Президенти Ірану і Туреччини, зустрівшись у Тегерані, заявили, що їхні країни зроблять усе, щоб забезпечити незмінність державних кордонів у регіоні після референдуму про незалежність Іракського Курдистану на півночі Іраку.
«Ми не приймемо змін кордонів у регіоні», – заявив іранський керівник Хасан Роугані на спільній із турецьким гостем Реджепом Тайїпом Ердоганом прес-конференції.
«І Туреччина, і Іран, і Ірак не мають іншого вибору, ніж ужити серйозних і неминучих кроків, щоб захистити свої стратегічні цілі в регіоні», – додав Роугані.
Ердоган, зі свого боку, назвав референдум незаконним і заявив, що він призведе до ізоляції регіонального уряду Іракського Курдистану. «Відтепер ми будемо робити рішучіші кроки. І Іран, і Туреччина, і центральний уряд Іраку – всі ми маємо зробити важчі кроки», – додав він.
Президент Туреччини в перебігу візиту до Ірану має також зустрітися з верховним керівником цієї країни аятолою Алі Хаменеї.
Не тільки центральна влада Іраку, але й Іран, і Туреччина, які мають значні курдські меншини і побоюються наростання сепаратистських настроїв серед місцевих курдів, різко розкритикували референдум щодо незалежності Іракського Курдистану, автономного регіону на півночі Іраку. Також із різкою критикою і заявами про невизнання референдуму виступили західні союзники Багдада, а також ООН.
За словами влади курдського регіону, на референдумі, проведеному 25 вересня всупереч забороні центрального уряду в Багдаді, за незалежність Іракського Курдистану висловилися майже 93 відсотки його учасників, а явка склала понад 72 відсотки від усіх мешканців із правом голосу. Цей референдум, як його призначила курдська автономна влада, є дорадчим і не має безпосередньої юридичної сили. Але Багдад відкидає вимоги іракських курдів про переговори щодо майбутнього регіону і вимагає анулювати оголошені результати референдуму.
Понад тридцяти- чи й навіть сорокамільйонний бездержавний народ курдів живе на прилеглих територіях сучасних Туреччини, Іраку, Ірану, Сирії і меншої частини кількох інших країн. Курди мають автономію на півночі сучасного Іраку, відому як «Іракський Курдистан». Теоретичне перетворення її на окрему державу, як вважають, спричинило б прагнення до окремої державності чи до об’єднання в єдиній курдській державі, з переділом нинішніх кордонів, і курдських меншин в інших країнах.
