Напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку дійшли журналісти програми «Схеми», отримавши доступ та проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.
Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер вже державному «Приватбанку» від півмільйона до майже п'яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юрособи не ведуть реальної господарської діяльності, мають у статутному капіталі в середньому не більше ніж 1000 гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу.
За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити в «Приватбанку» і як вони планують розраховуватися.
За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебувають зовсім інші люди.
Деякі компанії оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок.
За реєстрацією інших фірм розташовані вже нові компанії.
За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються.
«Виходить, що коли банк був приватним – він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному «Приватбанку». І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, – тому що держава вже влила в установу облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував», – мовиться в матеріалі журналістів програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».
Журналісти «Схем» звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати ці факти.
Матеріали аудиту Ernst&Young, до якого вдалось отримати доступ «Схемам», – це останній перед націоналізацією «ПриватБанку» незалежний звіт, документ датований 22 листопада 2016 року.
Журналісти звернулися до Ernst&Young з проханням підтвердити або спростувати справжність документу та повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. У компанії відмовились від коментарів, посилаючись на внутрішню політику організації.
У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти, – до 1 липня. «Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «Приватбанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «Приватбанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять всі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – заявила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Економісти вважають, що якби Нацбанк раніше ухвалив рішення про націоналізацію, збитки державі були б набагато менші.
«Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування «Приватбанку», але чому вони покривали її – я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити», – зазначив економіст Ерік Найман.
