Доступність посилання

ТОП новини

Незгодні. Хто у Криму судиться проти результатів виборів?


Колаж із використанням зображення кримчанки Олени Гукової та Геннадія Зюганова
Колаж із використанням зображення кримчанки Олени Гукової та Геннадія Зюганова

«Єдину Росію» протягнули «надомники»? У Криму, наприкінці вересня, пройшли вибори до Держдуми Росії. І за офіційними даними, кількість тих хто голосував, не виходячи з дому, подекуди сягає 60%.

Активісти з півострова заявляють, про масові фальсифікації і не згодні з абсолютною перемогою «єдиноросів». Одна з таких, пенсіонерка з Ялти Олена Гукова. Жінка обурена результатами виборів. Вона не визнає результати волевиявлення і подала до суду на дільничну виборчу комісію №498.

«У мене лише одне почуття – це гнів. По-перше, я така небайдужа людина, по-друге, нас так виховали, а, по-третє, ми господарі цієї країни. Розумієте, господар народу будь-якої країни – це народ, а влада виконавці волі народу», – пояснила у коментарі Крим.Реалії пенсіонерка з Ялти Олена Гукова.

Про свою позицію Гукова заявила публічно – вийшла на одиночний пікет. За це, через начебто порушення карантину, кримська поліція склала на пенсіонерку адмінпротокол й оштрафувала.

Олена Гукова на одиночному пікеті в Ялті
Олена Гукова на одиночному пікеті в Ялті

«Це дуже дивно, що люди бояться навіть з папірцем постояти, боятися втратити одну тисячу рублів. Бо за одиночний пікет, якщо й карають, то лише однією тисячею рублів. Дуже шкода, що я одна така в Ялті», – зазначила у коментарі Крим.Реалії пенсіонерка з Ялти Олена Гукова.

На цих виборах у Криму «Єдина Росія» набрала 63,33%, КПРФ – 9,15%, ЛДПР – 7,75%, «Справедливая Россия – за правду» – 5,93%. Абсолютну перемогу провладної партії, як стверджують кримські активісти, забезпечили фальсифікації на виборах. Але тих, хто публічно про це заявляє, одиниці. Один з них Павло Степанченко, колишній депутат міськради Алушти, який нині живе в Ялті. В день голосування, прямо перед ним, закрили скриньку для голосування.

«Я прийшов за десять хвилин на восьму. Весь час мене підганяли, мовляв «швидше-швидше». А потім голова комісії оголосила, що вже восьма вечора і виборчу дільницю закрито. А я сказав, а що ж мені робити з бюлетенем, а вона у відповідь: «заберіть додому». Після цього, я почав обурюватись, щоб мені дали доголосувати», – пригадав у розмові з Крим.Реалії активіст із Ялти, Павло Степанченко

Павло Степанченко, колишній депутат міськради Алушти
Павло Степанченко, колишній депутат міськради Алушти

Лише після консультацій комісії з центрвиборчкомом та виклику наряду поліції Павлу все ж таки дали право проголосувати.

Найбільше порушень опозиція та активісти фіксували щодо так званих «надомників». Активісти звертають увагу на те, що із майже 70 ялтинських дільниць, на 6, тих, хто голосував удома було більше ніж тих, хто сам прийшов на дільниці.

Кримський журналіст Микола Орлов, спираючись на дані російського Центрвиборчкому, опублікував дані голосуючих вдома за 2018-2021 роки. На його графіку синім кольором позначено відсоток голосування «надомників» у 2018 році, а 2021 рік позначено червоним. В третині дільниць кількість надомників сягає 40%, а подекуди й 60%.

Порівняльний графік голосування в дома по Ялті за 2018-2021 роки
Порівняльний графік голосування в дома по Ялті за 2018-2021 роки

«Те, що нам показують такі цифри, означає лиш те, що виборчі комісії втратили вже й адекватність брехати правдоподібно. Всім зрозуміло, що це неможливо, всім зрозуміло, що це форма фальсифікацій. Мовляв, а що, у нас за документами все гаразд, у нас 40% проголосували вдома. І йдіть ви всі лісом зі своїми претензіями», – зазначив у інтерв’ю Крим.Реалії російський політолог Дмитро Орєшкін.

Дмитро Орєшкін, російський політолог
Дмитро Орєшкін, російський політолог

До речі, в день виборів, Олена Гукова зафіксувала комісію, яка без попередніх заяв ходила по квартирах із пропозицією проголосувати. Жінка на відео зафіксувала, що виїзна комісія, прийшла в гості до бабусі, яка вже цього дня проголосувала на дільниці.

Що ж до нереальності цифр то ось простий приклад, якому позивалась до суду активістка Гукова. На 498-й дільниці, вдома проголосувало 415 кримчан, це приблизно по 138 осіб на день. Тобто виїзна комісія на кожного надомника мала витрачати не більше ніж 5 хвилин.

Члени виборчої комісії зі скринькою для голосування вдома, Сімферополь, 19 вересня 2021
Члени виборчої комісії зі скринькою для голосування вдома, Сімферополь, 19 вересня 2021

А вперше скандал на виборах із «надомниками» у Росії стався майже двадцять років тому.

«Перший скандальний і неможливий результат надомного голосування показала Тамбовська область на президентських виборах 2012 року. Тоді Тамбовська область надала Володимиру Путіну рекордну підтримку серед усіх регіонів центрального федерального округу – понад 70%. При цьому 20% проголосували саме вдома», – розповів у коментарі Крим.Реалії російський політолог Дмитро Орєшкін.

Вже після виборів, Олені Гуковій по 498 дільниці у суді надали список «надомників». Вона вирішила перевірити – хто з них дійсно голосував і писав попередні заяви.

«Я обійшла адреси: Квіткова 4, Весняна 7, Весняна 9 та Весняна 10. В одній квартирі, мені сказали, що у там взагалі такий не проживає, хоча прізвище чоловіка числиться у списках тих хто проголосував удома. У іншій квартирі жінка сказала мені, що до неї приходили, але попередньої заяви вна не писала. І свій бюлетень вона не кинула у скриньку для голосування, а поклала вкусь чи то сумку, чи то пластиковий пакет», – розповіла у інтерв'ю Крим.Реалії пенсіонерка та активістка з Ялти Олена Гукова.

Олена Гукова, громадська активістка та блогерка з Ялти
Олена Гукова, громадська активістка та блогерка з Ялти

Суд за заявою Олени завершився не на її користь. Суддя не побачила персональних порушень прав Гукової і закрив справу.

У російському законодавстві є чіткі правила голосування вдома. Зокрема виїзна група може бути лише одна на дільницю і приїжджати мають лише за попередньою заявою. Таких виборців від загальної кількості зазвичай не більше ніж 5 відсотків. Через претензії до виборчого процесу, за інформацією, активістів, по Сімферопольському району, кримські комуністи подали 11 позовів.

«Нам треба членів наших виборчих комісій відправляти на олімпіаду, щоб вони склали гідну конкуренцію кенійським бігунам», – заявив у публічному зверненні лідер кримських комуністів Сергій Богатиренко.

Сергій Богатиренко, лідер кримських комуністів
Сергій Богатиренко, лідер кримських комуністів

У Криму, за скаргами від компартії вдалось анулювати результати на 288-й дільниці, що в Сімферополі. І хоча кількість «надомників», згідно з протоколами, у порівнянні з іншими дільницями, тут виглядала нормальною, результати виборів все ж таки визнали недійсними. І саме це єдине рішення прокоментував кримський керівник центрвиборчкому.

«Процес голосування вдома був повністю викривлений, насамперед головою комісії. Ми були змушені рекомендувати територіальній комісії Залізничного району міста Сімферополя, визнати ці вибори на цій ділянці незаконними і як наслідок їх скасували», – зазначив підконтрольний Кремлю голова виборчої комісії Криму Михайло Малишев.

Михайло Малишев, підконтрольний Кремлю голова виборчої комісії Криму
Михайло Малишев, підконтрольний Кремлю голова виборчої комісії Криму

За підрахунками активістів, російські вибори у Криму за схемою «надомників» були сфальсифіковані на 140 дільницях. Це додало у скриньки приблизно 82 тисячі голосів. Але в Москві у центрвиборчкомі особливих зауважень до виборчого процесу не мають. Вважають, що все пройшло чесно й фактично без порушень.

«Комісіями визнано недійсними 40 тисяч 605 виборчих бюлетень. Це десятитисячна частка відсотка від числа бюлетенів виданих виборцю», – заявила під час брифінгу голова ЦВК РФ Елла Памфілова.

Елла Памфілова, голова ЦВК РФ
Елла Памфілова, голова ЦВК РФ

Міжнародна ж спільнота взагалі вибори у Криму не визнала. Також і Верховна Рада України ухвалила постанову про невизнання результатів цих виборів. А РНБОУ запровадила санкції щодо 33 кандидатів, які балотувалися від Криму та Донбасу.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Ігор Токар

    Журналіст проєкту «Крим.Реалії», створеного Радіо Свобода, з 2018 року. Також на Радіо Свобода протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум». Роботу на національних телеканалах розпочинав як регіональний стрінгер. Співпрацював з такими телеканалами: ICTV, «5-й канал», «Еспресо», «112 Україна», «24». Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань «Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив факультет філології та журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG