Європейський суд із прав людини знову підтвердив, що деякі особливості ставлення влади України до мешканців непідконтрольних їй частин Донбасу виправдані ситуацією і не становлять порушення прав людини.
Таке рішення суд ухвалив 13 лютого, розглянувши скарги семи мешканців Донецька про те, що вони не мали можливості оскаржити в суді за місцем проживання припинення виплати пенсій та інших соціальних виплат.
Страсбурзький суд, зокрема, встановив, що в цій справі не було порушення статті 6, § 1 (про право на доступ до суду) Європейської конвенції з прав людини.
Суд зазначив, що у зв’язку з конфліктом на сході України суди міста Донецька було перенесено до сусідніх регіонів, які були підконтрольні урядові. У справі не було доказів того, що особисті обставини заявників унеможливили здійснення поїздок до регіонів, куди було перенесено суди, для того, щоб подати позов, а дії уряду в цьому зв’язку не позначилися негативно на самій суті права на доступ до суду.
Суд також визнав неприйнятною скаргу заявників на порушення статті 1 Протоколу № 1 (про захист власності) до Конвенції про припинення соціальних виплат – у зв’язку із невичерпанням заявниками доступних засобів захисту, оскільки вони не звернулися до судів у сусідніх регіонах, незважаючи на наявність у них такої можливості.
Іще низку скарг цих же заявників Страсбурзький суд відхилив. «Суд встановив, що заявники, які скаржились на дискримінацію за місцем проживання, не були в аналогічній ситуації в порівнянні з жителями інших регіонів України. Уряд не здійснював ефективний контроль у місті, де проживали заявники, тому мусив вжити спеціальних заходів, які не були потрібні в інших регіонах країни», – мовиться у прес-релізі суду.
При цьому Європейський суд із прав людини послався на своє власне рішення у схожій справі за липень 2017 року: тоді ЄСПЛ встановив, що органи влади України не несуть відповідальності за те, що апеляційна скарга засудженого лишилася не розглянутою через неможливість отримати матеріали його справи з непідконтрольної території Луганської області.
Як заявив тоді суд, обмеження деяких прав заявників було спричинено об’єктивними обставинами бойових дій у регіонах, непідконтрольних урядові України, та не було диспропорційним.
Те рішення було першим, а нинішнє, найімовірніше, другим у Страсбурзькому суді стосовно скарг, що так чи інакше пов’язані зі втратою Києвом контролю над окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях, а також Криму.
У липні 2017 року уповноважений уряду України у справах ЄСПЛ Іван Ліщина повідомляв, що Європейський суд із прав людини розглядає чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в окупованих Криму і частині Донбасу.
А 25 січня 2018 року президент ЄСПЛ Ґвідо Раймонді повідомив, що в реєстрі суду перебуває близько 3800 скарг проти України, пов’язаних із російською агресією у Криму та українсько-російським конфліктом на Донбасі, написало видання «Європейська правда».
