Німеччина змінює Конституцію, щоб уперше після Другої світової війни мати сильну армію. Польща та країни Балтії виходять із угоди про заборону протипіхотних мін. Франція розпочинає виробництво нових винищувачів. Це лише частина тих безпрецедентних кроків, на які йдуть країни ЄС, щоб збільшити свою обороноздатність на тлі російсько-української війни та кардинальної зміни зовнішньої політики США.
Інформацію про плани нарощування витрат на оборону і виробництво зброї у країнах ЄС зібрав телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).
Єврокомісія повідомила деталі плану оборонних інвестицій Євросоюзу – вони збільшаться до 3,5% ВВП. Як заявляла раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, план передбачає виділення на оборону понад 800 млрд євро.
Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, згідно з якою країнам-членам відкривається доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед для виробництва компонентів зброї в ЄС та Україні.
Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбувається 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу України, підтримуючи її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
Історичне голосування у Бундастазі
Німеччина зможе інвестувати в оборону трильйон євро після зміни Конституції, за які нижня палата Бундестагу проголосувала 18 березня. Верхня палата має затвердити документ 21 березня.
Зміни до Конституції, уперше після завершення Дургої світової війни, стосуються бюджетного дефіциту. Раніше держава не мала права брати кредити на оборонне виробництво на суму понад третину одного відсотка від ВВП, то тепер можна буде інвестувати втричі більше – до 1%.
Ініціатором реформ став кандидат на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема він сказав:
Це війна Путіна проти Європи, а не лише проти територіальної цілісності УкраїниФрідріх Мерц
«Це рішення, яке ми ухвалюємо, з питань оборонної готовності в найширшому сенсі для нашої країни, є нічим іншим, як першим значним кроком на шляху до створення нової європейської оборонної спільноти. Оборонна спільнота, яка також включає країни, які не є членами Європейського Союзу, але дуже зацікавлені в побудові спільної європейської оборони разом з нами. Це викликано дуже конкретними обставинами – адже це війна Путіна проти Європи, а не лише проти територіальної цілісності України»
Дмитро Стратієвський, політолог, директор берлінського Центру вивчення Східної Європи, пояснює, чому голосування у Бундестазі про збільшення видатків на оборону називають історичним та епохальним:
– Ще в недавньому минулому, буквально якихось шість-сім років тому, той німецький політик, який пропонував збільшити витрати на оборону до 2% ВВП, фактично ставав парією навіть у консервативних лавах.
Німеччина пішла на безпрецедентний крок
Справді, Німеччина пішла на безпрецедентний крок. Причому це було зроблено досить-таки поспіхом, ще нинішнім складом Бундестагу, де є комфортна для такого голосування конституційна більшість. І справді, по суті створено правовий та бюджетний прецедент, згідно з яким витрати на оборону вже нічим не обмежені.
Рішення про збільшення видатків на оборону було ухвалено нижньою палатою німецького парламенту за тиждень до того, як збереться новий парламент – це відбудеться 25 березня. На думку політолога, поспіх не був випадковим:
– У новому Бундестазі вже інша ситуація із більшістю, там така зміна могла б не пройти. Тут же вийшла більш менш комфортна більшість. Соціал-демократам та християнським демократам довелося піти на поступки Партії зелених, щоб вони підтримали цей законопроєкт.
Усі говорять про оборону, але менше згадується про створення спецфонду в 500 мільярдів євро для інвестицій у захист навколишнього середовища та інфраструктуру Німеччини, яка також потребує помітного покращення. І знято обмеження не лише для оборони, а й для ліквідації надзвичайних ситуацій – наслідків повеней і тому подібне. Тобто це дуже великий комплекс заходів безпеки, який найлегше було б погодити саме ще колишнім складом парламенту, який допрацьовує останні дні.
При цьому тема озброєнь та війни, мілітаризму з часів Другої світової війни була у німецькому суспільстві не просто непопулярною, а й «фактично табуйованою», каже політолог. Війна в Україні змінила ставлення не лише політиків, вважає Стратієвський:
Це вже був якийсь військовий контингент, а не арміяСтратієвський
– Непопулярна – це дуже м'яке слово. Фактично ця [тема] табуювалася, і Бундесвер (німецька армія) перетворювався на таку поліцейську армію, яка може точково виконувати – з мандатом ООН чи НАТО – якісь миротворчі операції у різних точках світу. Тобто, по суті, це вже був якийсь військовий контингент, а не армія. На армії економили всі, і будь-яка спроба розмови про військові реформи та додаткові інвестиції в оборону сприймалася як мілітаризм чи як панікерство.
Повномасштабний напад Росії на Україну в 2022 році, погрози Москви на адресу Євросоюзу, на адресу Німеччини (достатньо подивитися випуски російських новин, псевдозапуски ракет за цілями на території Німеччини, у тому числі й по Берліну) – все це, звичайно ж, викликає у німців великі побоювання.
Є певні зміни і у суспільній свідомості. Я не сказав би, що це лише якась вузька ініціатива політиків, осіб, які приймають рішення.
А що Франція, Польща, країни Балтії?
Франція нарощує виробництво винищувачів Rafale. Ці літаки замінять французькі «Міражі», які Париж передає Києву.
Емманюель Макрон оголосив про закупівлю нових літаків найближчими роками та про вкладення майже 1,5 мільярда євро в одну з авіабаз для оснащення ескадрилій найновішою ядерною ракетною технологією.
На даний момент Франція продає винищувачі Rafale кільком країнам за межами ЄС, а в Євросоюзі їх купують лише Греція та Хорватія.
Але Португалія днями заявила, що не впевнена, чи варто їй замовляти американські F-35.
Найближчими роками країни ЄС мають суттєво збільшити свої витрати на оборону – з 2% ВВП на більш ніж 3,5%.
Франція наполягає, що закуповувати потрібно насамперед європейську продукцію, і цей момент врахувала Єврокомісія.
Згідно з новим планом, у якому йдеться про кредити на 150 мільярдів євро, 65% коштів мають витрачатися на компоненти озброєнь, вироблені в Європі та Україні. У Брюсселі сподіваються, що якщо держави збільшать витрати на оборону на 1,5% ВВП протягом найближчих чотирьох років, то загальний обсяг оборонних інвестицій досягне 800 мільярдів євро.
Тим часом Польща та країни Балтії анонсували вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін. Спільну заяву опублікували міністри оборони цих країн, обґрунтувавши це рішення зростаючими загрозами з боку Росії та Білорусі. Вихід із конвенції дозволить мінувати кордони.
У Польщі та Латвії вже заявили про плани щодо додаткового виробництва зброї. За оцінками Варшави, польська оборонна промисловість здатна виробити до мільйона протипіхотних мін.
Оттавська конвенція про заборону протипіхотних мін була підписана 1997 року представниками 122 країн. Договір передбачає повну відмову від їх виробництва та застосування, а також знищення запасів. Росія конвенцію не підписувала. Україна приєдналася до договору у 2005 році і до початку повномасштабного вторгнення встигла знищити значну частину запасів. У листопаді 2024 року Джо Байден схвалив постачання Україні протипіхотних мін американського виробництва.
