Міністерство оборони Росії заявило, що продовження зернової угоди перебуває під загрозою через атаки безпілотників в окупованому Севастополі.
У заяві, оприлюдненій пізно ввечері 24 квітня у телеграм-каналі відомства, російськоме Міноборони заявило, що 23 березня і 24 квітня «Україною здійснені повторні атаки пункту базування Чорноморського флоту і цивільної інфраструктури Криму безекіпажними катерами». За версією російського відомства, їх запустили з акваторії порту Одеси, «визначеного для реалізації чорноморської ініціативи».
У заяві Міноборони Росії сказано, що це ставить під загрозу чергове «продовження зернової угоди після 18 травня».
У ніч на 24 квітня у Севастополі пролунало щонайменше два вибухи, повідомили кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Інформацію згодом підтвердив підконтрольний Росії голова міста Михайло Развожаєв. За його словами, вночі Севастополь атакували надводні дрони.
Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 24 квітня Київ «намагався атакувати» безпілотниками пункт базування Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.
За даними відомства, які цитують російські державні ЗМІ, в атаці брали участь три безекіпажні катери, «всі вони були знищені».
Офіційний Київ прямо не підтверджував причетність до згаданих атак безпілотників. За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська армія й надалі нарощуватиме арсенал БПЛА різних типів, оскільки подібні цілі важко вразити.
В ООН 24 квітня повідомили, що генеральний секретар організації Антоніу Ґутерріш зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і під час зустрічі порушив питання Чорноморської зернової ініціативи з експорту аграрної продукції з українських портів. Він висловив занепокоєння через перешкоди, з якими зіткнувся Спільний координаційний центр, який контролює виконання угоди про ініціативу.
За повідомленням, Ґутерріш передав Лаврову листа для президента РФ Володимира Путіна, «в якому виклав пропозиції щодо руху вперед для вдосконалення, продовження та розширення Ініціативи, враховуючи нещодавно висловлені сторонами позиції та ризики, пов’язані з глобальною продовольчою безпекою».
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков 19 квітня повідомив, що Україна та Туреччина дійшли згоди щодо поновлення інспектування суден, що прибувають до українських портів для завантаження українським зерном.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства.
29 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення відомство пояснило нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому влада Росії звинуватила Україну.
Київ назвав цю заяву Росії очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року. У США таке рішення Москви назвали «абсолютно обурливим», оскільки цей крок посилить голод.
Попри таку заяву Москви, 31 жовтня Організація Об’єднаних Націй, Туреччина та Україна продовжили реалізовувати зернову угоду та виконали план транзиту для 16 суден.
18 березня дію «зернової угоди» продовжили. Туреччина, яка є учасником переговорів, заявила, що Росія погодилася підтримати 60-денне продовження зернової угоди. Водночас, за даними Анкари, переговори щодо продовження угоди ще тривають.
Україна казала, що Росія порушує встановлені в угоді про транспортування українського зерна терміни, коли заявляє про строки 60 днів. За словами міністра інфраструктура України Олександра Кубракова, угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів.
