Одеський апеляційний суд відправив Сергія Стерненка і Руслана Демчука під цілодобовий домашній арешт – із 23 лютого вони перебували в Одеському слідчому ізоляторі. Цей запобіжний захід їм обрав суддя Приморського суду Віктор Попревич після оголошення обвинувального вироку у справі про розбій і викрадення людини в 2015 році.
Сам вирок буде розглядатися в апеляції 16 квітня – обвинувачені отримали по 7 років і 3 місяці тюрми.
Рішення перевести обвинувачених під домашній арешт 9 квітня ухвалила суддя Альбіна Кадегроб.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, адвокати долучили до справи 27 заяв народних депутатів, які заявили про готовність взяти Сергія Стерненка на поруки, але суддя залишила заяви без задоволення. Чотири народних депутати навіть приїхали на засідання – це Соломія Бобровська, Яна Зінкевич, Влада Булах і Роман Лозинський.
Раніше адвокати Сергія Стерненка і Руслана Демчука подавали кілька клопотань, суть яких полягає в необхідності звільнити обох обвинувачених з-під варти. За словами адвокатів, суддя Попревич перевищив свої повноваження і не обґрунтував своє рішення обрати максимально суворий запобіжний захід – тримання в СІЗО.
Суддя окремо попросила адвокатів не обговорювати суть самого вироку і закликала говорити виключно про законність застосування кримінально-процесуальної норми про обрання запобіжного заходу. Онлайн-трансляцію суддя не дозволила.
«У своєму рішенні суддя Попревич, зокрема, посилається на статтю 200 Кримінально-процесуального кодексу. Проте там говориться, що ініціювати запобіжний захід має прокуратура. Але ж вони його не ініціювали. По-друге, у вироку немає дати закінчення запобіжного заходу – сказано, що вона діє доти, поки вирок не набуде законної сили. А якщо він набуде чинності через 5 років? У статті 203 Кримінально-процесуального кодексу написано, що запобіжний захід закінчується, коли закінчується його термін. Але тут дата не вказана», – наголосив адвокат Масі Найєм.
Єдиним аргументом суворого запобіжного заходу є серйозність і тяжкість злочину, в якому обвинувачується Стерненко, додав адвокат. Він також нагадав, що Стерненко мав м’якший запобіжний захід, був на поруках народного депутата, по справі щодо більш тяжкого злочину – навмисного вбивства, в якому його обвинувачують.
Прокурор заперечувала аргументи захисту, зокрема наголошувала, що прокуратура подавала клопотання про запобіжний захід і просила саме СІЗО – в квітні і грудні 2020 року, а також в січні 2021-го. Прокурор просила долучити до справи чотири вироки Демчука по інших кримінальних справах, за які його було засуджено, але суддя відмовила і порадила подати ці документи, коли Апеляційний суд почне розглядати справу по суті.
23 лютого Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка і Руслана Демчука винними у справі про викрадення у квітні 2015 року Сергія Щербича, який на час подій був депутатом райради на Одещині від партії «Родіна». Обвинувачені своєї провини не визнають.
Їх засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Засудження активісти викликало масові протести в Києві та кількох містах країни.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
