Три чверті українців не мають доступу до кваліфікованої допомоги в сфері психічного здоров’я, заявляють у Міністерстві охорони здоров’я України. Дані, наведені МОЗ, випливають із результатів оцінки проблематики психічного здоров’я в Україні, проведеної у Львівській, Полтавській та Запорізькій областях Міжнародним медичним корпусом, Світовим банком, Швейцарським бюро співпраці.
«В Україні є велика кількість психіатрів, натомість не вистачає психологів, психотерапевтів і соціальних працівників. Державні університети не завжди можуть забезпечити належної якісної підготовки кадрів, а приватні заклади пропонують дороге навчання психотерапевтів, яке іноді не керується науково-обґрунтованими підходами до лікування. За відсутності системи ліцензування і сертифікації професіоналів і навчальних центрів, спеціалісти та пацієнти вимушені робити свій вибір наосліп. Громадяни часто стикаються з психологічними бар’єрами: сором, брак довіри до системи, недостатня кількість інформації й обізнаності, висока вартість лікування, острах перед можливість розповсюдження інформації про свою проблему, негативний досвід попередньої допомоги, географічна віддаленість», – йдеться в повідомленні.
У МОЗ наголосили, що проблеми з психічним здоров’ям в Україні тісно пов’язані з бідністю, безробіттям і відчуттям небезпеки, що посилюються у зв’язку з наслідками воєнного конфлікту на сході України.
«Так, в зоні ризику психологічних розладів є українці похилого віку, з низьким рівнем освіченості та ті, що живуть на сході України. Серед осіб старшого віку депресія найчастіше з’являється у людей, які страждають хронічними захворюваннями. В Україні дуже гостро стоїть проблема розладів, що спричинені надмірним вживанням алкоголю. Спеціалісти підрахували, що 40% смертей чоловіків працездатного віку та 22% жінок віком від 20 до 64 років є наслідком вживання алкоголю», – йдеться в повідомленні.
За наведеними даними, найчастіше причиною смерті, що пов’язана з психічними розладами і вживанням алкоголю, є суїцид, а Україна нині входить в десятку країн з найвищими показниками суїциду.
«Варто зазначити, що психічні розлади мають великий вплив і на фізичне здоров’я людей. Так, тяжка депресія спричиняє ішемічну хворобу серця, посттравматичний стресовий розлад підвищує рівень смертності від ішемічної хвороби, пухлин та навмисних і випадкових травм. Вживання алкоголю часто є причиною туберкульозу, респіраторних інфекцій, множинного раку, серцево-судинних захворювань та хвороби системи кровообігу, цирозу печінки, панкреатиту, епілепсії, цукрового діабету, травм та міжособистісного насилля», – заявляють у МОЗ.
Міжнародні експерти заявили, що до 2030 року депресія стане третьою найбільш поширеною хворобою в країнах з низьким доходом і другою – з середнім.
У березні цього року МОЗ України спільно з фахівцями-експертами психологічного здоров’я (науковцями, психіатрами, наркологами, психологами, психотерапевтами) почали роботу над Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні.
