Валерія Константинова
«Спочатку були показові суди, на які запрошували російські ЗМІ»
«У 2024 році пережили теракт у СІЗО. Прийшов спеціальний загін, який наводив порядок і всіх побили, в тому числі українців»
«Червоний Хрест у цьому СІЗО не бував, тому не підтверджує полон незаконно затриманих мелітопольців. Треба кричати на весь світ, щоб допомогти їм і прискорити їхнє повернення. Якщо мовчати, то вони там згниють і все».
З початку повномасштабної війни Росії проти України на окупованих територіях Запорізької області російськими силами незаконно затримано 1068 жителів регіону. Наразі відомо про звільнення 538 цивільних осіб, повідомили проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» у Запорізькій обласній прокуратурі.
У Ростові-на-Дону судять пʼятьох цивільних мелітопольців – Андрія Голубєва, Ігоря Горлова, Олександра Жукова, Володимира Зуєва та Юрія Петрова. Їх звинувачують у «тероризмі».
Що відбувається з українцями, яких вже два роки судять в РФ? Та чи є шанси на їхнє звільнення шляхом обміну?
За даними Запорізької обласної прокуратури, місцями утримання українських полонених переважно є адміністративні будівлі відділень поліції, державні та комунальні заклади, установи пенітенціарної системи, приватні території тощо.
«Із відкритих джерел відомо про судові процеси стосовно не менше 37 цивільних осіб, яким інкримінують вчинення злочинів, кваліфікованих за статтями кримінального кодексу РФ. Відносно деяких осіб судовими органами як на території Росії, так і на окупованих територіях Запорізької області винесено вироки. Відповідних осіб засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 років 6 місяців до 18 років, залежно від інкримінованого злочину», – зазначили в прокуратурі.
«Камери переповнені, сплять на підлозі»
Дружина Андрія Голубєва Ольга розповіла «Новинам Приазовʼя», що її чоловік досі перебуває у Ростовському СІЗО №1. Суди по його справі почалися ще в червні 2023 року.
«Спочатку були показові суди, на які запрошували російські ЗМІ. Через деякий час замінили суддю і розгляд справ почалися заново. Зараз мають знову викликати свідків, тому що в показаннях виявили певні неточності. У середині березня має пройти засідання і винесуть вирок. Але ми думаємо, що це буде не останній суд. Вважаю, вони спеціально затягують цей процес. Хоча адвокати кажуть, що це не затягування, а традиційний такий механізм», – повідомила вона.
Ольга каже, що має можливість спілкуватися з чоловіком через російську пошту. Адвокат повідомляє лише про дату суду та про стан її чоловіка.
Оскільки це підвальне приміщення, там дуже брудно, сироОльга Голубєва
«Я знаю, що камери переповнені, Андрій спить на підлозі. Кажуть, що камера розрахована на 10 осіб, а перебуває 30. Там утримують українських полонених як військових, так і цивільних разом. Оскільки це підвальне приміщення, там дуже брудно, сиро, бігають таргани, щури, погана каналізація і неприємний запах. Нормального харчування у СІЗО теж немає», – переказує жінка.
За словами дружини полоненого, через окуповану територію Мелітополя російською поштою рідні передають йому певні продукти, а волонтери – теплий одяг.
«Червоний Хрест у цьому СІЗО не бував, тому не підтверджує полон незаконно затриманих мелітопольців. Я надсилала запит до Міністерства оборони РФ, але відповіді не отримала. Треба кричати на весь світ, щоб допомогти їм і прискорити їхнє повернення. Якщо мовчати, то вони там згниють і все. Я дуже сподіваюся, що якісь впливові міжнародні організації звернуть увагу на цивільних. Багато людей не знають, що є ті, які стали заручниками цієї політичної гри. Не треба замовчувати цю проблему», – наголосила вона.
За час перебування у полоні, Андрій Голубєв написав низку віршів та понад 30 з них надіслав Ользі. Жінка каже, що «він пише про минуле, кохання, ці незаконні судилища, про те, що вони покинуті Україною».
- Про судові процеси над пʼятьма цивільними мелітопольцями у Ростові-на-Дону стало відомо влітку 2023 року. Рідні їх упізнали на фотографіях у російських ЗМІ до повідомлень про суд над полоненими захисниками Маріуполя, більшість з яких – бійці полку НГУ «Азов». Як зʼясувалося пізніше, мелітопольців після окупації українського міста захопили російські силовики.
- Із інформації російських ЗМІ стало відомо, що пʼятьох жителів Мелітополя звинувачують «у створенні антиросійського терористичного підпілля». За даними ФСБ, підсудні начебто «збиралися зробити вибух замінованого автомобіля на місці роздачі гуманітарної допомоги мирному населенню міста, а також атаку з гранатометів на російських військових».
- У ФСБ стверджують, що знайшли велику кількість вибухових пристроїв та зброї: автомати Калашникова, кулемети, пістолети, патрони, протитанкові та протипіхотні міни, постріли до гранатометів, ручні гранати, снаряди для мінометів, вибухівки, детонатори та навіть ПЗРК.
«Пережили пригожинський заколот»
Мати мелітопольця Ігоря Горлова Ірина теж розповідає, що за цей час в справі її полоненого сина практично нічого не змінилося. Він також продовжує перебувати у ростовському СІЗО №1.
Адвокати зазначають, що не проблема їх звідти забрати, якщо була б політична воляІрина Горлова
«Вже три роки як вони у неволі. Коли мова йде про обмін, то у наших структурах говорять, що над ними ще триває суд. Проте адвокати зазначають, що не проблема їх звідти забрати, якщо була б політична воля. Ми знаємо про випадки, коли забирали людей на обмін навіть із залу суду. Я зверталася у Міністерство оборони РФ, писала туди запит і отримала відповідь про те, що вони нічого не знають. Під час проведення «СВО»(так в РФ називають російську війну проти України – ред.) такий чоловік затриманий не був», – поділилась вона.
Жінка також скаржиться на складні умови утримування її сина. За її словами, він теж перебуває у підвальному приміщенні у переповненій камері.
«В Ігоря такий характер, він ніколи не жаліється і не напише, що йому погано та важко, що про нього забули. Можливо, колись він про це розкаже. У листах писав, що вони «пережили пригожинський заколот». Чули, як йшла техніка, але не розуміли, що відбувається. Найцікавіше, як після цього їх навіть почали виводити на прогулянки. У 2024 році пережили теракт у СІЗО. Під час тих подій, взяли у заручники співробітників СІЗО. Після цього, ми знаємо, що прийшов спеціальний загін, який наводив порядок і сильно всіх побили, в тому числі українців», – розповіла пані Ірина.
Вранці 16 червня 2024 року жителі Ростова стали повідомляти, що в районі СІЗО чути звуки пострілів. Незабаром ФСВП підтвердила, що спецпризначенці взяли будівлю штурмом. Вони вбили і звільнили заручників. За даними видання Baza, один із заручників мав легке поранення. Згодом в інтернеті з’являлися відео, зроблені від імені загарбників. Вони вимагали надати їм зброю, автомобіль та можливість безперешкодно залишити місто. На відео вони були озброєні ножами та заточками.
Двоє співробітників російської Федеральної служби виконання покарань (ФСВП), захоплених у заручники в СІЗО №1 Ростова-на-Дону, близько полудня 16 червня були звільнені спецпризначенцями. Особи, які їх захопили, були вбиті під час штурму. Вони раніше звинувачувалися за статтею про тероризм.
За словами мати полоненого, у СІЗО разом з Ігорем перебуває багато інших мелітопольців.
«Мамо, ти не можеш уявити, скільки наших тут», написав він якось у листі. Він у камері зустрів мелітопольця із сусіднього будинку», – додала вона.
Жінка скаржиться, що за весь час до її сина жодного разу не приїхали представники Червоного Хреста. Ірина стверджує, що показувала представникам організації офіційні документи перебування сина у Ростовському СІЗО та просила, щоб вони його відвідали.
Донька полоненого мелітопольця Олександра Жукова Євгенія розповіла «Новинам Приазовʼя», що інформація про батька обмежена. Каже, що тримає з ним зв’язок через адвоката. Олександр передає доньці, що «з ним все добре, сумує та чекає на обмін». Зараз Жуков перебуває у СІЗО №5 Ростову-на-Дону.
- Раніше, коментуючи цитату голови делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Росії, за якою співробітники МКЧХ нібито відвідали «3 100 полонених у Росії та Україні», омбудсмен України Дмитро Лубінець заявив, що більішість звільнених українських полонених розповіла, що за час полону «не бачила та не спілкувалася із представниками МКЧХ».
«Судова система не може впоратися»
Тривалість судових процесів над полоненими «Новинам Приазовʼя» пояснив адвокат Микола Полозов. За його словами, в Росії Кримінальний процесуальний кодекс передбачає строки кримінального переслідування. Але після початку широкомасштабного вторгнення, російська влада почала масово захоплювати в полон не лише військовослужбовців, а й цивільних осіб на окупованих територіях. У зв'язку з цим система просто не встигає пропрацьовувати таку кількість справ, каже він.
Російські репресивні органи просто не встигають виконувати свою роботуМикола Полозов
«Недостатньо суддів і слідчих. На мою думку, це саме та причина, через яку не дотримуються терміни, встановлені законом, для розгляду таких справ. Тобто ми зараз свідомо залишаємо за дужками розмову про те, що це все абсолютно сфабриковані справи, що людей абсолютно незаконно фактично тримають у заручниках, і говоримо про фактичний бік справи. А бік справи такий, що через велику кількість людей російські репресивні органи просто не встигають виконувати свою роботу», – пояснив адвокат.
Мелітопольців утримують саме у ростовських СІЗО, тому що за російськими законами, справи, пов'язані з «тероризмом», підпорядковуються військовим судам, каже Полозов.
«У Ростові розташований Південний окружний військовий суд. Фактично всі справи, що належать до цієї території, зокрема й окуповані території України, включаючи частину Запорізької та Херсонської областей, окупований Крим тощо. Все це передається до цього суду, який просто не справляється зі своєю роботою. Тому людей місяцями тримають у СІЗО у Ростові-на-Дону, Таганрозі та інших місцях», – зазначив він.
За словами Полозова, у термін вироку входять і попередні розслідування, і сам судовий розгляд, але багато заручників утримували досить тривалий час взагалі без жодних підстав, зауважив адвокат.
«Ми бачимо, зокрема, в судових процесах такі історії, коли по документах людина затримана, припустимо, у жовтні, а фактично потрапила в полон у лютому. І суддя питає: «Де ця людина була?» Просто людина не перебувала у в'язниці, і цей термін не зараховується. У вирок зараховується лише те, що документально оформлено, як момент затримання. Тобто, якщо був виписаний протокол затримання. Але до цього протоколу людина могла «на підвалі» бути кілька місяців, а можливо, навіть років», – зауважив він.
«Політичне питання»
Цивільні люди не підпадають під обмін, про це щоразу нагадують правозахисники та у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Щоб повернути цивільних, має бути політична воля, зазначив Полозов.
«Оскільки Україна не захоплювала громадян Російської Федерації у заручники, як Росія робить щодо українців, то й обмінного фонду за цивільними заручниками, за великим рахунком, немає. Були деякі обміни, коли, умовно кажучи, Медведчука віддавали як цивільного і натомість повертали цивільних. Але здебільшого це насправді складне питання, воно є політичним. Я боюся, що цей процес буде дуже довгим. Є тільки надія на обмін, тому що розраховувати на те, що людина вийде після двозначного терміну – 18, 20 років, а декому навіть довічні призначають, ці шанси дуже низькі», – підкреслив адвокат.
- За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з російського полону вдалося повернути 4131 людину: це як військовослужбовці, так і цивільні.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечують, що ведуть проти України загарбницьку війну і називають це «спеціальною операцією». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
Форум