Київ і Вашингтон погодили умови угоди про корисні копалини, повідомляють видання Financial Times та «Економічна правда». Її деталі переписували буквально щодня – західні медіа щоразу публікували нові і нові версії домовленостей. Президент США Дональд Трамп заявив про ймовірну зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, щоб підписати угоду, найближчої п’ятниці, 28 лютого.
Водночас у питанні видобутку корисних копалин, яке стало однією із причин напруження між Україною і США минулого тижня, заговорили про нових гравців. Медіа почали обговорювати можливу нову угоду про копалини України з ЄС, хоча європейські представники це заперечують і кажуть, що такий документ вже існує з 2021 року.
Пропозиція тим часом надійшла американцям – із Кремля. Путін пропонує Трампу рідкісноземельні метали із окупованих територій Донбасу, називаючи їх «російськими». Мовляв, у цій сфері із задоволенням би працювали зі США.
- Про що йдеться у останній версії угоди про корисні копалини, яка є у розпорядженні медіа?
- Що ключове в домовленостях для Києва?
- Якими можуть бути умови угоди та як вона працюватиме?
Про це – у матеріалі Радіо Свобода.
Що з угодою між Україною і США?
Україна і США близькі до остаточної угоди про копалини, заявив Дональд Трамп. Американський лідер нині чекає зустрічі із Володимиром Зеленським, щоб підписати документ про видобуток корисних копалин.
«Я хотів би зустрітися в Овальному кабінеті. Домовленості зараз розробляються, вони дуже близькі до фінальної угоди. Це буде угода з рідкісноземельними елементами та різними іншими речами, і він хотів би приїхати, щоб підписати її. І це було б чудово для мене», – сказав Трамп перед зустріччю із президентом Франції Емманюелем Макроном у понеділок.
За словами американського президента, угоду має погодити Верховна Рада України, але зрештою він очікує, що вона буде ухвалена.
Українського президента Дональд Трамп очікує у Вашингтоні найближчої п’ятниці, 28 лютого.
Про те, що угода про природні ресурси може бути підписана з дня на день, впродовж останнього тижня повідомляла низка західних медіа. В пресі з'являються і деталі угоди, які ледь не щоденно змінювалися.
Про перебіг переговорів і на якому етапі домовленості про угоду нині – Радіо Свобода зверталося до офісу віцепрем’єрки, а також до Міністерства економіки. Втім, у коментарях відмовили.
Про те, що Київ погодив із Вашингтоном умови щодо угоди про корисні копалини, яка, як сподіваються українські чиновники, покращить відносини з адміністрацією Трампа та прокладе шлях до довгострокових зобов’язань США щодо безпеки, надвечір вівторка повідомила Financial Times.
Як розповіли виданню українські офіційні особи, «Київ тепер готовий підписати угоду про спільну розробку своїх мінеральних ресурсів, враховуючи нафту і газ, після того, як США відмовилися від вимог права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від розробки ресурсів», – йдеться у матеріалі.
Деталі документа опублікувала і «Економічна правда».
Остання редакція документа
Як зазначає Financial Times, в останній версії тексту угоди, датованій 24 лютого, немає явних гарантій безпеки. Втім, офіційні особи запевнили видання, що домовилися про набагато вигідніші умови, що дозволять розширити відносини із США, щоб зміцнити перспективи України після трьох років війни.
«Угода про корисні копалини – це лише частина картини. Ми неодноразово чули від адміністрації США, що це частина більшої картини», – так прокоментувала домовленості Financial Times Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка України та міністр юстиції, яка керувала переговорами.
За останніми даними медіа, угода передбачає створення фонду, в який Україна вноситиме 50 відсотків доходів від «майбутньої монетизації» державних мінеральних ресурсів, враховуючи нафту і газ, і супутню логістику. Фонд інвестував би в проєкти в Україні, пише Financial Times.
Однак в угоді відсутні будь-які посилання на гарантії безпеки США, на яких Київ спочатку наполягав в обмін на згоду на угоду. Крім того, ключові питання, такі, як розмір частки США у фонді та умови угоди про «спільне володіння», залишаються для вирішення в наступних угодах, зазначається у статті.
Як пояснили Financial Times українські посадовці, нинішня угода буде лише «рамковою». Вони також висловили сподівання щодо поїздки Зеленського до Білого дому найближчими тижнями для церемонії підписання з Трампом.
«Це буде можливість для президента обговорити загальну картину. А потім після цього ми зможемо думати про наступні кроки», – сказав виданню один чиновник.
Водночас, за даними «Економічної правди», у розпорядженні якої також з’явився оновлений договір, йдеться, що угоду мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та держсекретар США Марко Рубіо.
За інформацією ЕП, США та Україна мають створити Інвестиційний фонд реконструкції, у якому Америка не володітиме 100%, а максимальною фінансовою часткою, дозволеною законодавством Штатів.
Спільна власність України та США над фондом вираховуватиметься у відповідності до фактичних внесків країн до нього. Керувати фондом Україна і США будуть спільно, втім, Америка матиме повноваження ухвалювати рішення у межах свого законодавства.
У останньому варіанті документа нема частини, за якою внески українських доходів у фонд продовжуватимуться до суми у 500 мільярдів доларів, пише «Економічна правда».
Офіційно про узгодження умов договору щодо корисних копалин ні США, ні Україна не повідомляли.
Угода між нами і партнерами – хочеться, щоб була без скандалу, була win-win для наших народів або для американського бізнесу і для нашого бізнесу, і народуВолодимир Зеленський
Тим не менш, аналізувати документ слід тоді, коли буде її офіційний текст, вважає Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії. «Не варто заглиблюватися в глибокий аналіз юридичних аспектів, допоки можливі десятки різних конфігурацій», – каже експерт у коментарі Радіо Свобода.
«Ми не можемо розраховувати, що цей документ, який зараз розробляється, буде нараховувати сотні сторінок і даватиме чітку дорожню карту по кожній корисній копалині і по кожному родовищу, які є в Україні. Важливо, щоб, по-перше, була задана рамка, по-друге, сторони розуміли, що ця рамка є взаємовигідною, і не виявилося так, що одна сторона просто іншу дотиснула», – зазначає старший економіст Центру економічної стратегії.
«Угода між нами і партнерами – хочеться, щоб була без скандалу, а навпаки – була win-win для наших народів або для американського бізнесу і для нашого бізнесу, і народу. І я вважаю, що ось таку угоду треба підписувати», – у неділю казав Володимир Зеленський.
Я чув, що він приїде у п’ятницю, звичайно, мене це влаштовує, якщо він хочеДональд Трамп
Проте, щоб підписати угоду про копалини, президент України може відвідати Білий дім у п’ятницю, 28 лютого, заявив президент США, про це повідомило видання The New York Post.
«Я чув, що він (Володимир Зеленський – ред.) приїде у п’ятницю, звичайно, мене це влаштовує, якщо він хоче», – сказав Трамп у розмові з журналістами.
А в середу, 27 лютого, Кабмін рекомендуватиме підписати цю угоду, з власних джерел пише Bloomberg.
Неприйнятні умови для України
Минулого тижня американський президент Дональд Трамп заявляв, угода про доступ до рідкісноземельних металів мала б відшкодувати надану Україні допомогу. Раніше її обсяг він оцінив у 500 мільярдів доларів. Згодом цифру зменшив до 350.
Погашення боргу за вже виділену допомогу для України неприйнятне, сказав Володимир Зеленський під час пресконфренції до річниці війни. На такі умови Київ погоджуватися не буде. Справді, за версією преси, більше такого у новому документі немає.
Це головна неприйнятна умова, що ми маємо компенсувати американцям ту допомогу, яка була здійсненаСергій Фурса
«Ми не маємо визнавати гранти як борги. Подобається це чи не подобається. Я домовлявся з Байденом і Конгресом США. Грант – то не є борг. Тобто питання не в цифрі. Питання в тому, що ми не визнаємо, що це борг», – свою позицію розповів президент Зеленський.
Україна американцям нічого не винна, каже інвестиційний банкір Сергій Фурса. Тому попередня угода у форматі боргу неприйнятна.
«Це виглядає зовсім не як чесна угода. Це головна неприйнятна умова, що ми маємо компенсувати американцям ту допомогу, яка була здійснена. Ця допомога була безповоротна», – каже Фурса.
«Ні пів трильйона, ні 350 мільярдів, ні 100 мільярдів. Тут мова не йде про чітке визначення суми. Мова йде про принциповий підхід. Ніхто не стягує як борг те, що раніше було як безкоштовна допомога», – підтримує таку позицію і економіст Олег Пендзин.
Він пояснює, США хотіли б, щоб Україна визнала борг і погашала його за рахунок частини рентних платежів, що сьогодні видобувні компанії України сплачують до державного бюджету.
Який сьогодні український політик годен підписати подібну річ? Я вже не говорю про поняття нанесення збитків державі в особливо великих розмірахОлег Пендзин
«На сьогоднішній момент загальний обсяг рентних платежів, що надходить до державного бюджету, становить десь на рівні трішки більше 2 мільярдів доларів на рік, це рента, 50% мали би наповнювати той фонд, то Україна має борг перед Сполученими Штатами Америки на найближчих 100 років. То в мене є питання, який сьогодні український політик годен підписати подібну річ? Я вже не говорю про поняття нанесення збитків державі в особливо великих розмірах», – пояснює Олег Пендзин.
«Тобто це 250 років просто заповнювати цей фонд. Я не підписую те, що будуть виплачувати 10 поколінь українців», – говорив у неділю Володимир Зеленський.
Яка концепція фонду, який пропонували американці, пояснює Сергій Фурса.
«Є певна організація, яка отримує дуже багато грошей від українських державних компаній. Тобто гроші, які раніше йшли в бюджет, зараз ідуть в цей фонд. І далі цей фонд переходить в повне розпорядження американців, які або інвестують в Україну, або забирають собі. Це перша та ідея, з якою вони до нас прийшли», – каже інвестбанкір.
Про те, що початкові пропозиції були вкрай невигідні, каже і Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії.
Вони були чимось середнім між мародерством і репараціямиВолодимир Ланда
«Вони були чимось середнім між мародерством і репараціями», – каже експерт у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за його словами, з огляду на особистість Трампа і його книги про стратегії переговорів, у випадку угоди про копалини була «застосована жорстка тактика переговорів».
«Тобто є гіпотеза, що президент Сполучених Штатів робив перші пропозиції без великої надії на те, що вони будуть сприйняті для того, щоб поставити певні переговорні реалії і щоб досягти якомога більшого в підсумковій угоді», – каже Володимир Ланда.
Його думку підтримує і Павло Шеремета, міністр економічного розвитку і торгівлі у 2014 році. Він каже: українські переговірники «не звикли до стилю, в якому веде переговори команда нинішнього президента США».
Треба заспокоїтися, це всього-на-всього переговорна тактикаПавло Шеремета
«Він (Дональд Трамп – ред.) спочатку висуває неможливі максималістські умови, які просто навіть серйозно сприймати не треба. І пізніше ти спокійно сідаєш говорити, і ти висловлюєш свої максималістські умови. І потім ти знаходиш десь розмову посередині. Наша сторона була шокована цією максималістською позицією іншої сторони. Тут просто психологічний ефект, щоб іншу сторону привести трошки в стан дискомфорту, м’яко кажучи. І треба заспокоїтися, це просто, всього-на-всього там переговорна тактика», – заявив колишній міністр у ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Live»).
Цей «неприйнятний прецедент» із тиском США повернути борг за надану допомогу може підштовхнути інших союзників також вимагати компенсацію, каже Олег Пендзин.
«Ми маємо вже яскраві приклади заяв польської опозиції. Власне, Польща у 2022-2023 роках передавала Україні колишню радянську зброю, ця зброя передавалася безкоштовно, тепер польська опозиція починає говорити, що Україна має віддавати назад гроші», – пояснює економіст.
Також раніше, у вівторок, голова Словацької національної партії заявив, що Україна має повернути 3,5 мільярди євро, які були надані попередніми урядами країни у вигляді допомоги.
Якою мала б бути угода?
Вона має передбачати безпекову складову і вона має передбачати прибутки для всіх сторінВолодимир Ланда
Як відбуватиметься видобуток, хто і які матиме права і хто розподілятиме прибутки – широкому загалу ще належить дізнатися, каже економіст Володимир Ланда. Головне, що цікавить Україну, зазначає експерт, і мало б цікавити Америку, це щоб угода була довготривалою і не була кабальною (кабальна угода – угода, укладена на вкрай невигідних умовах, яку особа була змушена прийняти внаслідок збігу важких обставин, якими інша сторона скористалася – ред.).
«Якщо вона буде супервигідною лише для однієї сторони, то сторона, яка не отримує вигоду, при першій можливості буде цю угоду або не виконувати, або намагатися вносити зміни, або якось саботувати. Тому єдиний шлях, щоб ця угода була дієвою – вона має передбачати безпекову складову і вона має передбачати прибутки для всіх сторін», – вважає економіст.
Якою мала би бути чесна угода для України, розповідав Володимир Зеленський журналістам у неділю. Схему пояснював на прикладі військової допомоги США, зокрема, американськими системами ППО Patriot.
«Нам потрібно 20 систем ще. І 20 Patriot – це точно 30-35 млрд доларів. Якщо США дадуть 35 млрд «Петріотами», ми будемо вважати, що вони вклались, інвестували 35 млрд. І ми тоді з нашого боку готові будемо вкладати 35 млрд. І тоді в фонді є 70. Це чесно? На мій погляд, так», – каже Зеленський.
Якщо Штати робитимуть інвестицію зброєю, то свій вклад Україна якраз може зробити корисними копалинами або рентою від їх видобутку – умови можуть бути різні, пояснюють економісти. Бо робити внесок в грошовій формі сьогодні Україна не в стані.
«Україна може зробити внесок лише в формі корисних копалин, або в формі майбутніх податків, які співінвестор буде потім платити. І, можливо, це переросте в певну податкову пільгу чи якусь іншу вигоду», – пояснює Володимир Ланда.
За його словами, важливо, аби від видобутку корисних копалин платилися податки у бюджет України. З видобутку українських ресурсів мають заробити як Україна, так і інвестор.
Фізично грошей майбутнього фонду не буде, зазначає Олег Пендзин. Як пояснив економіст, «українські гроші цілком, ймовірно, підуть в розробку корисних копалин, а американські гроші, можливо, прийдуть у вигляді «Петріотів». І тоді зрештою добуті корисні копалини будуть ділитися 50 на 50. І американці свої корисні копалини можуть забирати без питань», – каже економіст.
Яка роль парламенту
Майбутня угода потягне за собою як створення нових інституцій, так і зміни до законодавства, розповідають експерти.
«Які інституції будуть створені, які законодавчі акти треба буде змінити, це прямо залежатиме від тексту угоди, який нам поки недоступний», – додає економіст Володимир Ланда.
Цю міжнародну угоду також матиме ратифікувати Верховна Рада України.
«Ми вважаємо, що потрібна буде ратифікація парламентом України. Можна підписати, а потім ратифікувати. Тобто міністри можуть підписати, потім ратифікувати. І ми б дуже хотіли зустрітись з президентом Трампом, поставити крапки на цій угоді. Міністри підписали, парламент ратифікував – і всі би були щасливі», – так своє бачення погодження угоди про корисні копалини пояснював Зеленський.
«Підписання такої угоди потягне зміни законодавства. Якщо ми беремо просто з чистого листочка, то все рівно це зміна порядку видання ліцензій. Тобто цей фонд, якщо він буде створений спільно з американською стороною, він має бути законодавчо прописаний. Його повноваження, його права, його діяльність, право американської адміністрації, право США на власність якогось фонду, якогось майна на території України», – пояснив економіст Пендзин.
На тлі підготовки угоди про природні ресурси президент України пообіцяв провести аудит вже виданих ліцензій на видобуток.
«На підставі чого вони видавалися, хто ухвалював рішення про видачу ліцензії. І ще один момент. Ця ліцензія використовується чи ні….Тобто, в нас є з вами випадки, коли добувна компанія бере ліцензію, просто на ній сидить, вона нічого не робить, ці ліцензії мають вилучатися», – зазначає Олег Пендзин.
Втім, поточні інвестори також мають бути захищені, додає економіст Володимир Ланда.
«Ситуація, при якій просто безпідставно у поточних інвесторів забирають ліцензію і віддають її комусь іншому, абсолютно не сприятиме інвестиційному клімату. І це означатиме, що будь-який інший інвестор просто в Україну не зайде», – каже експерт.
Додаткові пропозиції
На тлі повідомлень про завершення переговорів щодо корисних копалин між Україною та США свою угоду про корисні копалини Україні нібито запропонував Європейський союз. Альтернативний документ ЄС нібито передав українським посадовцям під час візиту керівництва Євросоюзу до України на третю річницю повномасштабного вторгнення. Про це повідомив європейський комісар з питань промислової стратегії Стефан Сежурне, повідомляло AFP.
Але вже після обіду у вівторок цю заяву у ЄС заперечили – ніяких пропозицій щодо копалин Україні не передавали.
Як зазначив речник Єврокомісії Томас Реньє, єврокомісар Стефан Сежурне у Києві «підтвердив зобов’язання» імплементувати меморандум про взаєморозуміння між Україною і ЄС щодо критично важливих ресурсів, укладений чотири роки тому, і «прискорити роботу для зміцнення взаємовигідного партнерства».
«Немає ніякої пропозиції. З 2021 року ЄС має партнерство з Україною щодо критичних матеріалів, оформлене через наш Меморандум про взаєморозуміння. Як бачите, тут справді йдеться про співпрацю з Україною, а не про будь-яку конкуренцію зі США», – сказав Реньє.
Розмовляючи з Радіо Свобода на умовах анонімності, високопоставлений чиновник ЄС сказав, що він був би «здивований», якби Фон дер Ляєн і Європейська комісія «захотіли кинути виклик США щодо цього».
Тим часом із діловими пропозиціями виступили у Кремлі. Російський лідер Володимир Путін заявив: готовий запропонувати США спільну роботу щодо корисних копалин. Каже: у РФ рідкісноземельних металів більше, ніж в України, а видобувати їх пропонує, зокрема, на окупованих Росією українських територіях Донецької області.
«Росія є одним з безумовних лідерів із запасів цих рідкісних та рідкісноземельних металів. Ми із задоволенням працювали б спільно з будь-якими інопартнерами, зокрема з американськими», – сказав Путін.
На російську пропозицію у Вашингтоні ще не відреагували. Хоча перед цією заявою Дональд Трамп заявив, з Путіним він обговорює «великі» економічні угоди в рамках дискусій про припинення війни. Про це лідер США написав у своїй соціальній платформі Truth Social.
При цьому президент Росії Володимир Путін своїм указом націоналізував найбільшого виробника рідкісноземельних металів в Росії і передав його держкорпорації «Росатом», яку контролює його давній друг. Про це повідомляє проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода «Система».
За даними журналістів, єдиний великий виробник рідкісноземельних металів у Росії – Солікамський магнієвий завод (СМЗ). Свою продукцію СМЗ виробляє із сировини, яка надходить від іншого унікального підприємства – Ловозерського гірничо-збагачувального комбінату.
«До 2022 року основним власником СМЗ і Ловозерського ГЗК був мільярдер Петро Кондрашов із партнерами. Після початку повномасштабної війни обидва підприємства були націоналізовані через суди, які визнали їхню приватизацію незаконною. У підсумку заводи передали держкорпорації «Росатом» – СМЗ за указом Путіна, а Ловозерський ГЗК – за розпорядженням премʼєра РФ Михайла Мішустіна», – йдеться у розслідування.
Таким чином, «Росатом» став власником повного циклу – від видобутку до виробництва рідкісноземельних металів.
Форум