Юлія Щетина
Як зміниться підтримка України після вступу Фінляндії до НАТО? Яку зброю Фінляндія надає Україні? Хто він, новий прем'єр-міністр Фінляндії та яке подальше майбутнє Санни Марін? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав генерального директора фінського медіахолдингу Lännen Media Матті Посіо.
Фінляндія в НАТО
Журналіст з Фінляндії Матті Посіо включається для інтерв'ю з головної площі Гельсінкі. У розмові про вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу не стримує емоцій.
Ми вдячні Україні за її боротьбу, яка допомогла нам звільнитися від власного страху
«Я дуже радий, що сьогодні Фінляндія в НАТО! Це історичний і важливий день на шляху нашої нації. Ми вдячні Україні за її боротьбу, яка допомогла нам звільнитися від власного страху. Прапор НАТО вже майорить перед Міністерством закордонних справ Фінляндії. Це дуже гарний день для мене», – поділився він.
Посіо зазначив, що шлях Фінляндії до вступу в НАТО почався багато років тому. На його думку, країна зробила чимало кроків, щоб наблизитись до стандартів альянсу, тому формальні процедури вступу не зайняли багато часу.
«Ми зробили рекорд у конкурсах, хто швидше в історії вступив до НАТО. Ми розпочали (підготовку до вступу – ред.) рік тому, а сьогодні це готово», – наголосив журналіст.
«Маємо сказати «Слава Україні»
Матті Посіо зазначає, що коли мова йде про членство Фінляндії в НАТО, треба пам'ятати й про Україну та Швецію.
Україна показала свій приклад, що можна і потрібно чинити опір і ухвалювати свої рішення
«Ми маємо сьогодні сказати: «Слава Україні». Адже ми вдячні Україні за цей момент, за всю зроблену роботу та боротьбу. Україна показала свій приклад, що можна і потрібно чинити опір і ухвалювати свої рішення. Стосовно Швеції – це наші друзі, найближчі сусіди і вони ще не в НАТО. Це не можна залишити на півдорозі», – зауважив він.
Нинішній кордон Фінляндії з Росією сягає понад 1300 кілометрів. Саме тому, за словами Посіо, для логістики та цілісності Європи Швеція має також вступити до НАТО.
«Суперзірка Санна Марін»
- Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін подала у відставку після поразки її Соціал-демократичної партії на парламентських виборах. Президент Фінляндії Саулі Ніїністе прийняв прохання уряду про відставку.
- Соціал-демократична партія Санни Марін за підсумками парламентських виборів посіла третє місце.
Цього року у парламентських виборах Фінляндії лідирували три партії: «Кокомус» – Національна коаліційна партія на чолі з Петтері Орпо, соціал-демократи на чолі з Санною Марін, а також партія «Справжні фіни», які виступали проти членства Фінляндії в Євросоюзі. З 2019 по 2023 рік прем'єр-міністром Фінляндії була голова соціал-демократів Санна Марін, яка показала потужну підтримку Україні. Проте на цих виборах перемогу отримала Національна коаліційна партія. Матті Посіо пояснив, чому так сталося.
Санна Марін дуже популярна, надихає, багатьох навіть в Україні, своєю особистістю, своїм прикладом
«Суперстар, суперзірка Санна Марін – вона дуже популярна, надихає, багатьох навіть в Україні, своєю особистістю, своїм прикладом. І ми всі поділяємо її сильну підтримку України. Але все-таки парламентські вибори, вони не про це. Вони про різні послуги, які надаються народу у внутрішній політиці – медицина, економіка. Такі суто буденні, щоденні речі», – каже журналіст.
Санна Марін стала наймолодшим головою уряду у світі. На роки її прем’єрства припала пандемія COVID-19, початок повномасштабної війни в Україні та рішення про вступ країни до НАТО. Посіо розповідає, що він родом з того ж міста, що і Марін – Тампере.
«Вона отримала в регіонах біля Тампере найкращий результат усіх часів. Особистих голосів – понад 35 тисяч. Це рекорд. Проте для фінської демократії характерно, що партія, яка несла відповідальність за важкі рішення в уряді, таки програє вибори», – констатував він.
Петтері Орпо – хто він?
Новим прем'єр-міністром Фінляндії став голова національної коаліційної партії Петтері Орпо. За словами Посіо, Орпо – європейський політик, який багато років виступав за вступ Фінляндії в НАТО.
«Новий прем'єр-міністр Петтері Орпо виграв вибори, можливо, не своєю особистістю, а скоріше обіцянками таки повернути фінську економіку у стійкіше русло», – вважає журналіст.
Орпо підтримуватиме пакети озброєння та допомоги для України
За його словами, новий премʼєр обіцяє побудувати коаліційний уряд, який зможе мільярдами економити та покращувати статки економіки держави.
«Петтері Орпо підтримуватиме пакети озброєння та допомоги для України. Просто ми розуміємо, що іншого рішення, іншого вибору у вас, у нас, у Європи, у цивілізованого світу просто немає», – зауважує він.
«Україна переможе»
Матті Посіо зазначає, що Фінляндія вже надала Україні 13 пакетів військової допомоги на суму орієнтовно 1 мільярд 900 мільйонів євро і ця підтримка буде продовжуватися, вважає він.
«Там не просто якісь каски чи чоботи, там серйозна зброя – танки «Леопард». Фінляндія весь час виходила зі списків, які надавала Україна. Наші військові – дуже практичні люди. Вони не хочуть якийсь брухт відправляти, а саме те, що потрібно [Україні ]», – зауважив журналіст.
Посіо розповідає, що у Фінляндії впевнені, що Україна здобуде перемогу у війні з Росією.
Всі живемо в очікуванні новин, щоб ситуація на військовому полі змінилася
«Ця війна виникла не через вас. Ми розуміємо, що Україну та Фінляндію об'єднує те, що ми знаємо Росію набагато краще, ніж Росія знає нас. Зараз всі живемо в очікуванні новин, щоб ситуація на військовому полі змінилася і нарешті зрушила вперед. Дуже хочеться почути такі саме новини, як це було про Херсон та Харківську область», – додав редактор фінського видання.
- 4 квітня 2023 року Фінляндія стала 31-ю країною НАТО. І це після майже століття перебування у позаблоковому статусі. Широкомасштабна війна Росії проти України різко змінила ставлення фінів і збройні сили Фінляндії тепер долучилися до оборонного Північноатлантичного альянсу, зміцнивши його.
- МЗС Росії заявило, що Москва у відповідь на приєднання Гельсінкі до Альянсу вживе заходів у відповідь «як військово-технічного, так і іншого характеру».
Фінська вогнева міць: зброя нового сусіда Росії по НАТО
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
