Білорусь вважає «не зовсім адекватними заявами» на свою адресу реакцію українських політиків на голосування Мінська в ООН проти проекту резолюції щодо прав людини в анексованому Росією Криму.
«Добре, що їхні (цих заяв – ред.) автори – переважно політичні маргінали або особи, які не наділені реальною владою. Їхні «викривальні» одкровення і підрахунок «ножів у спину» адресовані українській аудиторії і є черговою спробою привернути до себе увагу», – заявив 16 листопада речник МЗС Білорусі Дмитро Мирончик.
Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко 15 листопада назвала голосування делегації Білорусі в ООН проти резолюції щодо Криму таким, що суперечить заявами про нейтральність Мінська. «Ми б хотіли бачити нейтральність від тих країн, які голосно заявляють про свою нейтральність, громадяни яких представлені в місії СММ ОБСЄ і які хочуть приєднатися до миротворчої діяльності на Донбасі», – наголосила вона.
Геращенко також назвала голосування Білорусі проти резолюції по Криму «другим ножем у спину Україні після подібного голосування минулого року».
У Нью-Йорку 14 листопада на засіданні Третього комітету Генеральної асамблеї ООН ухвалили оновлений проект резолюції щодо прав людини в анексованому Росією Криму.
У результаті голосування 71 країна виступила за ухвалення документа, 25 – проти і 77 – утрималися. Проти виступили Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, ПАР, Сирія, Судан, Уганда, Узбекистан, Венесуела, Зімбабве.
Оновлений проект резолюції з прав людини в Криму Україна внесла до секретаріату Третього комітету Генасамблеї ООН у жовтні 2017 року. У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.
