Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова прокоментувала оприлюднену «Слідством.Інфо» інформацію про можливу причетність Володимира Зеленського та його соратників до переказів 40 мільйонів доларів від структур, пов’язаних із олігархом Ігорем Коломойським
«Журналісти припускають, що цілий ряд офшорних володінь мають безпосередній стосунок до топ-менеджменту держави. Як юрист і людина, що займає посаду Генерального прокурора, я не маю права робити будь-які коментарі щодо цього і давати оцінки запропонованій глядачеві екранізації. Єдине, що можу сказати – лише те, що будь-якого роду інформація, що має стосунок до діяльності «Приватбанку», давно перебуває в розпорядженні наших колег із НАБУ, перевірялась раніше, і перевіряється зараз практично «під мікроскопом». Іншими словами, для працівників правоохоронної системи весь цей матеріал не став і не міг стати сюрпризом. Детективи НАБУ (в рамках своїх компетенцій і обмежень щодо нерозголошення таємниці слідства) популярно пояснили своє бачення. Достовірність матеріалу – черговий знак питання. Юристи, вибачте, сприймають матеріал юридично, а не сценічно», – написала Венедіктова у фейсбуці.
Вона зазначила, що в фільмі нібито звучить натяк на те, що в Офісі генпрокурора відтягують розслідування справ, пов’язаних з «Приватбанком».
«Автор намагається натякнути глядачеві, що Офіс Генпрокурора в певній мірі «пригальмовує» розслідування справ із орбіти «Приватбанку». Так, прямо про це в сюжеті не сказано, але запах легко вловлюється. Рішуче заявляю, що манера, в якій підноситься цей натяк на нашу бездіяльність – чиста спекуляція», – наголосила генеральна прокурорка.
Вона додала, що «взяла на себе відповідальність зсунути з мертвої точки розслідування цих кримінальних проваджень».
За словами Венедіктової, журналісти «Слідство.Інфо» заявили, що в ОГП проігнорували їхній запит, тоді як, зауважила вона, прокуратура на запит відповіла.
«В своєму листі співробітники управління інформаційної політики ОГП відзначили, що запитувана вами інформація вивчається детективами НАБУ і прокурорами САП в ході розслідування різних кримінальних проваджень. Вибачте, але Офіс Генпрокурора не працює і не може працювати на художній результат і глядацькі симпатії від переглядів фільмів вашого авторства. Природньо, що така інформація на цьому етапі є закритою і ніхто не в праві її надати, не порушивши закон, про що добре знають детективи і прокурори. Але твердження, що запит журналістів був проігнорований – помилка, яку я прошу виправити», – написала генеральна прокурорка.
Проєкт журналістських і громадянських розслідувань «Слідство.інфо» повідомляє у своєму фільмі-розслідуванні під назвою «Офшор 95», що президент України Володимир Зеленський та його близькі соратники могли бути причетними до переказів 40 мільйонів доларів від структур, пов’язаних із олігархом Ігорем Коломойським.
«Документи Pandora Papers, нового витоку з 14 фірм, які реєстрували та обслуговували офшорні компанії, частково підтвердили схему переказування коштів від структур олігарха Ігоря Коломойського до офшорних фірм Володимира Зеленського та його соратників», – вказують розслідувачі.
Як йдеться у фільмі-розслідуванні, журналістам вдалося визначити кінцевих власників офшорів, які могли отримати гроші – ці кошти могли бути частиною операції з виведення та відмивання грошей «Приватбанку».
Журналісти запевняють, що намагалися отримати коментарі від усіх фігурантів розслідування, але відповідь отримали лише від Бориса Шефіра, який заявив, що почав закривати офшорну частину бізнесу. Також журналісти кажуть, що не змогли отримати позицію від Володимира Зеленського, а в його канцелярії повідомили, що «відповіді не буде».
Так звані Pandora Papers оприлюднили 3 жовтня.
Журналісти отримали доступ до майже 12 мільйонів конфіденційних файлів від 14 компаній, що надають фінансові послуги у таких країнах, як Британські Віргінські острови, Панама, Беліз, Кіпр, Об'єднані Арабські Емірати, Сінгапур та Швейцарія. Команда з понад 600 журналістів із 150 засобів масової інформації провела два роки, вивчаючи їх, відстежуючи джерела та досліджуючи судові справи й інші публічні документи у десятках країн.
