У Туреччині, де проведений раніше в неділю референдум про конституційні зміни завершився очевидною підтримкою цих змін, провідна опозиційна Республіканська народна партія заявила, що оскаржить дані з 37 відсотків дільниць для голосування.
Як заявив заступник голови партії Ердаль Аксюнґер, число таких оскаржуваних результатів може зрости до 60 відсотків дільниць.
За його словами, партія виявила близько 2,5 відсотків сумнівних голосів.
Так само до двох третин голосів планує оскаржити інша опозиційна сила, прокурдська Народно-демократична партія.
У партійному твітері мовиться, що, за даними цієї партії, «маніпуляції склали від 3 до 4 відсотків».
Причиною стала зміна останньої хвилі правил підрахунку голосів, за якою бюлетені без штампа дільничної виборчої комісії треба все одно вважати чинними, якщо не було прямих доказів їхнього внесення на дільницю ззовні.
Тим часом президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зателефонував прем’єр-міністрові Біналі Йилдиримові і ще кільком своїм прихильникам і привітав їх із перемогою владної пропозиції, повідомили у президентській адміністрації.
Наразі пораховано голоси учасників референдуму з майже 99 відсотків дільниць, і з них 51,3 відсотка учасників підтримали зміни, 48,7 відсотка висловилися проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.
Явка на референдум, за даними на цей час, склала понад 84 відсотки, повідомили виборчі посадовці через чотири години після закриття дільниць для голосування.
На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.
У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.
Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.
Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.
Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.
Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.
Більшість опозиційних партій була проти. В одній із опозиційних партій, Партії національного руху, керівництво було за зміни, але група депутатів парламенту від неї агітувала проти.
Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію.
Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.
Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».
Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».
А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.
