Кабінет міністрів України схвалив проект указу президента про затвердження Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО на 2019 рік.
Як повідомляє прес-служба уряду, таке рішення ухвалили на засіданні 30 січня. Документ передали на розгляд президента.
Проект розробили спільно Міністерство закордонних справ України з урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабміну.
«Цей документ ми з вами ухвалюємо в зовсім іншому вигляді, ніж ми це робили протягом багатьох років, починаючи з Бухарестського саміту 2008 року. Нарешті він є стратегічним і системним. Ми протягом кількох років вдосконалювали його структуру і зміст і нарешті вийшли на зовсім новий формат, який побудований за логічним ланцюгом, де є зазначені наші стратегічні цілі, є конкретні завдання на конкретний рік для досягнення цих цілей», – сказала під час засідання уряду віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Як повідомляє прес-служба уряду, Річна національна програма під егідою Комісії Україна – НАТО є програмою стратегічних реформ й інших заходів, необхідних для забезпечення ефективної, цілеспрямованої й системної підготовки України до членства в НАТО.
Основний акцент у РНП зроблений на досягненні відповідності критеріям членства в НАТО, зміцненні демократії, політичній, економічній, судовій реформах, реформах виборчого законодавства, освіти, науки, охорони здоров’я, зростанні економіки, боротьбі з корупцією, підвищенні добробуту громадян, а також реформі сектору безпеки й оборони – відповідно до рекомендацій Альянсу, а також переведенні Збройних сил на стандарти НАТО.
22 листопада Верховна Рада 311 голосами ухвалила в першому читанні президентський законопроект про зміни до Конституції щодо стратегічного курсу країни на членство в Європейському союзі й НАТО.
При цьому в першому читанні для схвалення було достатньо принаймні 226 голосів. Для ухвалення конституційних змін у другому читанні і в цілому необхідно, щоб на наступній черговій сесії після першого читання за них проголосували не менш ніж 300 парламентарів.
