(Рубрика «Точка зору»)
Німеччина завжди неохоче ставилася до лідерства в ЄС, усвідомлюючи, що її давні злочини все ще можуть викликати занепокоєння у сусідів. Але, починаючи з 1 липня, вона вже не зможе ховатися, навіть якщо б хотіла, бо як найбільший і найпотужніший член блоку Німеччина починає своє шестимісячне головування у Раді ЄС у дуже важливі для блоку часи.
Основну роль, безумовно, відіграватиме, здавалося б, вічно присутня Анґела Меркель, яка обіймає крісло канцлера вже 15-й рік. Очікується, що її колишня міністерка оборони і протеже Урзула фон дер Лаєн буде одним із головних її помічників, обіймаючи посаду президента Єврокомісії. Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 усе ще загрожує функціонуванню ЄС, відносини з Китаєм потребують дедалі гострішої уваги, а остаточне врегулювання питань «Брекзиту» з Великою Британією ще далеке від визначеності, тож наступні шість місяців будуть визначальними для цих двох німецьких дам.
Як Меркель, так і фон дер Лаєн зробили збереження ЄС неушкодженим своїм головним пріоритетом – як під час пандемії коронавірусу, так і після неї, коли реальність найгіршої економічної кризи, яка вдарила по континенту після Другої світової війни, стане набагато більш очевидною. Блок діяв повільно, коли вірус прийшов до Європи на початку цього року, і зрештою постав перед різкою критикою з боку південних країн-членів, які наголошували на відсутності солідарності з боку півночі в часи, коли зачинялися кордони. Тож обидві посадовиці були схвильовані звинуваченнями і відтоді намагалися виправити ситуацію.
Євросоюз уже розпочав надання допомоги у вигляді фізичного обладнання і коштів, значною мірою вже відкрили внутрішні кордони ЄС, і водночас координуються зусилля для поступового відкриття з 1 липня ще й зовнішнього кордону для деяких третіх країн. Але центральною частиною боротьби ЄС проти пандемії є фонд у розмірі 750 мільярдів євро, запропонований Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном іще у травні. Він надходитиме від Європейської комісії, яка, маючи рейтинг «ААА», збиратиме більшу частину коштів на міжнародних ринках і надаватиме їх державам-членам, які найбільше потерпіли від кризи, головним чином у вигляді грантів.
Ініціатива, яку з ентузіазмом підтримала фон дер Лаєн, буде першим випадком, коли блок вирішить питання боргу шляхом, який суперечить попередньому негативному ставленню Німеччини до такої практики. Хоча Берлін зазначив, що це одноразове явище, викликане винятковими обставинами, та зрозуміло, що Меркель значно відійшла від позицій десятирічної давнини часів фінансової кризи, коли схожий крок рішуче відкинули Німеччина й інші північні країни-члени ЄС.
Фонд відновлення разом із наступним багаторічним бюджетом Євросоюзу (2020–2027 років), який, згідно з нещодавньою пропозицією фон дер Лаєн, становитиме понад 1 трильйон євро, буде головною європейською опорою проти бурі коронавірусу. Але щоб він запрацював належним чином, знадобиться чимало дипломатичних зусиль. І Єврокомісія, і Німеччина прагнуть досягти домовленостей уже на першому фізичному саміті в Брюсселі після пандемії 17–18 липня.
Але це буде непросто. Австрія, Данія, Нідерланди і Швеція хочуть менше грантів і більше позик, що є анафемою для країн, які й так по вуха в боргах, таких, як Італія й Іспанія. Східні країни-члени сподіватимуться, що кошти підуть і на схід, а не лише на південь, а деякі з них сподіваються, що Євросоюз також облишить ідеї Німеччини і Єврокомісії пов’язати виплати ЄС зі стандартами верховенства права. І звичайно, і Меркель, і фон дер Лаєн сподіваються, що залишиться достатньо коштів, щоб здійснити їхню мету домогтися істотного переходу блоку в «зелений» і «цифровий» бік протягом 2020 року.
Досягнення домовленості в ЄС уже влітку дозволить блокові зосередитись на двох інших викликах, які доведеться вирішувати у другій половині цього року. По-перше, це будуть відносини з Китаєм. Найважливішим моментом під час німецького головування мав стати саміт між усіма головами держав і урядів ЄС і лідерами Китаю у Лейпцигу у вересні. Коронавірус змусив відкласти подію, але є заклики все ж провести зустріч наприкінці осені. Ідея полягала в тому, щоб на зустрічі укласти амбітну інвестиційну угоду між ЄС і Китаєм, проте побоювання з приводу технології 5G компанії Huawei, роздратування через крадіжку інтелектуальної власності Пекіном і відвертий гнів із приводу китайських репресій у Гонконзі й дезінформації, пов’язаної з COVID-19, погіршили європейські настрої. Знову ж таки, Меркель і фон дер Лаєн повинні будуть пройти тонкої лінією на зустрічі, яка може визначити китайсько-європейські відносини на довгі роки наперед.
І таку саму тонку межу потрібно буде знайти в переговорах щодо «брекзиту», які зараз просуваються дуже повільно. Раніше цього місяця Лондон відмовився продовжити перехідний період після 2020 року, і цього року має бути узгоджено угоду про майбутні відносини, яка включатиме торговельну угоду. І хоча офіційним переговорником від ЄС є Єврокомісія, зрештою багато чого залежатиме від того, наскільки Німеччина буде готова піти на компроміс із одним із своїх найбільших торговельних партнерів, щоб запобігти черговому економічному шокові.
У всіх випадках ітиметься про спадщину, яку Меркель залишить після себе. Вона має намір відкланятися перед виборами в Німеччині наступного року навіть попри те, що вправне приборкування пандемії знову призвело до зростання її популярності. Але без очевидного спадкоємця і в непевні часи, які тривають нині, вона чує все нові заклики все ж залишитися на посаді. Так чи інакше, протягом другої половини року стане зрозуміло, чи готова Німеччина відмовитися від неохоти до лідерства.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
