Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу закликав країни Європи слідом за Сполученими Штатами визнати Єрусалим столицею Ізраїлю.
Під час виступу перед міністрами закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Брюсселі Нетаньягу заявив, що рішення США «робить можливим» мир на Ближньому Сході.
Верховний представник ЄС у закордонних справах Федеріка Моґеріні, зі свого боку, заявила, що Євросоюз буде дотримуватися «міжнародного консенсусу» щодо Єрусалима.
«З боку країн-членів Європейського союзу цей крок не відбудеться», – сказала Моґеріні.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив 6 грудня, що США офіційно визнають Єрусалим столицею Ізраїлю і пообіцяв перемістити посольство США з Тель-Авіва.
Цей крок Трампа викликав критику з боку палестинців, їхніх арабських союзників, а також країн Заходу.
Статус Єрусалима є болючим питанням для всіх сторін близькосхідного врегулювання. Зокрема, палестинці вважають, що Східний Єрусалим має бути столицею їхньої майбутньої держави.
За планом ООН 1947 року про створення на території тодішньої Британської Підмандатної Палестини двох окремих держав, єврейської і арабської, Єрусалим мав стати окремою одиницею зі спеціальним міжнародним режимом під керуванням ООН.
Фактично вже 1948 року новостворений Ізраїль за результатами першої арабсько-ізраїльської війни взяв під контроль західну частину міста і 1949-го оголосив Єрусалим столицею, Східний Єрусалим тоді опинився під окупацією Йорданії. Ізраїль захопив і Східний Єрусалим разом із історичним Старим містом у перебігу Шестиденної війни 1967 року, а пізніше оголосив про анексію цієї території, заявивши, що весь Єрусалим є його неподільною столицею.
Світова спільнота на підставі плану 1947 року не визнає належності Єрусалима Ізраїлеві, особливо ж анексії Ізраїлем Східного Єрусалима і проголошення всього міста столицею країни, практично всі посольства інших держав в Ізраїлі, зокрема і США, розташовані в Тель-Авіві.
