Міністр оборони Росії Сергій Шойгу на зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним 20 лютого заявив, що російська армія взяла під контроль населений пункт Кринки Херсонської області, що на лівому березі Дніпра.
За словами Путіна, командувач російського угруповання військ Дніпро Михайло Теплинський доповів йому, що «в Кринках залишається кілька людей, які ховаються в лісах чи у виритих норах». Шойгу відповів, що підтверджує цю доповідь, і що Кринки зачищені.
У Генеральному штабі Збройних сил України слова російських високопосадовців не підтверджують. В оперативному командуванні «Південь» спростували заяву Шойгу про «зачистку». Там назвали інформацію російського міністра «маніпуляціями» та «фальсифікацією фактів на фоні відсутності реальних успіхів».
А Наталія Гуменюк, начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) підтвердила, що ЗСУ здійснили щойнаменше три удари по скупченню російських військ на полігоні біля Нової Каховки, які там готувалися штурмувати Кринки.
Що насправді відбувається на Херсонському напрямку і чи можливий зараз той сценарій розвитку подій, який оголосив Путіну Шойгу, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Передвиборчі «перемоги»
Військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак в ефірі Свобода.Ранок, зазначив, що заяви Шойгу обумовлені майбутніми президентськими виборами у РФ та жагою отримання нагород.
Треба тільки рапортувати, що: «Ми взяли швидко». І це треба зробити до березня, до моменту виборівІван Ступак
– Зараз в Росії є вікно спроможностей, коли можна задарма отримати якісь серйозні державні нагороди: звання генерала, або, якщо ти полковник – генерал-майора, або генерал-лейтенанта, якщо вище, зірку героя, якісь там подяки, підвищення.
Треба тільки рапортувати, що: «Ми взяли швидко». І це треба зробити до березня, до моменту виборів, після цього, воно вже буде не так актуально. Зараз їм в Росії важливо показувати перемогу за перемогою: Авдіївка, Кринки.
Вони можуть сказати, що взяли ще якийсь населений пункт, і ось під Роботине вони активно намагаються рухатися, бо це буде винагороджуватися дуже щедро й активно. Тому вони вдалися до такої фальсифікації – показують, як російські морпіхи браві встановили триколор (прапор РФ у Кринках – ред.) і буквально за три секунди втекли до лісу, щоб їх ніхто там не знищив.
Керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталя Гуменюк заявила в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live», що ЗСУ продовжують утримувати плацдарм у селі Кринки на лівому березі Херсонщини.
– Фактично у переддень того, як вони заявили про свою перемогу, було 16 спроб штурмувати (позиції ЗСУ – ред.). Вони готуються, і створюють відповідний антураж для того, щоб заявити про цю перемогу.
Необхідність утримання українських позицій у Кринках вона пояснила «стратегічною важливістю цього плацдарму для подальшого просування на лівобережжі Херсонщини». Раптовість заяв керівництва РФ Гуменюк також пояснює наближенням дня виборів президента Росії.
Також Гуменюк повідомила в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) , що було щойнаменше три результативні удари ЗСУ по скупченню російських військ на полігоні біля Нової Каховки. Там, за її словами, готувалися російські військові, які намагалися штурмувати населений пункт Кринки.
«Був вибух, і не один. Тричі, феєрично, як водиться, повторили для закріплення. Так, дійсно, готувалися російські військові, які намагалися штурмувати вже зачищені, як вони казали, Кринки. Так, дійсно, окупанти мають подібні локації на тимчасово окупованій лівобережній Херсонщині, де збираються для проведення підготовки, в тому числі вогневої підготовки. За попередніми даними, ймовірно, там перебували й представники командування угруповання «Днепр». Ці дані ще перевіряються», – сказала Гуменюк.
Для завдання ударів у зоні відповідальності Сил оборони Півдня, каже Гуменюк, використовують всі види озброєння, які надають партнери України. Втім, конкретні засоби ураження вона не назвала. За її словами, Сили оборони Півдня завдають зосереджених ударів по скупченню російських військ, і такі дії не загрожують цивільному населенню.
Замість «зачистки» розширення
Ветеран російсько-української війни, колишній командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий зазначив в ефірі проєкту «Новини Приазовʼя», що російські повідомлення про зачищення Кринок від ЗСУ – це «абсолютна брехня».
– Це навіть не якесь там згущення фарб. Якщо, наприклад, Авдіївку вони дійсно взяли, а далі стоїть питання применшити втрати, якими вони її взяли, то з Кринками ситуація взагалі просто кумедна.
У Кринках наші хлопці й дівчата на плацдармі з великою цікавістю дізналися, що, виявляється, їх вже «зачистили». Для них це було великим сюрпризом. От, плацдарм не просто тримається, він навпаки, за останній час трохи розширився.
«Будуть наступати»
Втім це не означає, що російське військо припинить спроби ліквідувати український плацдарм на лівобережній Херсонщині, каже Дикий.
– По-перше, таких спроб було вже чотири. Вже чотири хвилі вдалося відбити. При тому що під час першої з них там лягла ціла повітряно-десантна дивізія росіян (військових РФ). От, далі вони почали збирати різну збірну солянку, бо в них не було жодного саме великого підрозділу, от рівня дивізії, щоб знов туди кинути.
Шойгу вже збрехав, що вони це зачистили. Тепер в нього немає виходуЄвген Дикий
– Вони робили тричі збірну солянку з дуже різних підрозділів. Зокрема, їхніх морпіхів, проти наших морпіхів. І результати поки що для них дуже невдалі. Абсолютно однозначно після цих чотирьох спроб буде і п'ята, і шоста. Тепер додається ще один фактор, що Шойгу вже збрехав, що вони це зачистили. Тепер в нього немає виходу. Він мусить тепер це дійсно зробити, щоб хоча б заднім числом не бути викритим на брехні.
«Загроза 2024 року»
Експерт зауважив, що український плацдарм на лівому березі – це найбільша загроза для окупантів на 2024 рік. У випадку, якщо Захід поновлює постачання боєприпасів Україні, у ЗСУ є всі шанси розгорнути навесні досить серйозний наступ.
– От ми обережно кажемо про лівобережну Херсонщину і це правильно. Ми просто вже один раз попили кави в Ялті, тепер після цього стали трошки обережнішими у своїх заявах. Російські воєнкори недарма називають бої там боями на херсонсько-кримському напрямку. І це абсолютно правильно. Оскільки від передових позицій наших морпіхів до Перекопу – 60 кілометрів. При тому це такі 60 кілометрів, на яких «лінію Суровікіна» при всьому бажанні не викопаєш, бо там просто ландшафт цього не дозволяє.
Зараз, каже Дикий, російське військо намагається запобігти розгортанню більш масштабного наступу ЗСУ на цьому напрямку. Він також зауважив, що російська армія спрямувала багато сил на Авдіївку та Куп'янськ, тому мають певний брак сил на Херсонському напрямку. Саме цей відрізок фронту експерт вважає одним з пріоритетних.
– От Роботинський виступ вони б дуже хотіли собі повернути. І в цьому саме військова, а не пропагандистська логіка якраз є. Річ у тому, що так звана «лінія Суровікіна» – це ж насправді комплекс із трьох ліній борони, які пов'язані між собою і які найкраще функціонують саме разом. Так от перша лінія повністю в наших руках, а от на Роботинському плацдармі ми вгризлися дуже глибоко в другу лінію. І звичайно, росіян це напружує.
Три пріоритетних напрямки
За словами Дикого, російська армія намагатиметься скористатися снарядним голодом в ЗСУ і відбити одну з ліній оборони на запорізькому напрямку, а саме Роботине.
– Третій пріоритет для них – це Купʼянськ. Бо знову ж-таки, це питання не тільки пропаганди, а й військової логістики. Станція Куп'янськ-Вузловий не дарма так називається. Це дуже потужний логістичний вузол, і при тому він навіть важливіший для них, ніж для нас. Річ у тому, що там гілка йде саме в глибину Росії. Якщо вони беруть станцію, то в них з'являється можливість залізничного сполучення вздовж всієї цієї от Слобожанської ділянки фронту. От вони можуть тоді залізницею підвозити прямо до фронту техніку та БК. Отже, Купʼянськ, Роботине і плацдарм в Кринках – три головних задачі для них зараз з військового погляду.
Плани й запаси РФ на рік
Дикий вважає, що в планах Кремля на весну цього року не тільки захоплення всієї Донецької та Луганської областей, про що казав голова ГУР України Кирило Буданов виданню Wall Street Journal.
І Харків, і Суми потенційно під загрозоюЄвген Дикий
– Це програма мінімум не на весь 2024 рік. Це їхня програма от зараз на весну. Вони цілком не проти йти далі. Я б сказав, що і Харків, і Суми потенційно під загрозою, але не зараз. Зараз в них, дійсно, на це немає ресурсу. Як абсолютно правильно оцінював той самий Кирило Буданов, от ті люди, які в них воюють зараз, фактично вичерпаються десь до квітня. От в них зараз саме людських резервів десь вистачить до квітня. А далі їм треба провести нову хвилю мобілізації, і швидше за все вони саме таким шляхом підуть. Ця хвиля доїжджає до фронту десь через 4 місяці. От давайте тоді до цього питання і повернемось. Тобто, куди вони тоді ще здатні піти тими силами, що в них є зараз? Не впевнений, що вони навіть Донецьку область всю здатні віджати.
- ЗСУ завдали нових ударів по російських військових на полігоні поблизу Подо-Калинівки Херсонської області під час їхнього шикування. Цю інформацію в ефірі Свобода.Ранок 22 лютого підтвердила Керівниця пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк. За її словами, це були удари по військових РФ, які намагалися штурмувати позиції ЗСУ в Кринках.
- Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року.
- Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
- Кринки – село в Олешківській громаді Херсонщини, розташоване на лівому березі Дніпра. До початку повномасштабної війни Росії проти України в селі проживало майже тисяча людей. Свого часу, український письменник Остап Вишня багатьох жителів цього села змалював у своїх «Мисливських усмішках». Вишні також належить вислів: «Хто в Крим, а я – в Кринки!».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум