Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що на зустрічі з прокурором Міжнародного кримінального суду в Гаазі подякував їй за чітку позицію щодо визнання російської агресії у Криму і на Донбасі.
«Пані прокурор Фату Бенсуда підкреслила цінність інформації, наданої ГПУ, та заявила про значний прогрес у нашій співпраці», – додав він у фейсбуці.
За словами Луценка, українська делегація в Гаазі обговорила перспективи спільного розслідування злочинів щодо учасників мирного протесту на Майдані, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на Донбасі та у Криму.
Ці злочини, як написав генпрокурор, є ланкою «нерозривного ланцюга злочинів державної мафії Януковича (колишнього президента України Віктора Януковича – ред.) та його кремлівських покровителів».
Юрій Луценко в неділю ввечері вилетів до Гааги для зустрічі з представниками Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, вчинених проти активістів Майдану.
У лютому 2014 року Верховна Рада України ухвалила заяву до Міжнародного кримінального суду (МКС) про визнання Україною юрисдикції суду щодо скоєння злочинів проти людяності найвищими посадовими особами держави під час подій Євромайдану. Уряд України подав її до МКС 17 квітня 2014 року. Але тоді цей суд заявив про відсутність достатньої кількості даних про те, що напади на активістів Майдану мали спланований характер та систематичність.
У лютому 2015 року Верховна Рада України ухвалила й другу заяву до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції суду щодо «злочинів проти людяності і воєнних злочинів, скоєних чільними посадовцями Росії і ватажками терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», що призвели до надзвичайно тяжких наслідків і масових убивств громадян України». Цю заяву уряд України подав до МКС подав 8 вересня 2015 року.
У жовтні цього року адвокати родин Небесної сотні заявили про передачу до Міжнародного кримінального суду матеріалів у справі Майдану, які мають стати додатковими аргументами для відкриття провадження щодо скоєння кримінальних злочинів з боку тодішньої влади.
Україна ще не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, бо існували застереження, що він може не відповідати чинній Конституції. Але статут передбачає можливість, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це належну заяву.
Міжнародний кримінальний суд розглядає такі найсерйозніші злочини, що стосуються всієї міжнародної спільноти, як геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочин агресії.
