Російське агентство «ТАСС» повідомило, що в російському проекті резолюції Ради безпеки ООН про створення миротворчої місії для українського Донбасу йдеться про те, що ця озброєна стрілецькою зброєю місія ООН буде вповноважена «виключно забезпечувати безпеку груп спостерігачів місії ОБСЄ», які здійснюють «цілодобовий моніторинг у зонах розведення сил і засобів сторін».
Як пише агентство, що познайомилося з примірником російського проекту, документ також пропонує запровадити таку місію на первісний період у 6 місяців «після повного розведення сил і засобів сторін від фактично наявної лінії контакту».
Рекомендації щодо місії, які мав би підготувати генеральний секретар ООН для розгляду на Раді безпеки ООН, мають бути узгоджені «з урядом України і з представниками окремих районів Донецької і Луганської областей України», мовиться в російському проекті.
При цьому в російському документі також ідеться про «повну повагу до суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України» і заявлено, що врегулювати конфлікт на Донбасі можна шляхом повного виконання тільки останньої з трьох мінських домовленостей, Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.
Попереднього дня, у вівторок, президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові з канцлером Німеччини Анґелою Меркель погодився змінити свою пропозицію щодо миротворчої місії ООН на окупованій частині українського Донбасу з тим, щоб вона розташовувалася не тільки виключно на лінії контакту «і ні на яких інших територіях», як він заявляв спершу. Нинішнє формулювання – в місцях, де спостерігачі ОБСЄ здійснюють «цілодобовий моніторинг у зонах розведення сил і засобів сторін», – усе одно далеко відрізняється від вимоги України, яку підтримали Німеччина і Франція, що така місія має бути присутня на всій окупованій території, включно з нині непідконтрольною Києву лінією українсько-російського кордону.
Так само Київ і Берлін уже відкинули вимогу Москви узгоджувати подробиці місії з підтримуваними Росією незаконними збройними сепаратистськими угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними.
Крім того, в Україні назвали абсурдною ідею запроваджувати озброєну місію ООН з єдиним завданням охорони неозброєної місії ОБСЄ.
Іще один момент нинішнього російського проекту – згадка про «фактично наявну лінію контакту», що виникла після другого масового вторгнення на схід України російських військ. Тоді українські сили були змушені в деяких місцевостях відступити далеко поза зафіксовану першими мінськими домовленостями осені 2014 року лінію контакту; Україна заявляє, що саме та, визначена документально, лінія має стати основою для повного розведення сил сторін, із поверненням під контроль Києва, зокрема, Дебальцева, Докучаєвська тощо.
Крім того, в російському документі йдеться тільки про Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року – він вигідний Москві, зокрема, тим, що прямо визначає початок повернення кордону під контроль України тільки після місцевих виборів на окупованих територіях, а завершення цього процесу – тільки після «повного врегулювання» в регіоні. Тим часом Москва уникає згадок про іншу з мінських домовленостей, Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, на виконанні якого наполягає Київ – там ідеться про якнайшвидше запровадження моніторингу і контролю ОБСЄ за нині непідконтрольною ділянкою українсько-російського кордону і створення там зони безпеки по обидва його боки.
В Україні після заяв Росії про згоду на місію ООН на своїх умовах повідомляли, що Київ розробив свій проект резолюції Ради безпеки про введення миротворчої місії на Донбас, у якому зазначено, що участь у місії представників Росії як держави-агресора неможлива, а самі миротворці повинні розміщуватися в першу чергу на українсько-російському кордоні. Але наразі Україна не стала подавати цього проекту, поки в Раді безпеки триває обговорення російського, сподіваючись, що його змінять до прийнятного для Києва стану – або ж відкинуть.
