Доступність посилання

ТОП новини

«Нас не залякати». Як у Кривому Розі реагують на ракетні удари РФ?


Вид на гідротехнічну споруду, пошкоджену російським ракетним ударом, під час нападу Росії на Україну, у Кривому Розі, 14 вересня 2022 року
Вид на гідротехнічну споруду, пошкоджену російським ракетним ударом, під час нападу Росії на Україну, у Кривому Розі, 14 вересня 2022 року

Наприкінці минулого тижня Кривий Ріг протягом трьох днів зазнавав ракетних атак з боку російської армії. Кореспондент проєкту «Новини Приазовʼя» поцікавився у місцевих жителів, якою є ситуація в місті після цих ударів, чого вони бояться та для чого, на їхню думку, російські військові атакують ракетами Кривий Ріг?

  • Росія останнім часом збільшила кількість ударів по цивільній інфраструктурі України, намагаючись залякати український народ, заявили у британській розвідці. Там, зокрема, згадали російські удари по електромережі і дамбі на річці Інгулець у Кривому Розі.
  • За даними міської влади, за три дні на минулому тижні по Кривому Рогу випустили 13 крилатих ракет – «Іскандери», «Ікси» та найдорожчі російські ракети «Кінжал». Це спричинило пошкодження місцевої дамби та підтоплення 112 приватних будинків з подвірʼями.
  • Начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул назвав ці події «добре продуманою та ретельно спланованою атакою ворога», оскільки всі «ракети були спрямовані на абсолютно мирну цивільну інфраструктуру, критично важливі гідротехнічні споруди». Вілкул зазначив, що «загроза була дуже серйозною», оскільки водою могло змити три райони міста, в якому проживає 150 тисяч людей.
  • Після чергових російських ударів по енергетичній та гідротехнічній інфраструктурі президент України Володимир Зеленський закликав міжнародну спільному до «жорсткої та принципової реакції».

«Спочатку паніка, потім лють»

Одна з жительок Кривого Рогу Марія сказала, що страх присутній перші кілька секунд, а потім його замінюють інші почуття.

Ти не панікуєш, ти не боїшся, ти просто відчуваєш якусь лють
Жителька Кривого Рогу Марія

«Насамперед, коли відбуваються такі речі, як вибухи, звісно, в цей момент тобі стає страшно, але, чесно кажучи, для мене було відкриттям, що далі страху не було, була неймовірна лють. Ти не панікуєш, ти не боїшся, ти просто відчуваєш якусь лють. Знаєте, випливає такий вираз в голові: «Та зараз», «Не дочекаєтеся», – поділилася Марія.

Жінка каже, що жителі міста, як і всі інші українці, розуміли й здебільшого були готові до таких подій.

«Не дарма ж кажуть, що ми – сталеві люди, ми цього очікували. Звісно, ти намагаєшся бути більш обережним під час сирени, але вони нас точно не залякають», – вважає Марія.

Затоплені подвірʼя в Кривому Розі, 14 вересня 2022 року
Затоплені подвірʼя в Кривому Розі, 14 вересня 2022 року

Вона не заперечує, що удари по дамбі спричинили паніку серед населення, але вона буде недовгою, стверджує жінка: «Звичайно, спочатку деякі люди трошки запанікували. Звісно, почали масово купувати воду в магазинах. Але ми швидко приходимо до тями».

«Мета – викликати злобу»

Інша жителька Кривого Рогу Ірина сказала кореспонденту «Новин Приазовʼя», що паніки в місті вже немає, але залишається страх перед новими ракетними ударами: «Кожен чекав на цей удар. А так усе спокійно, ніякої паніки немає».

Жителька зізнається, що страх через нові ймовірні удари з боку РФ зберігається. На думку Ірини, окупанти б’ють по цивільних та критичній інфраструктурі, щоб викликати агресію населення проти української влади.

«Просто бʼють, щоб люди залишилися без води, і вони (люди – ред.) розлютилися на владу та чекали їхнього (окупантів – ред.) приходу, але у нас таких немає», – запевняє жінка.



Жителька Кривого Рогу Інна розповіла, що ситуація в місті після влучень у дамбу, підтоплень та панічних закупівель прісної води в магазинах швидко стабілізувалася. Поведінку окупантів містяни повʼязують з «безсиллям» та успіхами ЗСУ на фронті.

Вони просто ось так уже розлютилися, нервують, психують і гатять, куди хочуть. Ну а як інакше? Я не знаю, логіки я взагалі в цьому не бачу
Жителька Кривого Рогу Інна

«У мене таке враження, що вони просто ось так уже розлютилися, нервують, психують і гатять, куди хочуть. Ну а як інакше? Я не знаю, логіки я взагалі в цьому не бачу. Сказати, що це місто президента і ми хочемо його знищити, затопити чи інфраструктуру порушити, ну це безглуздо. Це нісенітниця», – наголосила жителька Інна.

Станом на ранок 19 вересня, за даними очільника ОВА Олександра Вілкула, на гідротехнічних спорудах міста продовжуються роботи з ліквідації наслідків ракетних ударів. За його даними, рівень води падає по всій території підтоплення, на всіх ділянках він не перевищує критичних позначок. Підтоплення житлових будинків ліквідоване. Продовжується робота з відкачки води з прибудинкових територій. Всього з початку робіт відкачано 4158 м куб. води.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

XS
SM
MD
LG