом, саме освіту в цьому університеті – почесно».
Будівлі університету в Маріуполі повністю зруйновані, а матеріально-технічна база закладу розграбована, розповів ректор.
«Виносять все, від розеток, від лінолеуму, все обладнання, яке було у нас в корпусах. Ми надзвичайно багато зробили в університеті, у нас дуже потужна матеріально-технічна база. Мародери збирають те, що лишилося, і те, що можна забрати. Але знаєте, я оптиміст, я впевнений, що ми все відбудуємо, все відновимо, зробимо ще краще, бо у нас планів дуже багато і Маріупольський державний університет буде існувати», – сказав освітянин.
Викладач одного з університетів на тимчасово окупованому півдні України на умовах анонімності розповів, що навчальний процес в закладі зараз відбувається в штатному режимі у дистанційному форматі. Втім, не з усіма студентами є зв'язок.
«Ми займаємося, ми розуміємо, що сьогодні все дуже складно організувати, але для нас дуже важливо, щоб якість навчання була достатньо нормальною, щоб люди цьому довіряли. Ми спробуємо закінчити, щоб наші студенти, особливо, випускних курсів, отримали дипломи», – зазначив викладач.
За його словами, зараз вирішується питання, пов'язане з переведенням юридичної адреси і центру управління університетом на підконтрольну владі України територію.
«Навчання в школах триває»
Що стосується середньої освіти – під час воєнного стану використовується переважно дистанційна форма навчання. Наразі це вимушена міра, повідомив начальник управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.
На самому початку міністерство рекомендувало спочатку взагалі призупинити освітній процес, а потім ми рекомендували дистанційну форму навчанняЮрій Кононенко
«За умови воєнного стану діють дещо інші правила, які в першу чергу направлені на забезпечення безпеки дітей та персоналу педагогічного в тому числі. І на самому початку міністерство рекомендувало спочатку взагалі призупинити освітній процес, а потім ми рекомендували дистанційну форму навчання», – пояснив начальник управління.
Кононенко заначив, що основна підготовка до нового навчального року буде відбуватися влітку, а зараз вчителі намагаються відновити контакти з учнями та їхніми батьками.
«Однозначно, точно всі діти будуть вчитися. Сказати конкретно, яким чином це буде відбуватися в тому чи іншому регіоні, – надзвичайно важко, тому що ситуація дуже нестабільна. Ми чекаємо, коли наша армія вижене рашиста з території України і можна буде нормально, планомірно відновлювати те, що є. Ми не забуваємо, що багато дітей виїхали за кордон», – зауважив Юрій Кононенко.
На сьогодні в Міністерстві освіти немає даних про те, скільки учнів перебувають за межами країни. Втім, Кононенко закликає продовжувати навчання в дистанційному форматі в «Українська школа».
«У нас є така міжнародна Українська школа Міністерства освіти і науки нашого прямого підпорядкування. Зараз вона теж приймає дуже багато нових учнів, які вчаться за партнерськими програмами, створеними в країнах, де діють українські громадські організації. Їх найбільше в Італії, Іспанії, Португалії, Польщі, Чехії загалом 16 країн і 36 таких закладів», – повідомив Юрій Кононенко.
Також він додав, що багато приватних закладів на час воєнного стану оголосили про відмову брати кошти за навчання. Тож батьки можуть обрати недержавну школу, якщо заклад який раніше відвідувала дитина, не функціонує.
Аналітик громадської організації «Центр дослідження суспільства» Юлія Назаренко розповіла, що за останніми даними, заклади загальної середньої освіти продовжують працювати дистанційно у 14 областях України. В решті областей дистанційне навчання організовано частково, продовжено канікули або заняття взагалі призупинені.
Діти можуть піти в інші школи, наприклад, в західних областях. Тобто піти навчатися в іншу школу дистанційноЮлія Назаренко
«Якщо навіть діти виїхали з певних територій, в теорії навіть можуть працювати тому, що оскільки навчання відбувається в дистанційному режимі, то може в теорії навіть працювати школа, яка вже зруйнована. І, в принципі, діти можуть піти в інші школи, наприклад, в західних областях. Тобто піти навчатися в іншу школу дистанційно», – пояснила Юлія Назаренко.
Разом з тим аналітик вважає що складнощі повернення учнів до уроків можуть бути також пов'язані з побутовими умовами, в яких вони опинилися через війну.
«Звісно, в цьому є проблеми. По-перше, в тому, що це доволі сильний стрес у плані переїзду і потім того, що дітям потрібно навчатися. По-друге, може бути проблема в технічному забезпеченні. Плюс ми розуміємо ситуації, що не всі сім'ї які переїхали в межах України, вони живуть не в дуже комфортних умовах. Наприклад, якщо вони живуть в якихось там закладах освіти або у спортзалах тимчасово», – зауважила аналітик.
Також Юлія Назаренко зазначила, що освітній процес в школах окупованого півдня може відрізнятися в залежності від ситуації в кожному з населених пунктів.
«У Херсоні, який тимчасово окупований, там, по-перше, відбувається дистанційне навчання в українських школах і, в принципі, там не така ситуація, як в Мелітополі, де і викрали начальницю управління освіти, де були заяви про те, що там планується розпочати навчання російською мовою за російськими освітніми програмами», – розповіла Юлія Назаренко.
Українська освіта під тиском окупантів
У навчальних закладах на тимчасово окупованому півдні України військові насаджують вивчення російської мови. Про це 13 квітня повідомила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
Згідно з повідомленням омбудсмена, російські військові намагаються запустити навчальний процес на окупованих територіях, вони змушують вчителів викладати російською і за новою програмою.
Людмила Денісова звернулася до Комісії ООН з розслідування порушень прав людини під час військового вторгнення Росії в Україну та експертної місії, створеної державами-учасницями ОБСЄ, із закликом врахувати ці факти порушень прав людини Росією в Україні.
Також, за її інформацією, в Бердянську значна частина директорів шкіл та керівники відділу освіти написали заяву про звільнення з посад, оскільки не хочуть працювати під керівництвом окупаційних сил. За даними Людмили Денісової, подібна ситуація раніше склалася у Мелітопольському районі.
Разом з цим, голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак зазначив, що для працівників навчальних закладів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зберігається заробітна плата навіть у випадку звільнення, яке може статися під тиском російських військових.
«Навіть якщо людина відмовляється працювати з окупаційною владою і пише, що я не хочу, я звільнилася і до побачення, ми все одно зберігаємо для неї заробітну плату. Це наше справедливе питання, яке ми намагаємося, незважаючи на дірку в бюджеті, вирішити, ми вимагаємо це забезпечити», – запевнив голова комітету.
Ми вимушені вирішувати питання з тими, хто залишився, а не з тими хто вивіз печаткуСергій Бабак
Він також розповів про труднощі, які виникають: «Ми вимушені вирішувати питання з тими, хто залишився, а не з тими, хто вивіз печатку і цю зарплату якось треба виплачувати, і бухгалтерів треба якось вийняти (витягти – ред.), з Салтівки в Харкові, їх треба вийняти, бо вони не хочуть виїжджати, ми не хочемо виходити зі своїх підвальних приміщень, а їх вимушені виймати тому, що в них є електронний підпис і їх перевозять з БТРами з військовими машинами зі спецназом. Щоб можна було виплатити стипендію, зарплату».
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов під час прямого ефіру «Година запитань» повідомив, що освітян, які погодилися працювати за російською навчальною програмою, можуть звинуватити в колабораціонізмі.
Допомагати агресору – це злочинСергій Горбачов
«Вчителі, які піддадуться на тиск, і будуть працювати з дітьми, вкладаючи їм в голову отруту «руського міра» – ви понесете відповідальність. Це неприємно чути, це не всім сподобається, але це закон України. Допомагати агресору – це злочин», – сказав омбудсмен.
Сергій Горбачов назвав спосіб уникнути тиску з боку окупантів.
«Для мене було б прийнятним, якби на найвищому рівні було ухвалене рішення про оголошення простою на всіх тимчасово окупованих територіях. Тоді вчителі та інші освітяни мали б законне право не приходити до закладів освіти, не здійснювати освітній процес і це допомогло б їм певним чином захиститися від тиску окупантів», – запропонував він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
