Якими є масштаби замінування звільненої частини Херсонської області? Як це впливає на життя людей і економіку регіону? Коли правобережна Херсонщина може бути розмінована і що варто знати місцевим жителям, аби убезпечити себе, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Рівень мінної небезпеки для жителів деокупованої частини Херсонщини залишається на високому рівні, повідомили 4 грудня у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. У відомстві зазначили, що саме цей регіон є найбільш замінованим серед усіх звільнених територій. Зараз там посилено працюють піротехніки. Мінреінтеграції закликає українців не поспішати повертатися до своїх домівок. У відомстві наголосили, що місцями підвищеного ризику замінування є об’єкти критичної інфраструктури, військові позиції, адміністративні будівлі та автошляхи.
- Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич 3 грудня повідомив, що вибухотехніки Національної поліції обстежили 7 гектарів деокупованої території та вилучили 117 вибухонебезпечних предметів. За його інформацією, піротехніки ДСНС обстежили понад 28 гектарів територій, вилучили та знешкодили 140 вибухонебезпечних предметів.
«Небезпека в Херсоні»
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що 7 грудня під час розмінування у регіоні загинули четверо поліцейських.
Дуже багато будинків, дуже багато офісних приміщень спецслужб, поліції, вони майже всі були заміновані професійноОлександр Самойленко
«Це хлопці, які були відряджені до нас з Черкащини з керівником поліції, Нацполіції Черкащини. Він так само загинув. Тому рівень небезпеки на сьогодні в Херсонській області зашкалює, це, крім того, що дуже багато будинків, дуже багато офісних приміщень спецслужб, поліції, вони майже всі були заміновані професійно. У нас навіть був підрив приміщення Служби безпеки України. Це був такий контрольований підрив, тому що не було можливості розмінувати, був контрольований підрив і будівлі Національної поліції», – повідомив Самойленко.
Замінованих будівель безпосередньо у Херсоні більше, ніж у населених пунктах області, зазначив політик.
«Адмінбудівлі сконцентровані більше в обласному центрі, тому і рівень замінованості, рівень небезпеки в місті трохи вищий. Села, які знаходяться в безпосередній близькості до Херсону, вони дуже постраждали під час захоплення, тому там дуже багато зруйнованих будівель. Херсон, на щастя, на час окупації не так сильно постраждав, але там є будівлі, які залишилися замінованими», – пояснив голова облради.
Самойленко зауважив, що процес розмінування буде довготривалим. Він закликав жителів регіону бути обережними та не порушувати правил безпеки.
«Заміновані не тільки адміністративні будівлі. Були міни і в банківських закладах, і у виробничих приміщеннях. Вони (окупанти – ред.) мінували і працювали з всіма видами будівель та споруд», – зазначив політик.
«Саперів не вистачає»
Голова Бериславської районної ради Дмитро Слівченко розповів, що у цьому районі замінована велика територія, процес із розмінування тут також триває.
Багато снарядів, які не розірвані, та вони ще поросли бур’янами за літо, тому це ще попереду, бо це дуже велика площаДмитро Слівченко
«Велика Олександрівка, Високопілля звільнили і розмінування там пройшло по лініях електропередач. Розмінували вже адміністративні будівлі, й частково люди звертаються з заявками, їхні подвір’я теж оглядають. Що стосовно полів, то поля ще нерозміновані. Багато снарядів, які не розірвані, та вони ще поросли бур’янами за літо, тому це ще попереду, бо це дуже велика площа», – поділився Слівченко.
Найбільше заміновані польові дороги, каже голова райради. Він зазначив, що саперів наразі не вистачає: «Їх дуже мало. Великий об’єм, дуже великий об’єм, а саперів мало. Хоча вони з усієї нашої України незалежної поз’їжджалися до нас. Але їх все одно не вистачає».
Розмінування полів – це питання виживання для Бериславського району і всієї Херсонщини, додав посадовець.
У нас в районі, мабуть, тисяч 300 гектарів, які треба розмінувати. І я навіть не розумію, скільки це займе часуДмитро Слівченко
«Я маю стурбованість з цього приводу, бо в нас район, наша область – вона аграрна, й основний дохід наших ОТГ – 90% – був з землі, з оренди землі, податків, які платили фермери, юридичні особи. А зараз ці поля, якщо і не заміновані, то засипані нерозірваними снарядами, і це дуже великі площі. У нас в районі, мабуть, тисяч 300 гектарів, які треба розмінувати. І я навіть не розумію, скільки це займе часу і як ми будемо далі виживати без податків і без землі», – наголосив Слівченко.
«Хаотичне мінування»
Голова Асоціації саперів України Тимур Пістрюга розповів, що на сьогодні на звільненій частині Херсонщини проводяться оперативні заходи з розмінування, а на черзі – гуманітарне розмінування. Експерт пояснив, що це означає.
«Іншими словами – проводити суцільне розмінування всіх площ, не тільки урбанізованої місцевості, але й сільськогосподарські, лісові місцевості. Вся територія, яка є потенційно небезпечною. Зараз дуже важливо почати саме заходи з гуманітарного розмінування. Тільки проводячи такі заходи, можемо говорити про відновлення регіону, всієї інфраструктури. І найголовніше – доступ наших громадян до їхніх домівок і таким чином сприяння їхньому швидкому поверненню», – сказав Пістрюга.
Масштаби замінування Херсонщини голова Асоціації саперів назвав «колосальними».
«Де був присутнім російський солдат, це вже для нас загроза, що він міг щось залишити. Тому фактично майже вся область потребує принаймні нетехнічного обстеження території. Це перший етап гуманітарного розмінування», – пояснив він.
Мінують тварин, залишену техніку, сільськогосподарські поля, ставлять розтяжки в лісосмугахТимур Пістрюга
Експерт розповів, які об’єкти можуть бути замінованими російськими військовими і через це небезпечними для місцевих жителів.
«Мінують все, сказати конкретно, що тільки іграшки чи особисті речі – ні, мінують все. Мінують тіла загиблих, навіть своїх загиблих. Мінують тварин, залишену техніку, сільськогосподарські поля, ставлять розтяжки в лісосмугах. Все, що навіть не стосується фактично військової науки. Це абсолютно хаотичні мінування, і це все нам ускладнює роботу», – розповів Пістрюга.
«Гірше, ніж в Сирії»
Голова Асоціації саперів зауважив, що, крім мін і саморобних вибухових пристроїв, небезпечними є боєприпаси, які не вибухнули.
Снаряд, коли заходить у землю, він не вибухає і несе загрозу для всіхТимур Пістрюга
«Територія активно обстрілюється. Вся Україна обстрілюється. Але, звичайно, де ближче до лінії фронту, більше цих вибухонебезпечних снарядів. Снаряд, коли заходить у землю, він не вибухає і несе загрозу для всіх. Тому, я думаю, на Херсонщини одна з найскладніших ситуацій взагалі у світі, якщо дивитися в масштабах цієї війни і саме те, що стосується протимінної діяльності», – зазначив експерт.
Голова Асоціації саперів закликав жителів Херсонщини до максимальної пильності і обережності.
«Вони мають розуміти, що не треба нікуди виходити, виїжджати зайвий раз. Якщо це, скажімо, дороги, навіть ми зараз не сходимо на узбіччя доріг. Треба оминати узбіччя доріг, тому що асфальтне покриття одне, а на узбіччі може щось бути. Тому має бути максимальна пильність та обережність», – каже Пістрюга.
Він вважає, що Україна за підсумками цього року може бути на першому місці у світі за кількістю жертв, які постраждали від мін та інших вибухонебезпечних предметів.
«У нас буде навіть гірша в цьому контексті статистика, ніж Ірак, Сирія, Ємен, Малі – країни, які були завжди в топ-п'ятірці країн світу. Майже через день якісь інциденти трапляються. Це те, що в ЗМІ потрапляє, а те, що не висвітлюється, ще багато. Тому люди страждають: як з точки зору збереження життя та здоров'я, і також страждають з точки зору доступу до тієї чи іншої землі. Тому що розмінування – це також важливий соціально-економічний чинник».
- Президент України Володимир Зеленський вважає, що «мінний терор» буде одним із пунктів обвинувачення проти Росії. За його словами, це та форма російського терору, якій доведеться протидіяти роками.
- У листопаді в МВС заявляли, що через вибухонебезпечні предмети приблизно третина території України залишається потенційно небезпечною.
- Наприкінці жовтня міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що на нещодавно визволених від російської армії територіях замінування вдвічі щільніше, ніж на раніше деокупованій частині Київщини або Чернігівщини.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
