«Лікарі всі повтікали, а ми тримаємося на плаву завдяки сільскому фельдшеру», – розповідають жителі деокупованої Херсонщини в черзі до медиків-волонтерів, які в минулі вихідні приїхали в область. Це лікарі українсько–ізраїльської місії FRIDA. Медики працювали кілька днів у Херсоні, Чорнобаївці та Музиківці. Основна мета візиту – надати безкоштовні консультації вузькопрофільних спеціалістів, яких зараз бракує в регіоні через війну. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався, яких саме лікарів бракує жителям деокупованої Херсонщини.
Протягом двох днів прийоми проводили терапевт, педіатр, кардіолог, офтальмолог, дитячий стоматолог, фізіотерапевт, гінеколог та інші фахівці. У волонтерській місії беруть участь як українські, так і закордонні спеціалісти. Попри те, що це вже не перший візит лікарів-волонтерів на Херсонщину, в кожному населеному пункті на прийом збиралися черги. В ході цієї місії лікарі надали 720 консультацій, провели 49 ультразвукових досліджень, 63 електрокардіограм і 36 людей отримали стоматологічну допомогу.
Найкритичніше – це офтальмологія та ендокринологіяКатерина Михайлюк
«У нас працює велика команда, цього разу 25 людей. Ми проїжджаємо щомісяця, але стараємось максимально забезпечити допомогу особливо вузьких спеціалістів, тому що загальної практики вже вистачає. Найкритичніше – це офтальмологія та ендокринологія», – розповіла лікар-педіатр, капітан команди медиків-волонтерів FRIDA Катерина Михайлюк.
Незважаючи на загрозливу ситуацію в Херсоні через постійні російські обстріли з лівого берега Дніпра, в обласному центрі залишається кілька десятків тисяч мешканців, повідомили тут. Точну кількість жителів Херсону зараз визначити важко, але візуально, якщо порівнювати з початком цього року, людей на вулицях побільшало, помітив кореспондент «Новин Приазовʼя».
Рима Цигульська переживала важкі часи окупації Херсону і зараз вирішила не покидати рідне місто. Вона прийшла за консультацією до судинного хірурга.
До війни в нас була дуже гарна медицинаРима Цигульська
«Деякі лікарі зараз повертаються, але це ще не той рівень медицини, до якого ми звикли. До війни в нас була дуже гарна медицина, ми нікуди не їздили, обходилися. Багато лікарів приїжджали до нас із Києва, великі операції робили. Зараз, на жаль, такого немає, тому ми користуємось допомогою цих лікарів», – каже жінка в черзі на реєстрацію.
Закупили таке обладнання, як електрокардіографи, аспіратори, дефібриляториМарина Петриченко
Цю місію до Херсону допоміг організувати благодійний фонд Сергія Притули. За пожертви громадян фонд закупив обладнання та ліки для проведення досліджень та надання допомоги безпосередньо під час прийому у лікаря, розповіла проєктний менеджер зазначеного БФ Марина Петриченко:
«Ми щільно працюємо з громадами на прифронтових і деокупованих територіях. Вираховували різні потреби населення. Одна з таких потреб – це підсилення медичних послуг. Тому ми забезпечили виїзд бригади лікарів і закупили для них таке обладнання, як електрокардіографи, аспіратори, дефібрилятори та інше».
Після звільнення правобережжя Херсонської області до села Музиківка потроху стали повертаються люди. В ході бойових дій село зазнало руйнувань. На прийом до лікарів-волонтерів у Музиківці зібралася чимала черга.
За словами старшої медичної сестри Музиківської амбулаторії Олени Сокол, люди вкрай потребують якісних медичних послуг, адже багато хто не ризикує їхати до Херсону через часті обстріли, а деякі люди не можуть собі цього дозволити.
«Я вже відвідала ендокринолога, мені сподобалася. Херсон обстрілюється, і там не всі лікарі є. Оскільки в мене немовля, то для мене це дуже актуальна консультація», – поділилась мешканка Музиківки Антоніна Посунько.
На порозі сільської амбулаторії житель села Віталій Загруйко розповів, що прийшов на консультацію до офтальмолога.
Почалася війна, сімейні лікарі повтікали у Львівську, Тернопільську областіВіталій Загруйко
«Я прийшов до окуліста, тому що у нас таких спеціалістів немає. У нас навіть сімейного лікаря немає. Почалася війна, сімейні лікарі повтікали у Львівську, Тернопільську області», – каже Віталій Володимирович.
Чоловік сподівається, що війна скоро закінчиться і фахівці, до яких він раніше звертався у Херсоні, повернуться.
«А ми поки на плаву тримаємось завдяки нашому фельдшеру та швидкій допомозі», – додає житель Музиківки.
- Нестача лікарів, особливо вузьких спеціальностей, на сьогодні є головною проблемою для медичних закладів Херсону, зазначала на початку квітня генеральна директорка Херсонської міської клінічної лікарні імені Є. Карабелеша Алла Малицька на зустрічі з міністром охорони здоров’я України Віктором Ляшком. Міністр запевнив, що проблеми медичної галузі Херсону, зокрема кадрові, будуть вирішені.
- За даними урядового порталу, на деокупованих територіях працюють команди державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоровʼя України», Кіровоградського, Одеського, Рівненського, Черкаського обласних центрів екстреної медичної допомоги й медицини катастроф, які надають людям спеціалізовану амбулаторну допомогу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
