Антикризовий радник голови Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі Радіо Свобода назвав оприлюднену «Українською правдою» інформацію про те, що Офіс президента все частіше почав переходити межі у спілкуванні з Рінатом Ахметовим та його оточенням, в результаті чого стосунки між Банковою і олігархом опинились на межі війни, «банальним припущенням з традиційною конспірологічною гіпертрофією».
«Держава спілкується з усіма однаково – за допомогою закону. Спілкується коректно і з повагою», – наголосив Подоляк.
За його словами, президент Володимир Зеленський може спілкуватися з представниками бізнесу (адже використовує усі джерела інформації, щоб «розуміти мотиви та передбачати можливі кроки тих публічних та непублічних суб'єктів, чия поведінка може суттєво вплинути на державу»), але «про такі зустрічі повідомляється в коректному порядку за відповідною процедурою»..
«Що стосується контактів з паном Ахметовим та іншими подібними економічними суб'єктами, то саме для досягнення повної прозорості відносин з ними будь-яких посадових чи політичних осіб президент ініціював ухвалення закону про олігархів. Зокрема, цей закон передбачає декларування контактів... Відповідно, за шість місяців до початку роботи закону або панове олігархи позбудуться двох з чотирьох ознак для визначення такого статусу, або ви побачите конкретні декларації по кожному епізоду контактів», – наголосив антикризовий радник голови Офісу президента.
Він також зазначив, що найближчі шість місяців продемонструють, якою є справжня мета Ріната Ахметова, маючи на увазі, що саме через пів року почне діяти так званий «закон про олігархів» – документ, який, за словами Подоляка, «ламає традиційні тіньові правила гри, до яких за десятиріччя всі звикли», а також змушує багатьох «сильно нервувати і шукати можливості зберегти зрозумілий для них корупційний каркас держави».
«Яка мета у пана Ахметова, сьогодні не зовсім очевидно. Максимальні сировинні прибутки? Консервація старих правил? Держава, яка не має стабільності? Можна говорити в інтерв'ю все що завгодно, але реально промовистими завжди є тільки дії. Якщо пан Ахметов як найбільший в Україні економічний гравець (чиї інтереси все ж таки суттєво переплелися з політикою) працюватиме за законом і визнаватиме інтереси суспільства, то можна буде погодитись з його цитатою (про спільну мету з Зеленським – ред.)», – зазначив Подоляк.
Збільшення кількості критики влади на каналах, що належать Рінату Ахметову, Офіс президента пов’язує насамперед з ухваленням антиолігархічного закону. За словами антикризового радника голови ОП, «реальні реформи та справжня трансформація держави» завжди викликають несприйняття у тих, «хто звик до старої системи».
Рінат Ахметов у коментарі Радіо Свобода назвав неправдою інформацію, оприлюднену «Українською правдою» про те, що «манера спілкування, яку представники Офісу президента дозволили собі в розмовах з Ахметовим і його людьми» стала однією із причин, чому його стосунки з Володимиром Зеленським та командою президента зазнали погіршення.
«Ні, це – неправда. Я з усіма спілкуюся шанобливо і із собою нікому не дозволю говорити по-хамськи», – зазначив Рінат Ахметов.
При цьому він відмовився відповісти на запитання Радіо Свобода про те, чи спілкується сам (або ж його соратники) з президентом напряму.
«Я б не хотів відповідати на це питання», – пояснив Ахметов.
Про те, чи існує у нього та його соратників особистий контакт з представниками Офісу президента (зокрема, з головою ОП Андрієм Єрмаком, його заступником Кирилом Тимошенком та радником президента Сергієм Шефіром) Ахметов лаконічно зауважив, що «знайомий із Сергієм Шефіром» і «шанобливо до нього ставиться».
11 листопада «Українська правда» з посиланням на власні джерела, як в оточенні олігарха, так і в оточенні президента, повідомила про те, що у Володимира Зеленського нині непростий період у відносинах з Рінатом Ахметовим і це схоже на початок війни.
Серед можливих причин погіршення цих стосунків журналісти називають ухвалений нещодавно «закон про олігархів», відставку Дмитра Разумкова, а також манеру спілкування, яку представники Офісу президента, нібито, дозволили собі у розмовах з Ахметовим і його людьми.
Рінат Ахметов – найбагатша людина України.
Гірничо-металургійний комплекс, енергетичні та страхові компанії, банк, медіа, транспортний бізнес, сільське господарство, елітна нерухомість – усе це сфери його інтересів. Головний актив, у якому Ахметов їх сконцентрував, – найбільша фінансово-промислова група України SCM.
Окрім того, Ахметов має футбольний клуб «Шахтар», благодійний фонд свого імені та холдинг «Медіа Група Україна» (до нього, зокрема входять телеканали «Україна» та «Україна24»).
За останній рік Ахметов майже утричі збільшив свій капітал і нині його статки оцінюють у 7,6 мільярда доларів.
Сам він не вважає себе олігархом, пояснюючи, що є інвестором.
У січні минулого року програма «Схеми» опублікувала розслідування «Україна-США: подвійні правила олігарха Ахметова», у якому, зокрема, йшлося про те, як «у США його компанії платять мільйони доларів у разі порушення вимог безпеки на своїх підприємствах, а в Україні до відповідальності найчастіше притягують хіба що пересічних працівників його заводу».
У жовтні минулого року журналісти програми «Схеми» зафіксували, як перший помічник президента України Сергій Шефір таємно приїжджав до маєтку олігарха Ріната Ахметова під Києвом.
У листопаді цього року «Бігус.Інфо» розповіли про те, що урядовий законопроект №5600, який позиціонувався як антиолігархічний, на шляху від Кабміну до Верховної Ради втратив практично всі норми, які збільшували податки для великих компаній, зокрема й бізнесу Ріната Ахметова. Журналісти пов'язують це з впливом, який чинило, зокрема, і оточення олігарха на процес ухвалення цього законопроєкту.
Водночас сам Рінат Ахметов у коментарі Радіо Свобода зазначив, що «закони не мають бути «проти або за Ахметова», закони мають бути на користь кожного українця і відповідати кращим світовим практикам».
Ще раніше у коментарі Радіо Свобода він заперечував як свій зв’язок із політичною діяльністю будь-кого з парламентарів, так і свій вплив на політичні процеси, наголошуючи, що наразі не займається політикою.
