Адміністрація президента США Дональда Трампа впродовж останніх тижнів передала європейським партнерам ряд документів із баченням повоєнного відновлення України та поетапного повернення Росії у світову економіку, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела.
Один із документів описує механізм, яким американські компанії зможуть отримати доступ до приблизно 200 мільярдів доларів заморожених російських активів та інвестувати їх в українські проєкти. Серед ідей – будівництво нового дата-центру, який має живитися від Запорізької АЕС, контрольованої російськими військами.
Інший документ, за словами співрозмовників, стосується інтеграції російської економіки у світові процеси. У ньому йдеться про можливі інвестиції американських компаній у стратегічні галузі Росії – від рідкісноземельних металів до буріння нафти в Арктиці –та сприяння у відновленні постачання російської енергії до Західної Європи.
У Єврокомісії наполягають на використанні заморожених активів для забезпечення «репараційного кредиту» Україні, але американські перемовники попереджають, що такий підхід швидко вичерпає кошти. За даними одного з джерел The Wall Street Journal, Вашингтон готовий залучити приватні інвестиції. Під управлінням США вкладені кошти можуть зрости до 800 мільярдів доларів.
Європейські чиновники побоюються, що американський план дасть Москві перепочинок і допоможе відновити економіку, що посилить її військовий потенціал.
Згідно з оцінкою західної розвідки, з якою ознайомилася газета, Росія перебуває в стані рецесії вже пів року, а спроби одночасно підтримувати військову економіку та контролювати ціни створюють системні ризики для банківського сектора. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 8 грудня заявив, що ставиться до пропозицій США «скептично».
Європейські співрозмовники The Wall Street Journal проводять паралелі із колишніми проєктами Трампа та історичними подіями. Один порівняв ініціативи США з ідеєю створення близькосхідної Рів’єри в Секторі Гази, інший назвав запропоновані угоди економічною версією Ялтинської конференції 1945 року. Тоді лідери антигітлерівської коаліції – СРСР, США та Велика Британія – домовилися про повоєнний світовий порядок.
Ідеї використання російських активів для спільних інвестиційних проєктів згадувалися ще в першій версії американського мирного плану із 28 пунктів, опублікованій наприкінці листопада виданням Axios. Під час подальших переговорів США та України документ доопрацьовувався, а кількість пунктів скоротилася. Обговорення триває.
Тема російських активів стала одним із головних джерел розбіжностей як між США та Європою, так і всередині ЄС. Єврокомісія пропонує видати Україні «репараційний кредит» під заставу заморожених коштів. Проти виступає Бельгія, в депозитарії якої зберігається більшість російських активів.
Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що США та Росія досягли згоди про нейтральний, позаблоковий та без’ядерний статус України. За словами Лаврова, на останній зустрічі президента Володимира Путіна і спецпосланця Стіва Віткоффа вдалося «усунути всі непорозуміння» після паузи, що виникла слідом за самітом на Алясці.
Міністр повідомив, що Москва передала Вашингтону додаткові пропозиції щодо колективних гарантій безпеки та наполягає на пакеті домовленостей про «міцний сталий мир». За словами Лаврова, Росія прагне довгострокового врегулювання, натомість Європа орієнтується лише на перемир’я та «перепочинок для України».
Лавров також зазначив, що після переговорів у Стамбулі навесні та влітку Росія та Україна обмінялися майже двома з половиною тисячами військовополонених. Він додав, що Росія передала українській стороні понад 11 тисяч тіл загиблих військовослужбовців, отримавши у відповідь 201 тіло. За твердженням міністра, втрати ЗСУ «перевищили один мільйон людей і продовжують зростати». Джерело статистики щодо загиблих українських військовослужбовців Лавров не розкрив.
Форум