У Києво-Печерській лаврі тривають аварійно-відновлювальні роботи після нападу Росії 15 червня, Київ, 17 червня 2026 року
Від моменту влучання російського дрона в Успенський собор роботи з порятунку пошкоджених об'єктів не припиняються, повідомила пресслужба Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 17 червня.
У пресслужбі нагадують, що одразу після атаки на місце для гасіння пожежі прибули підрозділи ДСНС. Займання охопило понад 700 квадратних метрів покрівлі собору і тривало до ранку. Завдяки роботі рятувальників пожежу вдалося локалізувати та ліквідувати.
Після цього фахівці ДСНС розпочали демонтаж аварійних конструкцій, пошкоджених вогнем, щоб убезпечити відвідувачів і працівників заповідника. Уже з 16 червня рятувальники виконують аварійне накриття пошкоджених ділянок покрівлі Успенського собору.
У Києво-Печерській лаврі тривають аварійно-відновлювальні роботи після російської атаки 15 червня, Київ, 17 червня 2026 року
«Це має захистити пам’ятку від опадів та запобігти подальшому руйнуванню живопису, іконостасів та інших елементів оздоблення. Роботи тривають щодня, однак на їхній темп впливають погодні умови та своєчасне постачання необхідних матеріалів», – ідеться в повідомленні.
У заповіднику наголошують, що аварійне накриття покрівлі не є консервацією пам’ятки. Рішення щодо консервації та подальшої реставрації ухвалюватимуть після обстеження об’єкта та оцінки завданих руйнувань.
«Консервація дозволить дійсно пережити безпечно зиму. Це буде конструкція, яка надійно убезпечить собор від зовнішніх чинників. Водночас надалі необхідно буде виконати комплекс реставраційних робіт – не лише на даху, а й на фасадах, у внутрішньому оздобленні та іконостасах», – зазначив заступник генерального директора з правових питань та збереження об’єктів культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Іван Яговенко.
Нищена, але незнищенна. Києво-Печерська лавра крізь майже тисячоліття воєн
1/12Влучання російського дрона по Успенському собору Києво-Печерської лаври у Києві викликало дуже гостру реакцію українців, хоча за час повномасштабної війни Росія вже знищила і пошкодила в Україні сотні храмів і пам'яток. Києво-Печерська лавра заснована у 1051 році і її історія увібрала в себе фактично всю трагічну історію України
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/12Ескіз Києво-Печерської лаври 1651 року. Лавра – це монастир із келіями для монахів-самітників, а «печерська» означає «печерна». Монастирський комплекс був заснований у XI столітті на високому пагорбі над Дніпром. У період між 1096 і 1416 роками лавру неодноразово грабували та спалювали половці нападники, а згодом монгольські загарбники та війська Золотої Орди
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/12Монастирське подвір’я, сфотографоване у 1902 році, коли Київ входив до складу Російської імперії. Комплекс містить підземні печери з муміфікованими останками святих, яких шанують православні християни, зокрема Нестора Літописця – монаха, якому приписують авторство «Повісті минулих літ»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/12Вхід до монастирського комплексу, 1918 рік. Під час «червоного терору» у лютому 1918 року більшовики стратили біля стін лаври митрополита Київського і Галицького Володимира. Після перемоги більшовиків і встановлення радянської влади в Україні монастирські цінності були конфісковані комуністами, а сам комплекс перетворили на музей
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/12Німецький солдат на дзвіниці Києво-Печерської лаври у вересні 1941 року під час нацистської окупації Києва. Незабаром Успенський собор (споруда XI ст.) буде зруйнований унаслідок вибуху. За поширеною версією, собор, як і Хрещатик, за наказом Сталіна замінували НКВедисти перед тим, як Червона армія відступила, віддавши Київ нацистам
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/12Руїни Успенського собору, знищеного вибухом у листопаді 1941 року. Фото від 1942 року. Наприкінці 1943 року Червона армія знову зайшла у Київ, відтіснивши гітлерівців. Під час нацистської окупації у Києві були розстріляні тисячі людей. Більшість з них були євреями
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/12Фото Трапезної церкви 1977 року, яка пережила Другу світову війну. Зруйнований Успенський собор (поза кадром ліворуч) залишався руїною аж до розпаду СРСР. Відбудова почалася лише зі здобуттям Україною незалежності
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/12Сонячне світло проникає всередину Трапезної церкви Києво-Печерської лаври. Монастир діяв під юрисдикцією Української православної церкви (УПЦ), пов’язаної з Московським патріархатом. У травні 2022 року УПЦ розірвала зв’язки з Російською православною церквою та засудила повномасштабне вторгнення в Україну. Водночас українська влада звинувачує УПЦ у збереженні зв’язків із Росією
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/12Українські солдати проходять повз ченця в Києво-Печерській лаврі у березні 2023 року. У листопаді 2022 року в інтернет потрапило відео, на якому віряни всередині церкви співають пісню, що прославляє Росію. Вона закінчується словами: «Звон плывет над Россией, просыпается матушка Русь»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/12У березні 2023 року Міністерство культури України розірвало договір оренди, який дозволяв УПЦ користуватися частиною монастиря, однак духовенство відмовилося виконати рішення про виселення. Станом на червень 2026 року в лаврі залишалися десятки священників і ченців УПЦ
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/12Місце влучання дрона в Успенський собор 15 червня. На фото видно значні пошкодження даху собору, який загорівся під час нічної атаки. Президент України заявив, що російські дрони «цілеспрямовано атакували» район міста, де розташований монастирський комплекс. Намісник лаври архімандрит Авраамій сказав Радіо Свобода, що цей удар відчув так, «ніби в серце влучила ворожа куля». Росія заперечує, що свідомо атакувала Лавру і стверджує, що Успенський собор ушкодили нібито українські засоби ППО. СБУ спростувала це, показавши уламки «шахеда».
Водночас численні російські ракетні та дронові удари вже неодноразово вражали житлові будинки, цивільні об’єкти та пам’ятки культури, спричиняючи значні руйнування та жертви серед населення
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
Загалом унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Після завершення аварійних робіт спеціальна комісія обстежить пам’ятки, оцінить масштаби руйнувань та визначить необхідні заходи для їхнього збереження. Результати обстеження стануть основою для розроблення проєктної документації та подальшого відновлення пошкоджених обʼєктів.
Форум