Президенти України та Польщі, Володимир Зеленський і Анджей Дуда, у неділю зустрілися на Волині.
«Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині. Памʼять нас єднає. Разом ми сильніші», – написав Зеленський у Telegram.
У канцелярії президента Польщі зробили схожий допис: «Разом віддаємо честь усім невинним жертвам Волині. Пам’ять нас єднає. Разом ми сильніші».
Волинські події почалися на зламі 1942–1943 років, коли відбулися перші вбивства поляків, а до цього, в 1942 році, передували вбивства українців на Холмщині. Масові акції припинилися восени 1944 року. Унаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, з другого, радянських диверсантів з іншого, загинули десятки тисяч поляків і українців, переважно по селах на західній частині колишньої Волинської губернії з центром у Житомирі. Загалом, протистояння між поляками і українцями завершилося у 1947 році, коли була проведена операція «Вісла», було депортовано українців з території, де вони проживали.
В 1921 році, згідно з Ризьким мирним договором між ІІ Річчю Посполитою і СРСР, колишня Волинська губернія була розділена на Східну та Західну Волинь. Ця остання опинилась у складі Польщі. Сьогодні це Волинська і Рівненська області, та Шумський і Кременецький райони Тернопільської області.
Польський інституту нацпам’яті називає офіційну цифру 100 тисяч загиблих поляків на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців.
Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35-40 тисяч убитих поляків.
Влада України та Польщі визнає наявність складних питань історичної політики, колективної пам’яті та трагічних сторінок минулого обох країн. Водночас із початком повномасштабного вторгнення РФ Київ та Варшава активно співпрацюють у протидії російській агресії. Польща надає значну військову допомогу Україні як у рамках НАТО, так і самостійно. Країна прийняла кілька мільйонів біженців з України.
