Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявляє, що Північноатлантичний альянс розглядає можливість зміцнення кібернетичної оборони України.
24 травня в Брюсселі Столтенберґ також підтвердив раніше оголошену позицію НАТО про те, що заборона на території України російських соціальних мереж й інтернет-порталів пов’язана з міркуваннями оборони, а не свободи слова.
«Про це цілком чітко заявив український уряд: заборона пов’язана із безпекою, а не зі свободою слова», – сказав керівник Північноатлантичного союзу.
Єнс Столтенберґ пояснив, що НАТО усвідомлює, наскільки вразливими є держави з боку кібернетичних загроз, тому розуміє, на якій підставі український уряд заборонив на території держави російські соціальні мережі та інтернет-портали.
«НАТО значно підвищило свою кібероборону і в цій сфері тісно співпрацює з Україною. Ми розглядаємо можливість зміцнення кібернетичної оборони цієї держави», – зазначив генеральний секретар НАТО, але подробиць не навів.
15 травня президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб.
У списку 468 юридичних осіб – зокрема, сервіси «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», сайти Mail.Ru Group, антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb. Економічні санкції також запроваджуються проти найбільших російських телекомпаній: «ТВ Центр», РБК, ВГТРК, «НТВ-Плюс», «Звезда», ТНТ, РЕН-ТВ, ОТР.
Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів.
Крім того, санкції запроваджуються проти 1228 фізичних осіб: громадян України, Росії й інших держав. Термін дії обмежень – від одного до трьох років. Рішення було опубліковане 17 травня і тоді ж набуло чинності.
Правозахисники і Рада Європи розкритикували рішення і заявили, що воно суперечить свободі слова. У НАТО ж погодилися з позицією Києва, що рішення блокувати в Україні російські інтернет-ресурси є питанням безпеки, а не свободи слова.
