Через бойові дії та постійні обстріли на цьому тижні знеструмлюються переважно окуповані території Запорізької області. Так, Бердянськ та Бердянський район перебував без світла майже дві доби. Зникає періодично електрика в Мелітопольському районі, але найбільше страждають жителі Енергодара, в якому деякі райони вже тривалий час – без електрики та без водопостачання. Проєкт «Новини Приазовʼя» дізнався, як люди виживають в таких умовах.
- 6 вересня жителі Енергодара повідомили, що в місті пролунав потужний вибух. Після чого в місті одночасно зникли світло та водопостачання. Вранці 7 вересня, після пошкодження підстанції «Луч» внаслідок чисельних обстрілів, без електропостачання в Енергодарі залишилися 1-2 мікрорайони міста, повідомив мер міста Дмитро Орлов. За його даними, вже декілька місяців саме в цій частині міста немає і побутового газу, люди тут найбільше потерпають від наслідків обстрілів і вже «фактично знаходяться на межі гуманітарної катастрофи».
- 7 та 8 вересні обстріли призвели до нового знеструмлення міста. Як пояснив Орлов, комунальники та інші служби просто «не встигають завершити одні аварійно-відновлювальні роботи, як черговий обстріл зводить їхню роботу нанівець і треба все починати з початку». На вечір 8 вересня місто знов було знеструмлене. Також повідомлялось, що світла немає і в навколишніх селах та інших населених пунктах області. Тому прогнозувати терміни відновлення електропостачання неможливо. Жителів Енергодара просять зробити запаси питної води та сформувати запас продуктів, які не потребують приготування.
- Законна влада Енергодара наголошує, що місто обстрілюють окупаційні сили, російське командування стверджує, що не завдає ударів по цивільній інфраструктурі.
Житель Енергодара, місцевий активіст Максим Щербина повідомив «Новинам Приазовʼя», що через відсутність світла помпи не можуть качати воду, тому місто перебуває без холодної та гарячої води. Станом на вечір 8 вересня в деяких районах міста відновили постачання холодної води.
Коли проблем зі світлом не було, готували в електропечах, мультиваркахМксим Щербина
«Був перебитий газопровід і окупаційні війська не давали виїхати й відремонтувати. До цього моменту проблем зі світлом не було, тому готували в електропечах, мультиварках, у кого що було«, – розповів він.
«Взагалі місто Енергодар специфічне. Воно поділене на райони з 1 по 7, перші два райони, які будувались, туди підводили газ, а інші райони вони йшли одразу з електрообладнанням, тобто в будинки не підведено газ», – пояснив активіст.
За інформацією Щербини, жителі, де немає світла, зазвичай їздять в ту частину міста, яка зі світлом.
«Проблема в тому, що у людей багато їжі заготовлено в холодильниках, коли електроенергії немає, все це пропадає, тому люди шукають можливість поїхати до когось, щоб зберегти продукти в холодильних камерах», – сказав активіст.
Він стверджує, що магазини в Енергодарі працюють під контролем окупаційної влади: «Логістику з Мелітополя вони наладили, продукти є. Однак важко розраховуватись, бо люди отримують гроші на картки, а коли немає світла не можуть розрахуватись. З готівкою дуже скрутно. Є можливість під якість відсоток до 10-20% зняти готівку, але коли немає світла то і цього зробити неможна».
Енергодарець нагадує, що в найближчому майбутньому в місті буде нова проблема – відсутність опалення. За його даними, 1-2 райони міста опалювалися від теплової станції.
«Коли працювала Запорізька теплова станція, частина води йшла на обігрів і будинків, і на гарячу воду. А 3-7 райони опалювалися від ЗАЕС і підігрівалися на теплорозподільних пунктах. Знову ж таки, завдяки електропідігрівачам», – пояснив Щербина.
«Якщо блоки зупинять на станції, то виникне питання як підігрівати воду, де брати енергію. Раніше на станцію йшли 4 резервні лінії, зараз залишилася одна і та постійно під обстрілами», – наголосив активіст.
Він розповів, що у місті також є проблема з освітленням не тільки для міста, але і для лікарні – реанімація, інші відділення, яким потрібна електроенергія для обладнання, що підтримує життя: «Перед війною було встановлено два автоматичні дизель-генератори, але постійно їх треба технічно обслуговувати, потрібно паливо».
Бердянськ: «готують їжу на мангалі»
- В окупованому Бердянську з 4 вересня не було світла майже 40 годин. Як пояснив виконувач обов'язків міського голови Бердянська Олександр Свідло, енергетично Бердянськ залежить від Мелітополя, адже електроенергія постачається високовольтними лініями з одного міста до іншого.
- Міський голова Мелітополя Іван Федоров, коментуючи відключення електропостачання, зокрема у Мелітопольському районі, сказав, що існує дві версії щодо причин того, що сталося. Або аварійне відключення пов'язане з руйнуваннями ліній електропостачання. За другою версією, яку поширили окупаційні сили, відключення було пов'язане з перемиканням Мелітополя на живлення з Криму. Однак, Федоров стверджує, що технічно це було неможливо.
- Ввечері 8 вересня Федоров повідомив про чергове знеструмлення міста.
Жителі Бердянська, які залишаються у місті, на умовах анонімності розповіли «новинам Приазовʼя», що під час тривалої відсутності електрики та без газопостачання готували собі їжу на мангалі. Містяни нагадують, що газу в Бердянську немає з початку окупації.
Олександр Свідло в коментарі «Новинам Приазовʼя» зазначив, що через тривалу відсутність електрики в місті виникають серйозні проблеми з водопостачанням, а саме з якістю води: «Де воно відновлене, якість води дуже погана. Зі свідчень мешканці і роликів, які вони знімають, видно колір води. На мій погляд, така вода непридатна для споживання».
За словами Свідло, головною проблемою залишається відсутність газопостачання, від чого залежить опалювальний сезон в місті.
Ми, про всяк випадок, закликаємо мешканців покинути місто, виїхатиОлександр Свідло
«Люди в розпачі, одна річ це приготування їжі без газу, до чого можна прилаштуватися, придбати електропечі, але ж головна проблема – опалення, щоб місто не замерзло. Ми, про всяк випадок, закликаємо мешканців покинути місто, виїхати, ніякої гарантії того, що буде опалення немає», – підкреслив в.о. міського голови.
У повідомленні Бердянської міській раді також вказують, що жителі окупованих територій готуються до холодного сезону: «Генератори, буржуйки, саморобні прилади для обігріву та готування їжі на вугіллі та дровах закуповують навіть мешканці з багатоквартирних будинків. Люди у відчаї намагаються навіть встановлювати у багатоповерхових будинках газові балони. Що звісно ніким не контролюється та несе небезпеку не тільки для відчайдух, але і для їх сусідів».
Зазначається, що з наближенням холодів все більше жителів міста приймають рішення про виїзд з окупації, «оскільки не готові фізично жити в таких умовах». За даними бердянської влади, разом з мешканцями Маріуполя та донецького регіону зараз у місті перебувають близько 50 тисяч осіб.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
