Вірменський опозиційний політик Нікол Пашинян закликав громадян до загального страйку після того, як парламент відмовився призначити його прем’єр-міністром.
Під час виступу перед десятками тисяч своїх прихильників на площі Республіки в центрі Єревана він закликав усіх працівників, починаючи з 2 травня, припинити відвідувати їхні роботи, а всіх студентів – не ходити на заняття.
Пашинян попросив протестувальників продовжити «ненасильницькі, мирні акти громадянської непокори», включно з блокуванням усіх доріг і шосе, залізниць та аеропортів у країні.
13 квітня в Єревані та інших містах Вірменії почалися масові акції протесту проти призначення екс-президента Сержа Сарґсяна на посаду голови уряду. 17 квітня парламент все ж підтримав кандидатуру Сарґсяна на посаду прем'єр-міністра, однак 23 квітня він оголосив про свою відставку на тлі акцій непокори.
Єдиним кандидатом на крісло прем’єра Вірменії був лідер протестів Нікол Пашинян.
Під час президентства Сарґсяна була змінена Конституція, Вірменія стала парламентською республікою, і влада перейшла в руки прем'єра.
