Двоє цивільних заручників Росії, журналістів з окупованого Мелітополя на початку вересня отримали тривалі терміни від російських судів. Так званий «Запорізький обласний суд» 2 вересня присудив 16 років суворого режиму співробітнику видання «РІА Мелітополь» Георгію Левченку, а 3 вересня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив 15 років позбавлення волі адміністратору телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна» Владиславу Гершону. Обох чоловіків окупаційні сили затримали у серпні 2023 року разом з іншими медійниками з Мелітополя.
- За що окупанти засудили журналістів з Мелітополя?
- Як на ці вироки відреагували міжнародні медійні організації?
- Як їх утримували до винесення вироків? Що кажуть родичі про їхній стан?
Інформацію зібрав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Ворожа агентура». Так називався сюжет державного телеканалу «Россия 24», присвячений групі затриманих журналістів з Мелітополя. Сюжет показали наприкінці жовтня 2023 року. А до того про полонених медійників понад 2 місяці не було жодної інформації.
ФСБ затримала журналістів, повʼязаних з місцевим виданням «РІА Мелітополь» та телеграм-каналом «Мелітополь – це Україна» 20 серпня 2023 року.
Владислав Гершон був адміністратором телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна». Мати Владислава Наталія розповіла «Новинам Приазовʼя», як відбулося затримання.
Стан у нього жахливийМама Гершона
«20 серпня вночі прийшли співробітники ФСБ, забрали його. Вдома була бабуся, був обшук, і все, відвезли. Місяці два ми взагалі нічого не знали. Потім вийшов адвокат, якого нам дали безкоштовно, і повідомив, де він перебуває», – повідомила жінка.
За її словами, російські силовики майже 2 роки тримали її сина в окупованому Маріуполі. Потім перевезли до Ростовської області Росії. Зараз Владислав – у СІЗО в Новочеркаську, каже жінка.
«Їх тримали по 40 осіб в одній камері, у напівпідвальному приміщенні. Зараз я не знаю, в яких він умовах. Його тільки після суду перевезли. А до цього так сидів. Стан у нього жахливий. Взагалі пригнічений просто. Скаржиться на постійні головні болі, бракує повітря, не виводять на вулицю», – розповідає пані Наталя.
«Навели ракети на ФСБ»
Російські слідчі звинуватили Владислава Гершона в «шпигунстві», «організації терористичного товариства» та «терористичному акті».
Російське видання «Медіазона» переповідало версію обвинувачення, в якому стверджується, що Владислав Гершон та ще четверо адміністраторів телеграм-каналу навели українські ракети на будівлю мелітопольського коледжу в березні 2023 року. У той момент там розташовувалися окупаційні управління ФСБ і Росгвардії.
Після 2 років так званого слідства військовий суд у Ростові-на-Дону присудив Владиславу Гершону 15 років позбавлення волі. Мати мелітопольця зверталася до СБУ, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Сподівається, що сина вдасться обміняти.
«Нібито через 15 днів його відвезуть до табору. А 15 днів він ще буде в Новочеркаську. Далі – тільки обмін і все. Нічого іншого. Або буде сидіти, або обміняють», – додала вона.
«Затримали за допомогу людям»
В один день з Владиславом Гершоном співробітники ФСБ затримали у Мелітополі і модераторку телеграм-каналу Яну Суворову, на той час дівчині було 19 років. Їй ще не винесли вирок. Спочатку дівчину тримали в Мелітополі й Маріуполі, а потім перевезли в Донецьк.
Хлопець Яни, Олександр Николаєнко, розповідає, що ресурс допомагав місцевим жителям вирішувати суто гуманітарні потреби.
Створтла чат для допомоги людям з гуманітарних питаньОлександр Николаєнко
«Яна була звичайною цивільною дівчинкою, яка готувалася до того, щоб вступити на навчання, спробувати себе в чомусь такому. Вона взагалі в бʼюті-сфері працювала – вії робила, нігті, мріяла займатися реабілітацією і стретчингом. З початку повномасштабного вторгнення вона як небайдужа до суспільства людина почала займатися чатом, створенням цього чату для допомоги людям з гуманітарних питань.
Коли ти знаходишся в окупації, людям потрібна була інформація про постачання продуктів, ліків, де який лікар залишився, ще якісь проблеми, питання інформаційного характеру. Цей чат був створений саме для цього», – пояснив «Новинам Приазовʼя» хлопець.
«Примушували до угоди зі слідством»
Правозахисниця, виконавча директорка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко пояснює: російські силовики штучно повʼязали затриманих мелітопольців між собою.
Відбулася низка затримань місцевих жителів, які не були часто пов'язані, знайомі між собоюТетяна Катриченко
«Влітку 2023 року в Мелітополі відбулася низка затримань місцевих жителів, які не були часто пов'язані, знайомі між собою. Це люди були різних професій, зокрема журналісти, наприклад, Анастасія Глуховська. Вона була професійною журналісткою, а Яна Суворова не була журналісткою. Але менше з тим, її також затримали. Йдеться про понад 10 людей.
Російська влада, російські пропагандисти їх пов'язали між собою. Я так розумію, що частину цих людей відпустили, а частину ні», – каже правозахисниця.
Хлопець Яни Суворової додає: окупанти лише раз дозволили батькам зустрітися з дівчиною. Припускає, що на неї могли тиснути.
«Батькам давали зустріч з нею буквально вже наприкінці 2024 року. До цього це було лише листування через адвоката. Після цього якоїсь такої інформації не було. Тільки знаю, що були деякі примуси, щоб пішла на угоду зі слідством, тому що вже всі інші, скажімо так, теж це зробили – хлопці й дівчата, яких затримали. Тоді вже був деякий примус до неї, коли сказали, ну як би, «давай, потрібно вже нам закривати цю справу», – переповідає Олександр.
«Всіх катують»
Правозахисниця Катриченко впевнена, що затриманих мелітопольців катували.
Катування виливаються в те, що люди беруть на себе провину, яку вони не скоювалиТетяна Катриченко
«Ті, хто був затриманий у Мелітополі, вони всі заявляють про катування. Ті, кого затримують і ті, кого потім судять, дівчата або жінки, чоловіки, вони говорять про катування. І як результат – це потім виливається у взяття на себе цієї провини, оговорювання часто себе за те, що вони навіть не робили. Тоді їх припиняють катувати, бити, вони підписують всі документи, і всі документи направляються далі слідчим. Так званий слідчий Слідкому або ФСБ ведуть справу і потім цю справу передають до суду. Відповідно більшість затриманих йдуть на таку угоду зі слідством», – зазначила вона.
Олександр Николаєнко підтримує звʼязок із дівчиною завдяки волонтерам, отримує листи. Каже, що Яна почувається пригніченою.
вона дуже чекає обміну, але в той самий момент їй страшно.Олександр Николаєнко
«Я думаю, що це складний психологічний стан. Фізичний, можна тільки сподіватися, що цього немає, але не впевнений в цьому. Недавно, до речі, був у Міжнародному комітеті Червоного Хреста і питав про це, чи ведеться якийсь облік, чи ведеться якийсь моніторинг стану здоров'я? Але, на жаль, їх не допускають туди. Тому це все поки що для нас невідомість.
З листів можна зрозуміти, що вона дуже чекає обміну, але в той самий момент їй страшно. Тому що це зміна обстановки буде. Бо, коли ти два роки сидиш за якимось графіком і у тебе є оці грати й ти знаходишся в якійсь умовній безпеці, де ти вже освоївся, то страшно думати про те, що буде далі, коли тобі винесуть вирок і перевезуть в іншу колонію, в інше СІЗО», – поділився Олександр.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Строки – понад 15 років і шанси вийти на свободу
Ще один затриманий мелітопольський медійник Георгій Левченко отримав свій вирок 2 вересня. Його справу розглядав так званий «Запорізький обласний суд». У повідомленні створеної російськими окупантами установи йшлося, що журналіст організував на окупованій частині Запорізької області мережу кореспондентів. Ті надсилали інформацію, яка містила заклики до «терактів» проти представників окупаційної влади та російських формувань.
Також Левченко нібито передав українській розвідці інформацію про місце розташування російських підрозділів. Цивільному заручнику присудили 16 років увʼязнення за державну зраду та заклики до екстремістської діяльності.
Разом з тим 24 серпня під час обміну звільнили іншого адміністратора телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна» Марка Каліуша.
Після звільнення Каліуш розповів, що окупанти били його, катували струмом, погоджували зброєю.
Правозахисниця Катриченко оцінює, наскільки важко буде звільнити інших медійників.
Не йдеться про 5-6 років навіть, а йдеться про 15 років плюс
«Україна працює поверненим всіх своїх громадян. І це очевидно. Очевидно, говорять про журналістів і медійників як окрему групу. І також існує практика, коли РФ повертає людей на різних етапах кримінального переслідування. Чи то на етапі слідства, чи на етапі судового розгляду, чи вже після вироку.
Тому ми не можемо навіть припускати думку, що ці люди мали б відсидіти весь свій термін у РФ за «тероризм», коли вони не вчиняли ніякої терористичної діяльності. А надто РФ зараз посилила покарання в цих випадках за тероризм і не йдеться про 5-6 років навіть, а йдеться про 15 років плюс», – наголосила вона.
- Міжнародна організація «Репортери без кордонів» назвалавироки Владиславу Гершону і Георгію Левченку «пародією на правосуддя» та закликала негайно їх звільнити. Також організація закликає до негайного звільнення «інших журналістів, ув'язнених Кремлем за поширення інформації».
- У списках полонених медійників тривалий час було й прізвище журналіста проєкту Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка. У червні 2025 року його звільнили з вʼязниці, він зміг залишити окупований Крим. Президент і генеральний директор «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» Стівен Капус нагадав: «Понад чотири роки Влада свавільно карали за злочин, якого він не скоював».
- 11 серпня після понад 5 років за ґратами у Білорусі звільнили жураналіста Радіо Свобода Ігоря Лосіка, але перед цим у квітні ув'язнили його молодшого братат Микиту і досі утримують у тюрмі.
(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва).
Форум