Члени Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років оприлюднили у п’ятницю заяву щодо винесення підозри Сергію Стерненку у вчиненні умисного вбивства.
«Заявляємо про неприпустимість подальшої політизації справ розслідування нападів на Сергія Стерненка. Вчора, 11 червня, Сергію Стерненку була вручена підозра у вчиненні умисного вбивства, яке, на думку Служби безпеки України, сталося в результаті реалізації ним права на необхідну оборону. Посадові особи СБУ, що здійснюють досудове розслідування у цій справі, оприлюднили презентацію, яка в тоні беззаперечної істини стверджує, що Сергій Стерненко є вбивцею. Дії посадовців СБУ є грубим порушенням статті 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і є прямим посяганням на презумпцію невинуватості», – йдеться у тексті заяви.
Члени ТСК наголошують, що оцінку подіям, які стосуються «справи Стерненка» має надавати винятково суд, «але аж ніяк не слідчі СБУ».
«Окрім цього, Сергій Стерненко підозрюється у незаконному поводженні зі зброєю у частині незаконного носіння холодної зброї. Проте, вчинення такого правопорушення не може інкримінуватися Сергію Стерненку, адже вилучений у нього ніж, за висновками експертизи, не є холодною зброєю, і вільно продається у магазинах, оскільки є звичайним складаним ножем», – вказують представники ТСК.
У комісії вважають, що спроба притягнення до відповідальності Сергія Стерненка «за сумнівного обґрунтування у поєднанні із відсутністю дій, спрямованих на притягнення до відповідальності осіб, які причетні до злочинів проти Сергія Стерненка, може вказувати на упередженість та необ’єктивність слідства».
У ТСК закликали Службу безпеки та Офіс генерального прокурора провести комплексний аналіз усіх наявних судово-медичних та інших експертиз у цій справі, уникати тверджень та дій, що порушують презумпцію невинуватості, а отже і права людини, діяти справедливо та неупереджено в межах повноважень, передбачених законом, провести усі необхідні процесуальні дії та спрямувати всі зусилля на встановлення справедливості у цій справі.
Сьогодні о 14:00 в Шевченківському районному суді Києва обиратимуть запобіжний захід активістові Сергієві Стерненку.
Напередодні Служба безпеки України вручила йому підозру за двома статтями Кримінального кодексу: «умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині» та «носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу». Стерненко заявив, що вважає вручення йому підозри грубим порушенням норм Європейської конвенції про захист прав людини та Конституції України. В СБУ наголосили, що «повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив».
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
