Міністерство оборони Вірменії 2 жовтня прокоментувало заяви лідерів країн Мінської групи щодо конфлікту в Нагорному Карабасі і привітало реакцію на події.
«Ми вітаємо той факт, що співголови Мінської групи на рівні своїх лідерів відреагували на застосування сили в Нагорному Карабасі конфліктної зони шляхом суворого засудження», – йдеться в заяві.
Вірменія засудила «агресивні спільні дії» Азербайджана та Туреччини, звинувативши Анкару у втручанні в події в регіоні.
«Вірменія лишається відданою мирному вирішенню Нагорно-Карабахського конфлікту. Хоча ця агресія щодо Нагорного Карабаху і надалі буде отримувати нашу потужну й рішучу відповідь, ми готові залучити співголів Мінської групи ОБСЄ, щоб відновити режим припинення вогню на основі домовленостей 1994-1995 років», – стверджують у оборонному відомстві.
Звідки у Вірменії та Азербайджану зброя
Міністерство оборони Азербайджану наразі не коментувало цю заяву.
1 жовтня президенти США, Росії та Франції оприлюднили спільну заяву про ситуацію в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яка понад три десятиліття контролюється вірменськими силами.
Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.
У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.
У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.
