Президент Росії Володимир Путін під час телефонної розмови керівників України, Франції, Німеччини і Росії в так званому «нормандському» форматі переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу знову повторив позицію Москви щодо її агресії на сході України, повідомили у Кремлі після переговорів.
Як мовиться в повідомленні, учасники розмови заслухали доповіді чільних представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні і «ґрунтовно обмінялися думками щодо ситуації на південному сході України з урахуванням серйозних зривів у реалізації мінських домовленостей».
При цьому, додали у Кремлі, «Володимир Путін детально, з подробицями виклав російські підходи з усіх визначальних пунктів цих домовленостей».
Один із таких підходів викладений просто в цьому ж повідомленні прес-служби президента Росії, в якому агресія Москви проти України традиційно названа «внутрішньоукраїнським конфліктом».
Перед цим про цю розмову, що відбулася в понеділок, повідомила прес-служба президента України. За цим повідомленням, у перебігу двогодинної розмови після доповіді чільників СММ ОБСЄ Петро Порошенко, серед іншого, наголосив на важливості введення на Донбас миротворчої місії ООН і вкотре наголосив, що звільнення заручників блокує російська сторона.
Президент Франції і канцлер Німеччини наголосили на неприпустимості будь-яких заяв, що підривають територіальну цілісність України, зокрема щодо створення так званої «Малоросії», повідомили також на Банковій.
Крім того, про розмову коротко відгукнувся президент Франції Емманюель Макрон, який назвав її у твітері «прямим діалогом задля конкретних дій» і додав: «Підтверджена динаміка спільної роботи Берліна, Парижа, Москви і Києва щодо української кризи».
Ширших повідомлень його прес-служба ще не подавала. Так само про розмову ще не повідомляла прес-служба уряду Німеччини.
В Україні й на Заході Росії постійно нагадують про необхідність виконати її зобов’язання за всіма трьома мінськими домовленостями про врегулювання на окупованій частині сходу України, серед яких, зокрема, припинення вогню, звільнення заручників, виведення з території України «іноземних» збройних формувань і озброєнь чи передача нині непідконтрольної ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ, перш ніж її повернуть під контроль України. На Заході, і зокрема в ЄС, щоразу наголошують, що саме це є передумовою можливості послабити кілька пакетів міжнародних санкцій, що були накладені щодо Росії через агресію Москви на сході України, серед них і найболючіших для Росії, що спрямовані проти цілих деяких секторів російської економіки.
Росія ж регулярно заявляє, що вимагає від країн Заходу тиску на владу України, щоб домогтися від неї виконання мінських угод. При цьому Москва не згадує свої невиконані зобов’язання за цими домовленостями чи й прямо заперечує їх, твердячи, що підписувала угоди як «гарант», а не як учасник і що ніяких зобов’язань за ними не має. Так само Росія взагалі заперечує свою причетність до подій на Донбасі, всупереч численним доказам про її пряму участь у них, визнаючи хіба що присутність на Донбасі «добровольців» із Росії, буцімто ніяк не підконтрольних Москві, і називає свою агресію в регіоні «внутрішньоукраїнським конфліктом» чи й «громадянською війною в Україні».
