Канцлер Німеччини Анґела Меркель після зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Берліні виступила за збереження транзиту російського газу до Європи через територію України і в разі побудови нового газогону «Північний потік-2».
«Я дала дуже чітко знати, що проект «Північний потік-2» неможливий без ясності щодо майбутньої транзитної ролі України», – сказала Меркель на спільній прес-конференції з Порошенком, який прибув до Німеччини з візитом.
«Це не лише економічне питання – є також і політичні міркування», – додала вона.
За її словами, вона висловила цю думку і в перебігу телефонної розмови 9 квітня з президентом Росії Володимиром Путіним, заявивши йому, що «не може так бути, щоб через «Північний потік-2» Україна втратила значення у транзиті газу».
Після тієї розмови у Кремлі натомість заявляли, що була «підтверджена позиція Росії і Німеччини щодо реалізації значного взаємно вигідного проекту в газовій сфері – «Північного потоку-2».
Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину.
Уряд Німеччини наразі підтримує російський проект газопроводу «Північний потік-2», у Берліні його називали «суто комерційним».
Натомість критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу, а також дати їй можливість «газового» тиску на Україну й інші держави, які нині отримують російський газ через Україну.
Серед таких критиків – не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.
